Лісова таксація_конспект лекцій

ЛІСОВА ТАКСАЦІЯ: КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

Контрольні запитання та завдання

1.Наведіть приклади лісових і нелісових земель.

2.Сформулюйте визначення поняття «лісовий фонд». Зробіть детальну характеристику вкритих і невкритих лісовою рослинністю лісових ділянок.

3.Назвіть критерії поділу лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, на таксаційні виділи.

4.Перелічіть основні методи таксації лісових масивів і коротко їх охарактеризуйте.

5.Викладіть основні положення окомірно-вимірювального способу таксації лісових масивів.

ЛІТЕРАТУРА

1.Інструкція з впорядкування лісового фонду України. Ч. 1. Польові ро-

боти. – Ірпінь, 2006. – 75 с.

2.Лісовий кодекс України [зі змінами, внесеними згідно із Законом

№1483-VI (1483–17 ), 9 черв. 2009] // Відом. Верховної Ради України. – 2009. –

№45. – С. 684.

100

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЛІСОВОЇ ТАКСАЦІЇ

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЛІСОВОЇ ТАКСАЦІЇ

Одним із важливих етапів переходу до системи сталого інноваційного розвитку є розробка ефективних підходів щодо комплексної екологічної, соціальної та економічної оцінки природних ресурсів. Прийнята на Конференції ООН в Ріо-де-Жанейро 1992 року концепція сталого розвитку задекларувала необхідність гармонізації розвитку людини і природи як найвищу цінність для нинішнього і прийдешніх поколінь. Вона спрямована на інтегрування напрацювань різних галузей наукового знання та практичного досвіду для вироблення узгоджених планів дій у всіх сферах практичної діяльності людини.

Інтенсивне перетворення природного довкілля на антропогенно-природне

інавіть штучне зумовлює переорієнтацію споживацьких підходів на збалансоване природокористування, яке ґрунтується на ефективному використанні наявного потенціалу природних ресурсів, зокрема природорегулювальної та природоохоронної ролі лісів. Сформульоване якісно нове бачення лісів зумовило радикальну й стрімку зміну вимог до них, визнання екологічних, рекреаційних, соціокультурних функцій. Тому підсилюється акцент на необхідність надання переваги загальнолюдським цінностям лісових ресурсів порівняно з економічними, збільшується рівень міжнародної співпраці під час розв’язання екологоекономічних проблем лісокористування.

Для суспільства однаково важливими є як лісосировинні функції лісів, так

іїхні захисні, рекреаційні, культурні та інші цінності. Проте, у реальному житті лісові ресурси мають різну вартість, що залежить від умов соціальноекономічного розвитку суспільства та його культури. Згідно зі ст. 6 Лісового кодексу, до лісових ресурсів, крім деревних, технічних, лікарських чи інших рослин, тварин, належать також корисні властивості лісів (водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні тощо), які використовуються для задоволення суспільних потреб. Таке розширення переліку ресурсів лісу поставило перед лісівниками складне завдання щодо належного їх оцінювання, обліку, збалансованого і комплексного використання.

Досі оцінюються переважно деревинні ресурси, які мають ринковий попит. Залишаються поза увагою багато цінних біотичних, екологічних та соціа- льно-культурних ресурсів лісу, що не дозволяє застосувати обґрунтовані механізми їхнього раціонального використання. Стримує процес гармонізації економіки, суспільства та охорони довкілля також відсутність належної інформаційної бази про лісові ресурси. Разом зі зміщенням пріоритету в бік екологічних

ісоціокультурних цінностей лісів зростає актуальність методів екологоекономічного оцінювання усіх видів ресурсів, у тому числі і несировинних, з метою збалансованого їхнього використання для задоволення потреб суспільства.

Принципи сталого розвитку розширюють норми та методи обліку лісових ресурсів, сприяють удосконаленню системи моніторингу та інших інформаційних технологій. Розроблення системи комплексного обліку лісових ресурсів

101

ЛІСОВА ТАКСАЦІЯ: КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

потребує ретельного вивчення екологічних та соціально-економічних функцій лісів.

Враховуючи сучасні міжнародні стандарти, останнім часом звертається увага на недоліки обліку лісів, його невідповідність критеріям сталого розвитку: циклічність інвентаризації лісів, недосконалість системи актуалізації даних державного обліку лісового фонду; відсутність в чинній системі інвентаризації лісових ресурсів показників, необхідних для оцінювання стану та динаміки ландшафтного різноманіття, екологічного функціонування лісів, їх життєздатності; переважання візуальних оцінок під час таксації насаджень; недостатній рівень екологізації лісооблікових робіт. Одночасно зосереджується увага на необхідність впровадження в систему обліку лісів сучасних методів збору й обробки інформації, розробленні систем моніторингу лісів з використанням аерокосмічної інформації. Усе нагальнішими постають питання опрацювання комплексних підходів, які поєднують у вигляді цілісної системи найвагоміші напрацювання лісової таксації, до яких, безумовно, належать вибірково-статистична інвентаризація та методи обробки й аналізу даних дистанційного зондування Землі.

Отже, в сучасних умовах необхідно намагатися гармонізувати систему обліку лісових ресурсів відповідно до вимог суспільства, зокрема з екологічними та соціально-культурними цінностями. Орієнтирами для подальшого розвитку лісотаксаційної науки і практики є удосконалення методів оцінки несировинних видів ресурсів, запровадження в систему обліку лісів вибірковостатистичних підходів і методів дистанційного зондування Землі.

102