2. Порядок виконання роботи

Перед початком роботи потрібно детально ознайомитися з теоретичними відомостями. Необхідно вивчити будову електромагнітних приводів ШПЭ, їх технічні характеристики, принцип дії, особливості електричних схем керування даними приводами.

3. ЗМІСТ ЗВІТУ

Після виконання плану лабораторного заняття складається звіт, котрий повинен містити наступну інформацію:

• конструктивне виконання приводів ШПЭ;

• опис елементів привода та принципу його дії при вмиканні й вимиканні комутаційного апарата;

• опис роботи принципової електричної схеми.

Викладення вказаного матеріалу в звіті доцільно супроводжувати відповідними рисунками та схемами (можна використовувати копії рисунків, які подані в цій методичній розробці). Оформлення звіту потрібно проводити у відповідності з існуючими вимогами.

4. Контрольні запитання

1. Вказати призначення та область застосування приводів ШПЭ?

2. Назвати основні елементи привода?

3. Принцип дії привода ШПЭ?

4. Назвати основні технічні характеристики приводів?

5. Дати характеристику електричним схемам керування приводами?

5. Рекомендована література

1. Рожкова Л.Д., Козулин В.С. Электрооборудование станций и подстанций.– М.: Энергоатомиздат, 1987.

2. Выключатели и измерительные трансформаторы в КРУ 6–220кВ.– М.: Энергоатомиздат, 1990.

 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №4 

Тема роботи: Вивчення будови та принципу дії роз’єднувача РДЗ-35.

Мета роботи: ознайомитися з технічними характеристиками, будовою та принципом дії роз’єднувача РДЗ-35.

1. Теоретичні відомості

Роз’єднувачі РД(З) на напругу 35 кВ призначені для ввімкнення і вимкнення знеструмлених ділянок електричного кола високої напруги, а також заземлення вимкнених ділянок за допомогою заземлювачів.

Роз’єднувачі виготовляються в виконанні У категорії розміщення і для роботи в кліматичних умовах згідно з ГОСТ 15150-69 і ГОСТ 15543.1-89

При цьому:

– висота над рівнем моря – до 1000 м;

– верхнє робоче значення температури повітря плюс 40°С;

– нижнє значення температури повітря мінус 45°С;

– швидкість вітру до 40 м/с за відсутності ожеледі і до 15 м/с в умовах ожеледі при товщині льоду до 20 мм;

– оточуюче середовище вибухобезпечне, наявність корозійно-активних агентів відповідає типу атмосфери ІІ згідно з ГОСТ 15 150-69.

В умовному позначенні роз’єднувачів прийнято:

Р – роз’єднувач;

Д – двоколонковий;

3 – наявність заземлювачів;

1, 2 – кількість заземлювачів;

25 – номінальна напруга в кіловольтах;

Б – посиленого виконання ізоляції;

1000 – номінальний струм в амперах;

У – кліматичне виконання;

I – категорія розміщення.

Технічні характеристики:

Найменування параметра	Нормована величина
	Категорія А	Категорія Б
Напруги, кВ	35	35
Найбільша робоча напруга, кВ	40,5	40,5
Номінальний струм, A	1000	1000
Струм електродинамічної стійкості, кА	63	63
Струм термічної стійкості, кА	25	25
Час протікання струму термічної стійкості, с: для головних ножів для ножів заземлювачів	3 1	3 1
Довжина шляху стікання струму, см, не менше	70	105
Тяжіння приводів з врахуванням впливу вітру та ожеледиці, Н, не більше	500	500
Номінальна частота, Гц	50	50

Примітка: Роз’єднувачі на 1000 А допускають тривале протікання струму 1200 A при температурі повітря не вище 28°С.

Конструктивне виконання і принцип дії.

Роз’єднувач виконаний у вигляді двоколонкового апарату з поворотом головних ножів в горизонтальній площині і має триполюсний варіант встановлення (рис. 31).

Роз’єднувач, до якого під'єднується привод, називається ведучим. Роз’єднувач, що приєднується до ведучого, називається веденим.

З'єднання ведучого роз’єднувача з приводом (рис. 30) і з веденим роз’єднувачем (рис. 31) виконується за допомогою комплектуючих деталей на місці монтажу.

Кожен роз’єднувач складається з цоколя, ізоляційних ведучої і веденої колонок, струмоведучої системи і робочого заземляючого контура.

Цоколь роз’єднувача:

Цоколь роз’єднувача (рис. 32) складається з швелера 15, до якого кріпляться дві основи 16. У цих основах встановлюються втулки, в яких повертаються вали з привареними до них зверху важелями 5, 8 із встановленими на них колонками 3 і 9 (рис. 30).

Важелі 5, 8 (рис. 32) ведучої і веденої колонок 14 роз’єднувача сполучені між собою тягою 9, яка регулюється. Зміною довжини тяги 9 регулюється відносне розташування контактів 5 і 6 (рис. 30).

