Септичний (піогенний) артрит

•        запально-деструктивний процес, який пов'язаний з проникненням в суглоб мікробів і виникає частіше всього на тлі дефіциту захисних систем організму.

•        Інвазія мікробів в суглоби:

•          частіше- гематогенно,

•          рідше -в результаті травми суглоба чи інструментальних маніпуляцій в ньому.

                       

Септичний (піогенний) артрит

 

У цьому віці артрит розвивається у вигляді первинного гнійного артриту після розсіювання, нерідко після утворення вогнища остеомієліту поряд з суглобом. Зазвичай остеомієліт виявляється в метафізі довгих кісток з подальшим проникненням інфекції в сусідній суглоб особливо часто в кульшовий і колінний, причому розвивається п і а р т р о з. Розвиток остеомієліту супроводжується не тільки болем і обмеженням рухів кінцівки, а і поступовою появою тістоватої консистенціїм'яких сусідніх тканин. Розмежування його від вже розвиненого артриту в більшості випадків є важким, оскільки зміни (обмежений остеопороз, а потім більш ширше просвічування при одночасному реактивному утворенні кістки біля запального вогнища) виявляються на рентгені з деяким запізненням — через 1—2 тижні після початку. При артриті кінцівка займає захисне положення. У разі ураження кульшового суглоба, нога знаходиться в зовнішній ротації і абдукції при невеликому згинанні в коліна. Не дивлячись на запальний процес у грудних дітей рідко виникає анкілоз, якщо своєчасно застосувати відповідні великі дози антибіотиків, враховуючи його розвиток з початкового інфекційного вогнища, клінічна і, можливо, етіологічна характеристика яких вже уточнена. У кожному окремому випадкувиявлення збудника, що викликає його, здійснюється дослідженням суглобового пунктата.

Суглобовий біль у дітей молодшого віку

Гострі артрити. Гострі артрити і остеомієліт, хоча і рідше, але теж  зустрічаються і в цьому віці. В більшості випадків їх збудниками є стафілококи, що викликають іноді моноартикулярні метастази, головним чином, в  колінний суглоб. Нерідко артрит розвивається після тонзиліту, без наявності загальної картини сепсису, передуючої йому. Початок артриту буває гострим, супроводжуючись сильним болем, обмеженням рухливості і загальним набряканням м'яких навколосуглобових тканин з клітинною інфільтрацією.Ураження суглоба супроводжується підвищенням температури і розтягненням суглобової сумки.. Шкіра над нею буває теплою і почервонілою.

Як виняток, при локалізованій стрептококовій інфекції шкіри або верхніх дихальних шляхів в цьому віці розвивається токсико-алергічнийсуглобовий процес (моноартикулярний інфектартрит), що виражається, в основному, нетривалим синовіїтом, іноді скупченням серозного ексудату   в  колінному   або кульшовому суглобах.

Такий розвиток артриту характеризується слабкою болючістю, але загальний його перебіг в деяких випадках буває затяжним, проте сприятливим. Захворювання протікає без підвищення або з незначним підвищенням температури, без збільшення лімфатичних вузлів і селезінки, при низькій швидкості осідання еритроцитів. Рентгенологічно змін в суглобі не виявляють. Велике значення має розмежування такого перебігу артриту від  ревматичного артриту, який можливий в ранньому дитячому віці і в окремих випадках йому передує лише короткочасний суглобовий біль. Його розвиток не залежить від типу стрептокока, який виявляється в первинному вогнищі і не призводить до підвишення титрів АСЛ-О.

Хронічні артрити. На відміну від гострих артритів септичного, алергічного або токсичного походження, що часто зустрічаються, у маленьких дітей порівняно рідко зустрічається первинний хронічний поліартрит (ревматоїдний артрит). Він розвивається повільни при незначних коливаннях температури. Нерідко появляється у віці 6 років з малих суглобів кінцівок, потім розповсюджується і охоплює великі, унаслідок чого поступово виникає симетрична припухлість (деформація) суглобів і фіброз суглобової сумки, що супроводжуються прогресуючим обмеженням активних і пасивних рухів. З розвитком захворювання з'являються остеопороз і ерозійні зміни на поверхні суглобового хряща. Деякі автори вважають, що такий розвиток запалення є наслідком обмеженої в області суглоба мезенхімальної аутоіммунної реакції на попереднє ушкодження тканини можливим інфектом. У крові хворих нерегулярно виявляється, так званий, ревматоїдний фактор (крупномолекулярний глобулин-анти-антитіло IGM глобуліну) і на відміну від гострого суглобового ревматизму — при негативній реакції АСЛ-О. У сироватці крові виявляється незначне, зниження кількості альбуміну, збільшення кількості альфа-  і в меншій мірі гама-глобулінів, а також і аутоантитіла проти ІGG. Реакція осідання еритроцитів буває помірно прискореною, а в деяких випадках на шкірі з'являється тимчасовий висип.

Ураження  суглобів пояснюють вільним лізосомним ферментом.

Захворювання розвивається протягом декількох років і приводить до повної нерухомості кінцівок і атрофії мускулатури. Розвиток цього процесу в значній мірі можна затримати, якщо своєчасно почати лікування. Для діагнозу велике значення має клінічний розвиток захворювання, оскільки реакція аглютинації Waaler—Rose і фіксаційна проба латексом не у   всіх   випадках позитивні (приблизно в 50%).

Досить широкою клінічною картиною є хвороба Still, яка теж розвивається повільно, супроводжуючись прогресуючою деформацією суглобів, ущільненням суглобової сумки і м'яких навколосуглобових тканин кінцівок, причому нерідко вражається хребет, особливо, в шийному відділі. Захворювання починається зазвичай з малих суглобів рук і ніг, але поступово охоплює і великі. Крім змін в суглобах відмічається збільшення розмірів периферичних лімфатичних вузлів і селезінки, що прогресує. Картина крові вказує на наявність анемії і слабке прискорення реакції осідання еритроцитів. Розвиток захворювання нападоподібний. Рентгенологічно  виявляється    остеопороз, що генералізує  .

На своєму початку (до настання виразніших змін в суглобах) хронічний поліартрит може викликати сумнів відносно легкої форми суглобового ревматизму, але на суглобові явища застосування саліцилатів не є ефективним, реакція осідання еритроцитів помірно прискорена, а ураження серця виявляється рідко. В окремих випадках при хворобі Still розвивається перикардит. Деякої дії на процес можна добитися проведенням фізіотерапії, застосуванням великих дозантибіотиків, або ГКК на його початку.

Диференціально-діагностичні ознаки ювенільних артритів

Нозологічна форма	Жін.стать	Олігоартрит	Поліартрит	Коксит	РФ	Сакроілеїт	АНФ	НLA-27	Тривала ремісія
РеА	++	++	++	+	-	+	+	++	+++
ЮРА	++++	+	++++	+++	+	+	++	+	+
ЮСА	+/++	+++	+	++++	-	++++	-/+	++++	+++
ПА	++	++	++	++	-	++	+	++	++

ЮСА (Ювенільний сакроілеїт)

ПА (Псоріатична артропатія)

РеА (Реактивний артрит)