- •1. Галогенпохідні вуглеводнів
- •Способи одержання
- •Хімічні властивості
- •Ненасичені галогенопохідні вуглеводнів Класифікація
- •Хлористий вініл
- •1. Одержання хлористого вінілу
- •2. Хімічні властивості хлористого вінілу
- •Хлористий аліл
- •2. Хімічні властивості хлористого алілу
- •Хімічні властивості ароматичних галогеновуглеводнів
- •Реакції галогеналканів та ароматичних галогенопохідних з металами:
- •2. Ароматичні сульфокислоти
- •Хімічні властивості сульфокислот
- •Реакції сульфогрупи
- •Реакції заміщення сульфогрупи
- •3. Одно- і багатоатомні спирти
- •Методи одержання спиртів
- •Будова спиртів
- •Хімічні властивості спиртів
- •2. Дегідратація
- •Феноли. Хінони
- •Методи одержання фенолів
- •Будова фенолів
- •Хімічні властивості фенолів
- •4. Особливості реакцій електрофільного заміщення
- •Багатоатомні феноли
- •Альдегіди і кетони
- •Класифікація
- •Номенклатура альдегідів та кетонів
- •Способи одержання
- •Хімічні властивості
- •2. Реакції нуклеофільного приєднання
- •Реакції приєднання-відщеплення
- •Б) При нагріванні альдоль відщеплює воду з утворенням ненасиченого альдегіду. Ця реакція має назву кротонової конденсації.
- •6. Окиснення альдегідів і кетонів
- •8. Естерна конденсація (реакція Тіщенко).
- •9. Реакції полімеризації
- •Способи одержання нітросполук Способи одержання аліфатичних нітросполук
- •Способи одержання жирно-ароматичних нітросполук
- •Нуклеофільне заміщення галогену на нітрогрупу
- •Одержання ароматичних нітросполук
- •Будова нітрогрупи
- •Хімічні властивості
- •Реакції відновлення з утворенням амінів
- •2. Ацинітротаутомерія
- •Класифікація
- •2. З кислотами алкіламіни утворюють соли алкіламмонію:
- •7. Реакція окиснення
- •Хімічні властивості ароматичних амінів
- •2. Реація ацилювання
- •Окиснення ароматичних амінів:
- •6.3. Ароматичні діазо- і азосполуки
- •Реакції діазосполук з виділенням азоту
- •Реакції без виділення азоту
- •7. Карбонові кислоти
- •Назви одноосновних карбонових кислот
- •Методи одержання одноосновних карбонових кислот
- •Хімічні властивості одноосновних карбонових кислот
- •Кислотні властивості
- •Одноосновні ненасичені карбонові кислоти ,-ненасичені кислоти
- •Способи одержання ненасичених карбонових кислот
- •Хімічні властивості ненасичених карбонових кислот
- •1. Реакції приєднання за подвійним зв’язком
- •2. Реакції за карбоксильною групою
- •Двохосновні карбонові кислоти
- •Способи одержання двохосновних карбонових кислот
- •Хімічні властивості двохосновних карбонових кислот
- •Ароматичні двохосновні карбонові кислоти
- •Хімічні властивості ароматичних двохосноних карбонових кислот
- •Реакції за карбоксильною групою
- •Особливості хімічних властивостей дикарбонових кислот
- •Сполуки зі змішаними функціями
- •8.1. Галогенозаміщені кислоти
- •Способи одержання галогенозаміщенних кислот
- •Хімічні властивості галогенозаміщенних кислот
- •1. Кислотні властивості
- •Дисоціація кислот:
- •2. Для галогенозаміщених кислот характерні два типи хімічних перетворень:
- •3. Особливості хімічних властивостей - відношення галогенозаміщених кислот до води при нагріванні.