Цоколь ведучого роз’єднувача із заземлювачами 6, 7 (рис. 31), залежно від варіанту виконання, має один або два механізми для керування ними. Механізм складається з важелів з валом 3, кронштейнів 4 і регульованої тяги 2. При повороті валу важеля 3 через тягу 2 здійснюється поворот валів заземлювачів, встановлених в кронштейнах 17, жорстко сполучених з швелером 15.

На швелері 15 ведучого полюса встановлений болт заземлення, поряд з яким нанесений знак заземлення.

Для кріплення роз’єднувача до опорної металоконструкції використовуються чотири болти М 12x90 (позиція 12, рис. 30). Розміри для кріплення роз’єднувача наведені на рис. 35.

Ізоляція роз’єднувача:

Ізоляція роз’єднувача (рис. 30) складається з двох ізоляційних колонок 3 і 9 (ізоляторів С4-195 I УХЛІ для роз’єднувача категорії "А" і С4-195 П Ухл1 для роз’єднувача категорії "Б"). Колонки ізоляторів повинні бути вертикальними і однакової висоти, що досягається підбором ізоляторів і встановленням прокладок 10 між фланцями ізоляторів і пластинами важелів 5 і 6 (рис. 32) при збірці роз’єднувача або при його монтажі.

Струмопровідна частина:

На верхніх фланцях колонок ізоляторів 3 і 9 (рис. 30) встановлюється струмоведуча система: приймальний 6 і вхідний 5 контакти.

Приймальний контакт (рис. 33) складається з мідної шини 10, пластинчастої пружини 1, гнучкого зв'язку 17 і контактного виводу 7, які кріпляться на основі 4.

Мідна шина 10 виконана у вигляді ламелей з відгинами, які підпружинені пластинчастою пружиною, характеристика якої наведена на рис. 38.

Вхідний контакт (рис. 34) складається з мідної шини 4, гнучкого зв'язку 3 і контактного виводу 2, які кріпляться на основі 1. Мідна шина має циліндричну контактну поверхню 7.

Заземляючий контур:

Заземляючий контур роз’єднувача складається із заземлювачів 6, 7 (рис. 32) і контакту заземляючого контура 4 (рис. 30).

Заземлювач виконаний з двох ламелей 1 (рис. 35), які кріпляться до важеля 6, привареного до валу заземлювача. При операції ламельний контакт 1 заземлювача входить в нерухомий контакт 4 заземляючого контура (рис. 30), закріплений на вхідному 5 і приймальному 6 контактах. Ламелі 1 (рис. 35) розйомного контакту сполучені між собою попарно болтовим з'єднанням 4, 5 з циліндричною пружиною 3, що створює необхідний контактний натиск. Характеристика пружини 3 наведена на рис. 35.

Вал заземлювача 6, 7 (рис. 32) ведучого роз’єднувача через гнучкий зв'язок 18 і кронштейн 17 з'єднується з швелером 15 роз’єднувача. На швелері встановлений болт заземлення 10 для під'єднання заземляючої шини.

Привод:

Привод роз’єднувача (рис. 36) складається з трьох окремих механізмів приводів закріплених на несучому кутнику 5.

Привод складається з механізму керування роз’єднувачем і механізмів заземлення ведучої і веденої колонок.

Залежно від замовлення привод може мати такі виконання:

– з механізмом керування роз’єднувачем;

– з механізмами керування роз’єднувачем і заземленням ведучої колонки;

– з механізмами керування роз’єднувачем і заземленням ведучої і веденої колонок.

Кожен привод обладнаний механічним і електричним блокуваннями, які передбачають:

– неможливість ввімкнення заземлювача при ввімкненому роз’єднувачі;

– неможливість ввімкнення роз’єднувача при ввімкнених заземлювачах.

У верхній частині приводу на кронштейні 7 на посадочній втулці встановлений важіль 9 з валом 8. На цьому ж кронштейні встановлюється стержень 11, підпружинений пружиною 12, який верхнім кінцем входить в отвір важеля 9 і фіксує ввімкнене і вимкнене положення привода.

На кронштейні 7 нанесена стрілка, що вказує, в якому положенні знаходяться механізми приводів. Кронштейн 7 кріпиться до кутника 5 за допомогою болтів 14.

Осьовий зсув валу 8 обмежується важелем 24.

На важелі 9 встановлена кришка 10, на якій нанесено написи "вкл" (ввімкнено) і "откл." (вимкнено) положення механізму приводу.

Вали 1, 2, 4 механізмів приводів приварено до планок 17, 19 і 21, які у свою чергу за допомогою болтів 15 кріпляться до важелів 9.

Планка 21 використовується одночасно як важіль ввімкнення механізму приводу, на двох інших до валів 2, 4 приварені важелі відповідно 16 і 19.

Привод має сигналізацію про положення роз’єднувача і ножів заземлювачів. Сигналізація виконана на перемикачах 33. Для сигналізації використовуються перемикачі типу ПКУЗ-ІІ.

