3.2 Технічне нормування робіт з ремонту двигуна

В слюсарних, слюсарно-ремонтних роботах чіткий розподіл основної і допоміжної роботи, які пов’язанні з переходом, а відповідно, і розподіл нормування прийомів цієї роботи, не завжди доречний або взагалі неможливий. Тому в довідниках на вказані роботи приводиться оперативний час (без допоміжного часу на установку та зняття деталі) на операцію в технологічній послідовності.

Технічно обґрунтована норма часу визначається розрахунковим шляхом на виконання окремих операцій технологічного процесу в конкретних організаційно-технічних умовах. В норму часу входять всі затрати робочого часу, що включаються у склад технічно обґрунтованої норми на операцію, необхідну для виконання роботи у відповідності з технологічним процесом.

Скласти нормувальну карту за наступною формою.

Таблиця 3.2 – Нормувальна карта

№ операції	Зміст роботи	Фактори, що впливають на тривалість роботи	Джерело, номер сторінки, позиції	Топ , люд-год
1	2	3	4	5
	Всього

Норма часу на ремонт автомобілів встановлюються по формулі

(3.1)

де Н_вр – норма часу на операцію, нормо-год ;

Т_оп – оперативний час на дану операцію, хв.;

К – сума часу на обслуговування робочого місця (Т_обс = 2,5%), підготовчо-заключну роботу (Т_пз = 3,5%), на відпочинок і особисті потреби (Т_від = 6%) з врахуванням одної фізичної паузи), від оперативного часу.

Таблиця 3.3 – Трудомісткість операцій

Операція	Найменування операції	Розряд роботи	Трудомісткість, нормо-год
Всього

3.3 Розрахунок кількості робочих місць

Потрібна кількість обладнання (робочі місця, стенди) визначається по кожному типу робіт (мийка, розбирання, дефектування та ін.) окремо.

Для визначення кількості обладнання використовуємо розрахунок за трудомісткістю технологічних операцій.

(3.2)

де С_р – розрахункова кількість обладнання (робочих місць, стендів);

Т_шт – норма часу (штучний час) ремонту (випробування) вузла або виконання складальних операцій при загальному складанні, люд-год;

N – річна програма випуску (по завданню), шт;

Ф_р.м – ефективний фонд часу робочого місця протягом року

К_в = 0,97 – коефіцієнт використання робочого часу .

Р – число робітників, одночасно працюючих на робочому місці.

3.4 Розрахунок чисельності робітників

Під час розрахунку чисельності виробничих робітників розрізняють явочну чисельність виконавців робіт Р_я, потрібну для виконання добової виробничої програми, і штатну чисельність Р_ш, потрібну для виконання річної виробничої програми.

Явочна і штатна чисельність виробничих робітників залежиться від обсягу робіт на даній дільниці (зоні, посту) і фонду робочого часу визначається за формулами:

(3.3)

де Т_і – річний обсяг робіт на дільниці (зоні, посту), люд. – год.;

Ф_р.м. – річний фонд часу робочого місця виробничих робітників, год.

(3.4)

де Ф_в.р. – річний ефективний фонд часу робітника, з урахуванням трудових витрат, спричинених хворобою, виконанням державних обов’язків , відпусток тощо, год.

Фонд часу робочого місця Ф_р.м. залежить від кількості вихідних і святкових днів у році і визначається за формулами:

• при п’ятиденному робочому тижні:

(3.5)

де Д_р.з – кількість робочих днів у році відповідній зоні чи дільниці, дні;

τ_зм – тривалість робочої зміни, год.;

Д_пс – кількість передсвяткових днів, в які тривалість робочої скорочується на одну годину (Д_пс рівна кількості святкових днів Д_св);

• при п’ятиденному робочому тижні:

Річний ефективний фонд часу робітника Ф_в.р. залежить кількості днів основної та додаткової відпусток і кількості пропусків, спричинених хворобою, виконанням державних обов’язків та з інших поважних причин визначається за формулою:

(3.6)

де - кількість днів основної і додаткової відпусток, дні /1/стор 92;

Д_пов – кількість пропусків спричинених хворобою та з інших поважних причин, дні /1/стор 92.