ВНПЗ „ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

КАФЕДРА ПЕДАГОГІЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

Психологічні проблеми творчості

плани семінарских, практичних занять

та самостійної роботи студентів

Дніпропетровськ

2008

Внпз „дніпропетровський гуманітарний університет”

„Затверджую”

Проректор з навчальної роботи

Г.М. Богуславський

„_____”__________2008р.

Плани семінарських занять та самостійної роботи

Дисципліна Психологічні проблеми творчості

(повне найменування дисципліни)

Напрям підготовки 6.030102 “Психологія”

(шифр і найменування)

Форма навчання денна

(стаціонарна, заочна)

Плани семінарских та практичних занять: /Укладач:– кандидат психологічних наук Подолянюк Олена Леонідівна – Дніпропетровський гуманітарний університет, 2008.- 18 с.

Рецензенти:

Самойлов О.Є. - доктор психологічних наук, доцент (Дніпропетровський гуманітарний університет,)

Маркіна Л.Л. - кандидат педагогічних наук (Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ)

Пояснювальна записка

Сучасна епоха створила потребу в новому типі особистості, здатної самостійно приймати рішення, усвідомлено здійснювати свій вибір, що вміє гнучко реагувати на зміну обставин і самої діяти нові обставини. Сучасні соціально-економічні умови функціонування суспільства спонукують систему утворення приділяти усе більше уваги проблемам творчості і формуванню якостей творчої особистості в процесі навчання і виховання.

Це визначає основну актуальність вивчення проблем творчості у вузі.

У програмі передбачені дві форми навчання: теоретичну і практична, що представляють єдність і цілісність пізнавальної діяльності.

Зміст програми: «Психологічні проблеми творчості» припускає забезпечити майбутніх соціальних педагогів, практичних психологів знаннями про сучасний стан проблеми творчості в психології й уміннями досліджувати і розвивати творчі здібності.

Загальна мета курсу: створення умов для формування в студентів цілісної системи знань про закономірності функціонування психологічних феноменів у творчості.

У результаті вивчення курсу студент повинний знати:

• історію розвитку і перспективи вивчення творчості в психології;

• проблематику, що стосується предметної області психології творчості, її структури і зв'язки із суміжними дисциплінами;

• стратегії творчого пошуку;

Уміти:

• застосовувати методи організації, проведення й аналізу психолого-педагогічних досліджень творчості;

• розробляти і кваліфковано використовувати інструментарій психолого-педагогічних досліджень;

• виявляти й аналізувати потреби і мотиви поводження особистості;

• визначати критерії для діагностики рівнів сформованості структурних компонентів творчого процесу.

• розробляти програми: психологічного супроводу навчально-виховного процесу, психолого-педагогічної корекції, сценарії тренінгів.

На вивчення дисципліни «Психологічні проблеми творчості» приділяється 81 година. З них:

• лекції – 18 годин;

• семінари і семінари практикуми – 18 годин;

• самостійна робота – 45 годин.

Вивчення дисципліни студентами здійснюється в наступних формах:

• прослуховування лекцій по основних проблемах курсу;

• участь у семінарах;

• робота з літературою.

Обсяг лекційного курсу дає студентам можливість ознайомитися з основними проблемами, категоріями і феноменами психології творчості, одержати представлення про психологічні особливості творчості особистості.

Семінарські заняття сприяють заглибленому розумінню обговорюваної теми, демонструють ступінь сумлінності і наявний рівень знань студента.

Практичні заняття включають студентів в активну позицію у вивченні протікання творчих процесів процесів.

Самостійна робота припускає цілеспрямоване вивчення спеціальної літератури, стимулює розвиток інтересу до досліджуваної проблематики, формування прагнення і готовності до практичної роботи в сфері психології творчості.

Форми звітності студентів:

• перевірка виконання самостійних робіт;

• реферати.

Підсумком вивчення даного курсу є диференційований залік, що проводиться у виді контрольної роботи складає з 17 варіантів.

«відмінно» ( одержує студент, що досить повно відповів на два питання.

«добре» ( відповів на два питання, але не цілком охарактеризував них;

«задовільно» ( на одне питання студент відповіло добре, але не справився з другим питанням;

«незадовільно» ( не відповів правильно ні на одне питання.