Перемикання перемикачів здійснюється за допомогою важеля 24 і осі 30.

До кронштейна 7 знизу прикріплена кришка 31 з основою 38. До кришки 31 кріпиться пластина 26 і блок-замок 3 (ЗБ-ІУЗ). Блок-замок закривається кришкою 20. До основи 38 прикріплені перемикачі 33, які закриваються кожухом 32. Для проходження проводів в кожусі 32 на планці 34 встановлені сальники 26.

Для попередження попадання вологи в привод встановлені прокладки 23 і 25, гума ущільнення 29 і кришка з гумою 35.

Механічне блокування здійснюється зігнутими кінцями планок 18, 21 і важелями 9. У положенні головного валу приводу "вкл." важелі 9 і планка 18 своїми поверхнями не дають можливості провернутися заземляючим валам 1 і 4.

При положенні заземляючих валів приводу "вкл." планка 21 зігнутим кінцем і важіль 9 валу 4 блокують важіль 9 валу 2 і не дають можливості провернути вал роз’єднувача.

Для ввімкнення або вимкнення роз’єднувача необхідно провести наступні операції:

1. зняти кришку 20;

2) вставити в блок-замок 3 ключ КЕЗ-ІУ3 (при цьому шток 22 блок-замка 3 повинен звільнити стержень 11);

3) одягнути трубу на важіль 19, протягнути кільце 36, при цьому стержень 11 звільнить важіль 9;

4) почати проводити операцію ввімкнення або вимкнення роз’єднувача, утримуючи стержень 11 на початковому ході важеля 9. Ввімкнення проводиться за годинниковою стрілкою. У кінцевому положенні стержень 11 зафіксує важіль 9;

5) витягнути ключ КЕЗ-ІУ3, при цьому шток 22 блок-замка 3, під дією в блок-замці пружини, зафіксує стержень 11;

6) зняти трубку з важеля 19 і встановити на блок-замок кришку 20.

Операція ввімкнення або вимкнення заземлювачів проводиться аналогічно.

Рис. 1 – Габаритні, монтажні і приєднувальні розміри роз’єднувача РД(З)-35 з приводом ПРН(З)-35: 1 – привід; 2 – труба 32х3,2; 3 – ведуча колонка; 4 – контакт заземляючого контуру; 5 – вхідний контакт; 6 – прийомний контакт; 7 – гнучкий зв’язок; 8 – контактний вивід; 9 – ведуча колонка; 10 - прокладка; 11 – цоколь; 12 – болт М12х90; 13 – гайка М12; 14 – шайба 12-65Г; 15 – шайба М12

Рис. 2. Роз’єднувач однополюсний і триполюсний:

1,11 – заземлювачі; 2 – ведений полюс; 3 – ведучий полюс; 4,8 – труба 26х3,2 ГОСТ 3262-75; 5 – шайба; 6 – шплінт; 7 – тяга; 9 – скоба; 10 – втулка.

Рис. 3 – Ведучий цоколь:

1 – ведуча колонка; 2 – тяга; 3 – важіль; 4 – кронштейн; 5,8 – важіль; 6,7 – заземлювач; 9 – тяга; 10 – болт заземлювача; 11 – пластина; 12 – болт М12х90; 13 – гайка М12; 14 – ведена колонка; 15 – швелер; 16 – основа; 17 – кронштейн; 18 – гнучкий зв’язок; СМ – місця змазки

Рис. 4 – Прийомний контакт:

1 – пружина пластинчата; 2 – шпилька; 3 – гайка; 4 – основа; 5 – контакт заземляючого контуру; 6 – ступиця; 7 – контактний вивід; 8 – болт; 9 – скоба; 10 – мідна шина; 11 – гнучкий зв’язок; СМ – місця змазки

Рис. 4 – Вхідний контакт:

1 – основа; 2 – контактний вивід; 3 – гнучкий зв’язок; 4 – мідна шина;

5 – контакт заземляючого контуру; 6 –шарнір; 7 – контакт; 8 – болт;

9 – скоба; СМ – місця змазки

Рис. 5 – Розйомні контакти (в ввімкненому положенні):

1 – ламель; 2 – контакт; 3 – пружина; 4 – гайка; 5 – шпилька; 6 –важіль

Рис. 7 – Привід:

1, 2, 4, 8 – вали; 3 –блок-замок; 5 – кутник; 6 –болт; 7 – кронштейн; 9, 16, 20, 24 – важелі; 10 - кришка; 11 – стержень; 12 – пружина; 13 – болт заземлення; 14, 15 – болти; 17, 8, 21 – планка; 20 – кришка; 22, 30 – осі; 23, 25 – прокладки; 26 – пластина; 27 – колодка; 28 – сальник; 29- резина для ущільнення; 31 – кришка; 32 – кожух; 33 – перемикач; 34 – планка; 35 – кришка з резиною; 36 – кільце; 37 – тяга; 38 - основа