- •1. Галогенпохідні вуглеводнів
- •Способи одержання
- •Хімічні властивості
- •Ненасичені галогенопохідні вуглеводнів Класифікація
- •Хлористий вініл
- •1. Одержання хлористого вінілу
- •2. Хімічні властивості хлористого вінілу
- •Хлористий аліл
- •2. Хімічні властивості хлористого алілу
- •Хімічні властивості ароматичних галогеновуглеводнів
- •Реакції галогеналканів та ароматичних галогенопохідних з металами:
- •2. Ароматичні сульфокислоти
- •Хімічні властивості сульфокислот
- •Реакції сульфогрупи
- •Реакції заміщення сульфогрупи
- •3. Одно- і багатоатомні спирти
- •Методи одержання спиртів
- •Будова спиртів
- •Хімічні властивості спиртів
- •2. Дегідратація
- •Феноли. Хінони
- •Методи одержання фенолів
- •Будова фенолів
- •Хімічні властивості фенолів
- •4. Особливості реакцій електрофільного заміщення
- •Багатоатомні феноли
- •Альдегіди і кетони
- •Класифікація
- •Номенклатура альдегідів та кетонів
- •Способи одержання
- •Хімічні властивості
- •2. Реакції нуклеофільного приєднання
- •Реакції приєднання-відщеплення
- •Б) При нагріванні альдоль відщеплює воду з утворенням ненасиченого альдегіду. Ця реакція має назву кротонової конденсації.
- •6. Окиснення альдегідів і кетонів
- •8. Естерна конденсація (реакція Тіщенко).
- •9. Реакції полімеризації
- •Способи одержання нітросполук Способи одержання аліфатичних нітросполук
- •Способи одержання жирно-ароматичних нітросполук
- •Нуклеофільне заміщення галогену на нітрогрупу
- •Одержання ароматичних нітросполук
- •Будова нітрогрупи
- •Хімічні властивості
- •Реакції відновлення з утворенням амінів
- •2. Ацинітротаутомерія
- •Класифікація
- •2. З кислотами алкіламіни утворюють соли алкіламмонію:
- •7. Реакція окиснення
- •Хімічні властивості ароматичних амінів
- •2. Реація ацилювання
- •Окиснення ароматичних амінів:
- •6.3. Ароматичні діазо- і азосполуки
- •Реакції діазосполук з виділенням азоту
- •Реакції без виділення азоту
- •7. Карбонові кислоти
- •Назви одноосновних карбонових кислот
- •Методи одержання одноосновних карбонових кислот
- •Хімічні властивості одноосновних карбонових кислот
- •Кислотні властивості
- •Одноосновні ненасичені карбонові кислоти ,-ненасичені кислоти
- •Способи одержання ненасичених карбонових кислот
- •Хімічні властивості ненасичених карбонових кислот
- •1. Реакції приєднання за подвійним зв’язком
- •2. Реакції за карбоксильною групою
- •Двохосновні карбонові кислоти
- •Способи одержання двохосновних карбонових кислот
- •Хімічні властивості двохосновних карбонових кислот
- •Ароматичні двохосновні карбонові кислоти
- •Хімічні властивості ароматичних двохосноних карбонових кислот
- •Реакції за карбоксильною групою
- •Особливості хімічних властивостей дикарбонових кислот
- •Сполуки зі змішаними функціями
- •8.1. Галогенозаміщені кислоти
- •Способи одержання галогенозаміщенних кислот
- •Хімічні властивості галогенозаміщенних кислот
- •1. Кислотні властивості
- •Дисоціація кислот:
- •2. Для галогенозаміщених кислот характерні два типи хімічних перетворень:
- •3. Особливості хімічних властивостей - відношення галогенозаміщених кислот до води при нагріванні.
- •8.2. Амінокислоти
- •Способи одержання амінокислот
- •1. Одержання -амінокислот
- •2. Одержання -амінокислот
- •Хімічні властивості амінокислот
- •1. Реакції за аміногрупою
- •Особливості хімічних властивостей , та -амінокислот Відношення до нагрівання
- •8.3. Гідроксикислоти
- •Способи одержання гідроксикислот
- •Хімічні властивості гідроксикислот
- •1. Реакції за гідроксильною групою (–он).
- •3. Особливості хімічних властивостей
- •Приклади контрольних завдань
- •10. Рекомендована література
4. Особливості реакцій електрофільного заміщення
Найважливішими реакціями за участю ароматичного ядра є реакції електрофільного заміщення: галогенування, нітрування, сульфування, алкілування, азосполучення. Вони відбуваються надзвичайно легко в орто- і пара-положення ароматичного ядра відносно групи –ОН, внаслідок значного збільшення електронної густини в цих положеннях за рахунок р,π-супряження.
а) Бромування фенолу
Фенол легко вступає в реакцію з галогенами. В реакції з бромною водою утворюється важкорозчинний у воді 2,4,6-трибромфенол. Можливе його подальше галогенування:
В
апротонних розчинниках бромування
проходить переважно з утворенням
п-бромфенолу:
б) Сульфування фенолу.
в) Нітрування фенолу проходить при дії розведеної нітратної кислоти. Одержується суміш о- та п-нітрофенолів з перевагою о-ізомеру. При подальшому нітруванні концентрованою нітратною кислотою отримують 2,4,6-тринітрофенол (пікрінову кислоту).
г) Нітрозування фенолу. Фенол порівняно легко нітрозується нітритною кислотою вже при кімнатній температурі з утворенням суміші орто- і пара- ізомерів:
д) С-алкілування та С-ацилювання фенолу
Реакції С-алкілування для фенолів проходять з малою швидкістю та малим виходом.
Реакції С-ацилювання можна проводити за Фріделем-Крафтсом, але частіше ацильні похідні фенолів одержують у дві стадії: спочатку феноли перетворюють в естери, які нагрівають з AlCl3. При цьому відбувається міграція ацильноъ групи від атома Оксигену гідроксильної групи в о- або п‑положення ароматичного кільця (перегрупування Фріса):
е) Гідроксиметилування фенолу. Феноли легко конденсуються з альдегідами у присутності кислот або лугів. Особливе значення має конденсація фенолу з формальдегідом, в результаті якої утворюється фенолформальдегідна смола. За звичайної температури збільшення молекули за рахунок конденсації фенола з альдегідом проходить у лінейному напрямку:
При нагріванні фенолу з надлишком формальдегіду утворюється полімер з розгалуженою просторовою сітчастою структурою – резит.
ж) Рекція Кольбе-Шмідта – одержання саліцилової кислоти
Багатоатомні феноли
Три ізомерні двоатомні феноли
а також три ізомери триатомних фенолів:
,
мають властивості близькі до властивостей одноатомних фенолів: утворюють етери та інші похідні за гідроксильною групою, дають кольорові реакції з FeCl3, але легше окиснюються до відповідних хінонів і є більш сильними кислотами.
Резорцин і флороглюцин мають здатність до кето-єнольної таутомерії:
Хінони
Хінони – циклічні ,-ненасичені дикетони. Найпростішими представниками є о- і п-хінони:
Хінони –легко утворюються з двоатомних фенолів і легко відновлюються до двоатомних фенолів. Хінони вступають у реакції характерні для кетонів. Крім того хінони вступають у реакції 1,4- і 1,6-приєднання, які призводять до утворення похідних двоатомних фенолів. При змішуванні рівномолярних кількостей хінону і гідрохінону утворюється молекулярна сполука – хінгідрон.
