- •Домашня робота
- •1. Опис предметної області
- •2. Опис вимог Шлеєра і Меллора
- •3. Опис вимог Джекобсона
- •4. Зовнішня та експлуатаційна моделі якості
- •1. Функціональність (Functionality)
- •A) Функціональна повнота (Suitability)
- •B) Зручність установки (installability)
- •Ефективність (Effectiveness):
- •Продуктивність (Productivity):
- •Задоволення користувача (Satisfaction):
- •Ефективність (Effectiveness):
- •Продуктивність (Productivity):
- •Задоволення користувача (Satisfaction):
- •Висновок
B) Зручність установки (installability)
Легкість установки (ease of instalation) – чи може користувач легко встановити програмне забезпечення
Метод використання: спостерігати за користувачем підчас встановлення програмного забезпечення
Чим ближче Х до 1, тим краще.
Параметри «Реактивність» і «Аналізованість» є конфліктуючими між собою. Збільшення аналізованості розуміє під собою вичерпний збір інформації (логів). На такий збір необхідно додатковий процесорний час, що призведе до збільшення часу реакції операції, а нам необхідно зробити цей час як найменшим.
Параметри «Керованість» і «Зрозумілість» являються конфліктуючими між собою. Збільшення параметрів керування призводить до нагромадження органів управління інтерфейсі. Але інтерфейс повинен бути максимально простим і зрозумілим, а органи управління повинні бути логічно розміщені і згруповані, а чим більше останніх, тим складніше це зробити.
Побудуємо експлуатаційну модель якості ПП. Більшість метрик або являються занадто вузькими і не застосовні до усіх типів дизайнів, або являються відносними.
Ефективність (Effectiveness):
доля виконаних користувачем задач;
доля правильно виконаних користувачем задач;
відношення числа успішних дій до помилок;
кількість використовуваних функцій і команд.
Продуктивність (Productivity):
час, необхідний для виконання задачі;
продуктивність виконання задачі;
продуктивність відносно експерта;
час, необхідний на попереднє навчання користування;
час, що витрачається через помилки користувача;
відсоток чи кількість помилок;
частота використання документації;
кількість повторних і помилкових дій (команд).
Безпека (Safety):
вплив на здоров'я і безпеку користувачів;
вплив на здоров'я і безпеку інших людей;
величина економічних збитків;
можливість пошкодження програми.
Задоволення користувача (Satisfaction):
рейтингова оцінка по шкалі корисності продукту чи послуги;
рейтингова оцінка по шкалі задоволення функціональністю продукту;
кількість випадків, коли користувач відчував фрустрацію чи гнів при користуванні продуктом;
рейтингова оцінка по шкалі технологічного керування задачею без втручання користувача;
оцінка того, наскільки технологічне виконання задачі відповідає вимогам користувача;
доля потенційних користувачів програми.
Розглянемо більше детально по одній метриці на кожну характеристику якості.
Ефективність (Effectiveness):
Завершеність задач (Task completion) – який відсоток задач успішно завершено.
Метод застосування: користувацькі тести.
Чим ближче Х до 1, тим краще.
Продуктивність (Productivity):
Час задачі (Task time) – як багато часу необхідно користувачу щоб виконати задачу.
Метод застосування: користувацькі тести.
Чим менше Х, тим краще.
Задоволення користувача (Satisfaction):
Величина задоволеності (Satisfaction scale) – наскільки задоволеним є користувач.
Метод використання: користувацькі тести.
Чим більше Х, тим краще.
Характеристики зовнішньої і внутрішньої якості мають безпосередній вплив на характеристики експлуатаційної якості. Наприклад, Зручність використання впливає на «Продуктивність» та «Ефективність» — зручний і зрозумілий інтерфейс дозволяє не звертатися до документації або служби підтримки. Також на «Ефективність» впливає швидкість обробки запиту. Так як продукт орієнтований на користувача без особливих знань, але з особливими потребами, то всі без виключення характеристики орієнтовані на «Задоволення користувача».
5. Оцінка якості програмної системи
Проаналізуємо рівень якості програмної системи бібліотеки виходячи з розроблених моделей якості:
1. Функціональність (Functionality)
a) Функціональна повнота (Suitability)
Завершеність реалізації функціоналу (Functional implementation completeness)
Чим ближче Х до 1, тим краще.
Кількість функцій, що містяться в специфікації В = 12, а кількість функцій, що не реалізовано А = 2.
Переведемо в бали – за 100 шкалою це буде 83 бала.
Рис1. Шкала ранжування «Завершеність реалізації функціоналу»
b) Захищеність (Security)
Керованість доступу (Access controllability)
Чим ближче Х до 1, тим краще.
Кількість типів вистежених несанкціонованих операцій = 6, кількість специфікованих типів несанкціонованих операцій = 7.
Переведемо в бали – за 100 шкалою це буде 86 бала.
Рис. 2. Шкала ранжування «Керованості доступу»
2. Зручність використання (useability)
a) Зрозумілість (understandability)
Очевидність функцій (Evident functions)
Чим ближче Х до 1, тим краще.
