4. Годівля поросят-сисунів.
Основну частину поживних речовин поросята-сисуни отримують з молоком матері, тому годівля сисунів починається з годівлі свиноматки. Підсисні свиноматки продукують за період лактації 250-300 кг молока, витрачаючи велику кількість цінних поживних речовин, що необхідні для нормального росту та розвитку приплоду. Вони повинні забезпечуватись нормованою повноцінною годівлею в залежності від віку, живої маси і кількості поросят. Так, свиноматка живою масою 200 кг з 10-ма поросятами повинна отримувати щоденно в середньому 7 кормових одиниць і 780 г перетравного протеїну. В структурі раціонів концентровані корми повинні складати 80-85%, друга частина – зелені та соковиті молокогінні корми. Структуру раціону наведемо в таблиці.
Таблиця
Не слід допускати різкої зміни набору кормів в раціонах свиноматок, тому що це впливає на якісний склад молока і веде до виникнення шлунково- кишкових захворювань поросят та призведе до відставання в рості і загибелі.
Для нормального росту й розвитку поросята потребують значної кількості поживних речовин, що надходять з молоком свиноматки та за рахунок підгодівлі. Основні з них - це органічні (протеїн і амінокислоти, жири, вуглеводи й доступна енергія в них) та мінеральні речовини, вітаміни, біологічно активні речовини, вода. Потреба у поживних речовинах залежить від віку, живої маси й строку відлучення молодняку.
Поросята, починаючи з першого дня життя, живляться виключно материнським молоком, яке забезпечує нормальний ріст і розвиток організму і запобігає різним захворюванням. Проте орієнтовно з третього тижня лактації молочність у свиноматок знижується, а потреба поросят у поживних речовинах зростає. Внаслідок цього вони відчувають їхню нестачу, що призводить до зниження інтенсивності росту та розвитку.
Внаслідок швидкого росту поросят свиноматки вже на 20-30-й день лактації нездатні повною мірою забезпечити їх поживними речовинами за рахунок тільки материнського молока. Тому виникає потреба в додатковій підгодівлі спеціальними кормосумішами й різноманітними зеленими та соковитими кормами.
Велике значення має підгодівля поросят. Типи підгодівлі в залежності від віку різні. Для поросят на підсосі можна рекомендувати наступну схему підгодівлі (табл. 1).
Незбиране молоко та обрат починають згодовувати по 50-60 г на голову з п’ятого дня життя. У міру поїдання дачу корму збільшують, але з таким розрахунком, щоб у годівниці не було залишків молока, яке швидко псується і може викликати захворювання травної системи. До 30-денного віку молоко і обрат дають 4 рази, а потім – 2-3 рази на добу. Згодовування молока і обрата краще чергувати. Молоко та молочні відходи повинні бути свіжими і доброякісними. Їх можна використовувати і для замішування кормів.
До поїдання суміші концентрованих кормів поросят привчають з 5-6-го дня. З перших днів можна давати підсмажене зерно ячменю, пшениці або подрібненої кукурудзи – це додає корму специфічний запах, що привертає поросят.
Буряки й зелену траву згодовують з 10-12-го дня в подрібненому вигляді (10-15 мм) з корит.
Суміш концентрованих кормів згодовують у сухому чи зволоженому вигляді з корит 4 рази на добу до 20-30-го дня, пізніше кратність годування зменшують до 3-2-х разів.
Відомо, що витрати на приріст у поросят 30-денного віку забезпечуються за рахунок материнського молока на 85%, за рахунок підгодівлі – на 15%. В останні 30 днів молочного періоду ці показники відповідно вже становлять 30% і 70%, а в середньому за період вирощування – 45% і 55%. Поросятам живою масою до 20 кг на кожний кілограм живої маси необхідно 0,07 корм. од., або 550 МДж обмінної енергії.
Потреба поросят у сухій речовині при живій масі 6-12, 12-20 кг відповідно становить 53; 47 та 45 г на 1 кг живої маси тіла. До складу сухої речовини корму повинні входити: повноцінний протеїн, легкоперетравні вуглеводи, мінеральні елементи, вітаміни та інші біологічно активні речовини. Для підгодівлі поросят існує декілька схем залежно від мети вирощування (ремонт чи відгодівля), консистенції кормів, техніки годівлі та строку відлучення.