23 Навчально-методичний посібник

які стикаються з певними бар єрами на шляху отримання якісної освіти та соціалізації. Для досягнення цієї мети необхідно реформувати культу­ру, політику та практику навчального закладу. Необхідно врахувати, що вирішення суперечок про загальні питання інклюзії може забрати багато часу, й у той же час розуміння інклюзії розвивається та поглиблюється в міру роботи з нею.

Завдання 3. Бар'єри і ресурси (20 хвилин) Координаційна група повинна провести засідання, на якому розгля­нути такі питання:

• Які бар'єри виникають перед дітьми на шляху отримання якісної освіти та повноцінної участі в житті навчального закладу в результаті існую­чих у ньому культури, політики та практики?

• Хто зіштовхується з цими бар'єрами?

• Які ресурси можна мобілізувати для підтримки та подальшого розвитку організаційної культури, політики та практики в питаннях запровад­ження інклюзивної освіти?

Завдання 4. Що таке підтримка? (20хвилин) Широке визначення підтримки формулюється в такому вислові: «Підтримка — це всі види діяльності, які дають навчальному закладу можливість належним чином реагувати на різноманітність потреб усік Координаційній групі варто розг акі питання:

• ; ііяльності навчального закладу ? підтримкою?

^:мку має на увазі визначення в а» по відно-

і. діяльності всіх членів колекти акладу?

• Що це визначення має на увазі у сфері координації діяльності з надан­ня підтримки в навчальному закладі?

Проведення мониторингового дослідження

з використанням індикаторів_________________________________

Координаційній групі слід ретельно ознайомитися з індикаторами та додатковими запитаннями, анкетами та технологією їх використання для вивчення стану культури, політики та практики навчального закладу, їх систематичне використання сприяє детальному вивченню ефектив­ності запровадження інклюзивної освіти в навчальному закладі, а також дає можливість вчасно розв'язати ті проблеми, на які раніше не звертали увагу.

Завдання 5. Використання індикаторів і визначення запитань, що потребують подальшого розгляду (25 хвилин)

На цьому етапі визначаються запитання, які можуть вимагати більш ретельного розгляду в майбутньому (див. відповідний список індикато­рів). Індикатори подаються на розгляд або у формі анкет, або у формі карток, на яких написано по одному індикатору. Анкети можна запов­нювати індивідуально, а потім порівнювати, щоб обговорити різно-

Індекс інклюзії: дошкільний навчальний заклад

єні підходи. Інший спосіб — сортування карток на чотири групи в залежності від того, наскільки точно написані на них індикатори

жтеризують даний навчальний заклад. Кожний з індикаторів оцінюється в один із чотирьох способів: «повністю погоджуюсь», «погоджують певною мірою», «не погоджуюсь», «потрібна додаткова інформація». При сортуванні картки розподіляються між групами з такими ж назвами. Група «Потрібна додаткова інформація» викорис­товується в тих випадках, коли значення індикатора незрозуміле або інформації для прийняття рішення недостатньо. Значення індикатора можна прояснити, знайшовши його в підрозділі 4.3 та проглянувши запитання, додані до нього.

У кінці анкети є вільне місце, де кожний учасник опитування може сформулювати та записати свої власні ідеї, як правило, не більше п'яти, із приводу пріоритетних напрямів розвитку навчального закладу. Заповнення анкет або сортування карток потрібне для того, щоб визна­чити пріоритетні напрями для створення плану інклюзивного розвитку навчального закладу. При використанні анкет варто пам'ятати, що узагальнювати слід саме пріоритети, а не відповіді на всі запитання. Детальний аналіз анкет, складання графіків, діаграм і таблиць можуть

■эти багато часу й віддалити початок роботи групи над реалізацією інклюзивних підходів у навчальному закладі. У координаційній групі не­обхідно організувати обговорення ідей і запитань, які виникли при вико­ристанні індикаторів і потребують детального розгляду в майбутньому.

де завдання дає також можливість оцінити досвід використання

їт. Усі індикатори треба записати, а погодження з ними відповідає ітивного оцінювання закладу. Учасникам координаційної по пам'ятати про цю небезпеку й вимагати один від одного доказів різних точок зору.

Завдання б. Обговорення індикаторів (20 хвилин).

Координаційна група повинна виділити індикатор, в якому, на її думку, навчальний заклад має достатньо хороші показники, і ще один, який вимагає суттєвої роботи. У кожному з випадків необхідно надати докази на підтримку своєї точки зору:

• До якої міри група досягла консенсусу за конкретним індикатором?

• Якими фактами можна підкріпити думки членів координаційної групи про цей індикатор?

• Які факти свідчать про те, що інші індикатори (можливо, ті, які нале­жать до інших напрямів) не суперечать вибраному індикатору?

• Яка додаткова інформація може бути корисною?

Завдання 7. Об'єднання індикаторів і запитань: культура, політика та практика навчального закладу (35 хвилин).

Індикатори завжди пов'язані із запитаннями, які пояснюють їх зна­чення. Розбившись на пари, учасники к ційної групи повинні відібрати два індикатори: один, за яким показники навчального закла­ду оцінюються як високі, та інший, що п подальшої роботи.