Кількість функцій зрозуміла користувачеві з першого знайомства з продуктом = 8, загальна кількість фактичних функцій = 12.
Переведемо в бали – за 100 шкалою це буде 67 бала.
Рис. 3 Шкала ранжування «Очевидність функцій»
b) Керованість (operability)
Налаштовуваність (customisability)
Чим ближче Х до 1, тим краще.
Кількість успішно налаштованих функцій = 10, кількість спроб налаштування = 15.
Переведемо в бали – за 100 шкалою це буде 66 бала.
66
Рис. 4 Шкала ранжування «Налаштовуваності»
c) Привабливість (attractiveness)
Приваблива взаємодія (Attractiveness interaction) – наскільки є привабливим інтерфейс для користувача?
Вимірювання даної метрики базується на опитуванні користувачів ПС, а величина залежить від самого методу опитування. Виберемо такий метод: опитаємо 25 користувачів на рахунок оцінки привабливості: незадовільно, задовільно, добре, відмінно.
Чим ближче Х до 1, тим краще.
Користувачі виставили таку кількість оцінок: 3 –незадовільно, 8-здовільно, 11-добре, 3-відмінно.
Переведемо в бали – за 100 шкалою це буде 64 бала.
Рис. 5 Шкала ранжування «Привабливої взаємодії»
3. Ефективність (efficiency)
a) Реактивність (time behavior)
Час реакції (Response time)
Метод застосування: розпочати конкретну операції. Виміряти час використаний на виконання операції.
Чим ближче Х до 0, тим краще.
З результатів опитування середня різниця часів між запуском і отриманням результату реєстрації читача Х– 5 сек.
Рис. 6 Шкала ранжування «реактивності»
У відношенні до системи балів – це буде 85 балів
4. Супроводжуваність (maintainability)
a) Аналізованість (analyzability)
Ефективність аналізу відмов (Failure analysis efficiency)
Чим ближче Х до 0, тим краще.
На аналіз звіту по відмові пішло в середньому 2 год
Рис. 7 Шкала ранжування «аналізованості»
У відношенні до системи балів будемо мати 30
5. Переносимість (portability)
a) Адаптованість (adaptability)
Адаптованість до середовища системного програмного забезпечення (System software environmental adaptability)
Чим ближче Х до 1, тим краще.
Кількість не завершених операцій – 1
Загальна кількість середовищ – 15
Переведемо в бали – за 100 шкалою це буде 93 бала.
Рис. 8 Шкала ранжування «Адаптованості до операційного середовища»
b) Зручність установки (installability)
Легкість установки (ease of installation)
Чим ближче Х до 1, тим краще.
Кількість успішних випадків встановлення – 9, кількість спроб встановлення – 10
Переведемо в бали – за 100 шкалою це буде 90 бала.
Рис. 9 Шкала ранжування «Легкості установки»
Узгодимо конфліктуючі атрибути:
«Реактивність» і «Аналізованість» конфліктують між собою. Після вимірів бачимо, що «Реактивність» на дуже високому рівні при тому що має дуже погані показники. Збір інформації для звітів при збоях займає щонайбільше 3% процесорного часу від загальної тривалості обробки операції. При збільшенні часу тривалості збору інформації хоча б втричі, отримаємо прямо пропорційне покращення оцінка також втричі. Загальний час тривалості обробки стане на 6% довше від попереднього, що при вимірюванні в секундах на складе великої різниці з попередніми значеннями.
«Керованість» і «Зрозумілість» мають приблизно однакові показники. Однак Зрозумілість для нас більш пріоритетна відповідно має більш пріоритетний коефіцієнт. Тому знизивши рівень Керованості, ми піднімемо рівень зрозумілості. Що потягне за собою підняття загальної якості продукту. Більше того цілком ймовірно, що зі збільшенням рівня зрозумілості підніметься оцінка «Привабливості». Це також підніме загальну якість продукту.
Визначаємо ваговий коефіцієнт, для нормування та узгодження метрик.
Назва |
Q/Qmax |
W |
Функціональність |
|
2 |
|
|
20 |
|
83/100 |
1 |
|
|
30 |
|
86/100 |
1 |
Зручність використання |
|
3 |
|
|
45 |
|
67/100 |
1 |
|
|
20 |
|
66/100 |
1 |
|
|
20 |
|
64/100 |
1 |
Ефективність |
|
3 |
|
|
30 |
|
85/100 |
1 |
Супроводжуваність |
|
1 |
|
|
20 |
|
30/100 |
1 |
Переносимість |
|
1 |
|
|
10 |
|
93/100 |
|
|
|
30 |
|
90/100 |
1 |
Рис. 10 Шкала ранжування «Якості продукту»
Оцінка зовнішньої якості програмної системи бібліотеки цілком задовольняє усім вимогам.
Визначемо якість з експлуатаційної моделі розробленої у 3 лабораторній роботі..
