- •1. Галогенпохідні вуглеводнів
- •Способи одержання
- •Хімічні властивості
- •Ненасичені галогенопохідні вуглеводнів Класифікація
- •Хлористий вініл
- •1. Одержання хлористого вінілу
- •2. Хімічні властивості хлористого вінілу
- •Хлористий аліл
- •2. Хімічні властивості хлористого алілу
- •Хімічні властивості ароматичних галогеновуглеводнів
- •Реакції галогеналканів та ароматичних галогенопохідних з металами:
- •2. Ароматичні сульфокислоти
- •Хімічні властивості сульфокислот
- •Реакції сульфогрупи
- •Реакції заміщення сульфогрупи
- •3. Одно- і багатоатомні спирти
- •Методи одержання спиртів
- •Будова спиртів
- •Хімічні властивості спиртів
- •2. Дегідратація
- •Феноли. Хінони
- •Методи одержання фенолів
- •Будова фенолів
- •Хімічні властивості фенолів
- •4. Особливості реакцій електрофільного заміщення
- •Багатоатомні феноли
- •Альдегіди і кетони
- •Класифікація
- •Номенклатура альдегідів та кетонів
- •Способи одержання
- •Хімічні властивості
- •2. Реакції нуклеофільного приєднання
- •Реакції приєднання-відщеплення
- •Б) При нагріванні альдоль відщеплює воду з утворенням ненасиченого альдегіду. Ця реакція має назву кротонової конденсації.
- •6. Окиснення альдегідів і кетонів
- •8. Естерна конденсація (реакція Тіщенко).
- •9. Реакції полімеризації
- •Способи одержання нітросполук Способи одержання аліфатичних нітросполук
- •Способи одержання жирно-ароматичних нітросполук
- •Нуклеофільне заміщення галогену на нітрогрупу
- •Одержання ароматичних нітросполук
- •Будова нітрогрупи
- •Хімічні властивості
- •Реакції відновлення з утворенням амінів
- •2. Ацинітротаутомерія
- •Класифікація
- •2. З кислотами алкіламіни утворюють соли алкіламмонію:
- •7. Реакція окиснення
- •Хімічні властивості ароматичних амінів
- •2. Реація ацилювання
- •Окиснення ароматичних амінів:
- •6.3. Ароматичні діазо- і азосполуки
- •Реакції діазосполук з виділенням азоту
- •Реакції без виділення азоту
- •7. Карбонові кислоти
- •Назви одноосновних карбонових кислот
- •Методи одержання одноосновних карбонових кислот
- •Хімічні властивості одноосновних карбонових кислот
- •Кислотні властивості
- •Одноосновні ненасичені карбонові кислоти ,-ненасичені кислоти
- •Способи одержання ненасичених карбонових кислот
- •Хімічні властивості ненасичених карбонових кислот
- •1. Реакції приєднання за подвійним зв’язком
- •2. Реакції за карбоксильною групою
- •Двохосновні карбонові кислоти
- •Способи одержання двохосновних карбонових кислот
- •Хімічні властивості двохосновних карбонових кислот
- •Ароматичні двохосновні карбонові кислоти
- •Хімічні властивості ароматичних двохосноних карбонових кислот
- •Реакції за карбоксильною групою
- •Особливості хімічних властивостей дикарбонових кислот
- •Сполуки зі змішаними функціями
- •8.1. Галогенозаміщені кислоти
- •Способи одержання галогенозаміщенних кислот
- •Хімічні властивості галогенозаміщенних кислот
- •1. Кислотні властивості
- •Дисоціація кислот:
- •2. Для галогенозаміщених кислот характерні два типи хімічних перетворень:
- •3. Особливості хімічних властивостей - відношення галогенозаміщених кислот до води при нагріванні.
- •8.2. Амінокислоти
- •Способи одержання амінокислот
- •1. Одержання -амінокислот
- •2. Одержання -амінокислот
- •Хімічні властивості амінокислот
- •1. Реакції за аміногрупою
- •Особливості хімічних властивостей , та -амінокислот Відношення до нагрівання
- •8.3. Гідроксикислоти
- •Способи одержання гідроксикислот
- •Хімічні властивості гідроксикислот
- •1. Реакції за гідроксильною групою (–он).
- •3. Особливості хімічних властивостей
- •Приклади контрольних завдань
- •10. Рекомендована література
8. Естерна конденсація (реакція Тіщенко).
9. Реакції полімеризації
Реакції полімеризації характерні лише для альдегідів, в першу чергу для формальдегіду.
а) циклічна полімеризація формальдегіду у присутності кислот:
б) в присутності каталізатора на зразок оксиду алюмінію або карбоніла феруму в органічних розчинниках проходить лінійна полімеризація:
Поліформальдегід за звичайних умов не розчиняється в жодному розчиннику, має високу міцність. Застосовується для виробництва синтетичного волокна.
в) здатність до циклічної полімеризації проявляє й оцтовий альдегід:
НІТРОГЕНОВМІСНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ
6.1 НІТРОСПОЛУКИ
Похідні вуглеводнів в молекулах яких є група –NO2.
Гомологічний ряд загальної формули R–NO2.
Класифікація
Аліфатичні |
Жирно-ароматичні |
Ароматичні |
|
|
|
нітрометан |
α-нітротолуен, фенілнітрометан |
п-нітротолуен |
Ізомерія і номенклатура
В залежності від характеру атома Карбону з яким зв’язана нітрогрупа аліфатичні нітросполуки бувають:
первинні |
вторинні |
третинні |
|
|
|
нітроетан |
2-нітропропан |
2-нітро-2-метилпропан |
Для нітросполук характерна структурна ізомерія, що обумовлена розгалуженням вуглецевого ланцюга та ізомерія положення нітрогрупи.
Способи одержання нітросполук Способи одержання аліфатичних нітросполук
Рідкофазне нітрування алканів за Коноваловим (механізм SR)
Нуклеофільне заміщення галогену на нітрогрупу – алкілування галоїдними алкілами солей азотистої кислоти (механізм SN2).
У промислвості проводять парофазне нітрування алканів при t = 300-400C, у присутності концентрованої сульфатної кислоти, але таке нітрування супроводжується деструкцією алканів (окисненя і крекінг).
Способи одержання жирно-ароматичних нітросполук
Рідкофазне нітруваня за Коноваловим (механізм SR)
При нітруванні бокового ланцюга з двома і більше атомами Карбону легше всього реакція проходить за -карбоновим атомом бокового ланцюга у звязку із більшою стабілізацією радикалу бензильного типу (цей радикал стабільний за рахунок супряження неспаренного електрону атома Карбону бокового ланцюга з -електронним секстетом ароматичного ядра).
Нуклеофільне заміщення галогену на нітрогрупу
Одержання ароматичних нітросполук
Ароматичні нітросполуки одержуються реакцією електрофільного заміщення – нітруванням (механізм SE).
Як нітруючий засіб використана нітратна кислота, яка дисоциює у водному розчині, але концентрація +NO2 у даному випадку дуже мала із-за зворотньої ракції.
Ароматичні сполуки частіше всього нітрують нітруючою сумішшю. Роль сульфатної кислоти зводиться до збільшення в рівноважній суміші концентрації +NO2 за схемою:
Гомологи бензену нітруються легше ніж сам бензен. Для одержання ди- і триароматичних нітропохідних нітрування проводять в більш жорстких умовах.