- •8.2. Амінокислоти
- •Способи одержання амінокислот
- •1. Одержання -амінокислот
- •2. Одержання -амінокислот
- •Хімічні властивості амінокислот
- •1. Реакції за аміногрупою
- •Особливості хімічних властивостей , та -амінокислот Відношення до нагрівання
- •8.3. Гідроксикислоти
- •Способи одержання гідроксикислот
- •Хімічні властивості гідроксикислот
- •1. Реакції за гідроксильною групою (–он).
- •3. Особливості хімічних властивостей
- •Приклади контрольних завдань
- •10. Рекомендована література
Ненасичені галогенопохідні вуглеводнів Класифікація
1. Ненасичені галогенопохідні з атомом галогену, який сполучений з атомом Карбону безпосередньо біля подвійного зв’язку:
-
вінілхлорид (хлоретен)
2. Ненасичені галогенопохідні з атомом галогену біля -атома Карбону відносно подвійного зв’язку:
-
алілхлорид (3-хлорпропен-1)
3. Ненасичені галогенопохідні з атомом галогену, який ізольований від подвійного зв’язку більше, ніж на один атом карбону:
-
4-хлорбутен-1
У випадку (3) атом Хлору ізольований від подвійного зв’язку sp3-гібридними атомами Карбону, тому їх взаємний вплив не відбувається і такі сполуки повторюють хімічні властивості звичайних галогеналканів.
Хлористий вініл
1. Одержання хлористого вінілу
а) дегідрогалогенування дигалогенопохідних при дії спиртового розчину лугу:
б) термічне хлорування етилену:
в) приєднання хлористого водню до ацетилену:
2. Хімічні властивості хлористого вінілу
В сполуках типа хлористого вінілу неподілена пара електронів атома Хлору вступає в спряження з -електронами подвійного зв’язку (р--спряження), в результаті чого зв’язок C–Cl набуває рис подвійного зв’язку, його довжина зменшується від 0,178 до 0,172 нм, а енергія збільшується. Хлор стає малорухливим і реакційна здатність вінілхлориду в цілому знижується. Тому для таких сполук характерна невелика реакційна здатність атома галогену і частково подвійного зв’язку.
Хлористий вініл вступає в реакції електрофільного приєднання важче, ніж алкени. Приєднання гідрогенхлориду проходить за правилом Марковникова:
За звичайних умов галоген заміщується нуклеофілом досить важко і сполуки на зразок вінілхлориду не реагують з водою, водним розчином лугу, NH3, KCN, CH3COOAg. З етилатом натрію вінілхлорид взаємодіє з утворенням етеру:
Хлористий аліл
1. Одержання хлористого алілу – термічне хлорування алкенів в алільне положення:
2. Хімічні властивості хлористого алілу
В хлористому алілі атом Хлору знаходиться біля sp3-гібридного атому Карбону.
Спряження неподіленої пари електронів атома Хлору з -електронами подвійного зв’язку відсутнє, тому хлор в алілхлориді достатньо реакційноздатний:
Для таких реакцій характерний механізм SN1, так як утворюється досить стійкий алільний карбокатіон завдяки -р-спряженню катіонного центра з ненасиченим зв’язком:
АРОМАТИЧНІ ГАЛОГЕНОПОХІДНІ ВУГЛЕВОДНІВ
Ароматичні галогеновуглеводні – похідні ароматичних вуглеводнів, в яких один або декілька атомів Гідрогену заміщено атомами галогенів. Їх поділяють на дві групи: галогенарени – сполуки, в яких атоми галогену безпосередньо зв’язані з ароматичним ядром (наприклад, хлорбензен) та арилалкілгалогеніди – сполуки, які містять атоми галогену у боковому карбоновому ланцюзі (наприклад, бензилхлорид).
Способи одержання ароматичних галогеновуглеводнів
1. Галогенування ароматичних вуглеводнів
2. Галогенування алкіларенів
3. Заміщення діазогрупи в солях арилдіазонію на атом галогену
4. Реакція хлорметилювання
