Тема 14. Лекція 17. Способи попередження і боротьби з небезпечними динамічними проявами гірського тиску в шахтах Загальні положення

Міри попередження та боротьби з гірськими ударами і рапто-вими викидами значною мірою базуються на одних і тих же прин-ципах, оскільки ці явища пов’язані з підвищеною напруженістю гірських порід.

До регіональних мір відносяться: випереджаюче відпрацювання захисних пластів (шарів, покладів); попередня дегазація масиву свердловинами; профілактичне зволоження чи розрихлювання пласта попереду очисних виробок чи на підготовчому горизонті. Локальними мірами є: обробка небезпечного масиву нагнітанням води в пласт під тиском у режимах гідророзрихлювання, гідро-віджиму і гідророзриву; гідровимив порожнин і щілин.

Досвід показує, що найбільш радикальним є застосування регіональних мір, які дозволяють своєчасно виявити пласти, шари порід, поклади чи великі ділянки шахтних полів, небезпечні по гірським ударам чи раптовим викидам, передбачити проектом і здійснити на стадії розкриття і підготовки раціональні рішення, прийоми та послідовність ведення гірських робіт, які повністю б знищували небезпечні динамічні прояви гірського тиску і зводили їх до мінімуму.

Захист людей від гірських ударів і раптових викидів

Небезпека динамічних проявів гірського тиску для людей, пра-цюючих на шахті, полягає: в травмуванні і засипані їх відкинутою масою корисної копалини, що видобувається; в травмуванні зруй-нованого кріплення при безпосередній близькості від місця гірсь-кого удару чи раптового викиду; в травмуванні під дією сильної повітряної хвилі при гірських ударах; в утворенні вибухової газо-повітряної суміші при раптових викидах; у заповненні газом гірських виробок поблизу місця раптового викиду і утворенні бідної на кисень газоповітряної суміші; в порушенні нормальних умов вентиляції робочих місць внаслідок їх завалу при гірських ударах і раптових викидах. Залежно від масштабу гірського удару чи рапто-вого викиду небезпека може погрожувати людям, які знаходяться в безпосередній близькості від вибою.

Важливе значення має ретельний інструктаж робочих про ві-зуальні ознаки ударо- і викидонебезпеки, методи саморятування, передбачених планом ліквідації аварій.

Для можливого механічного захисту працюючих слід передба-чати спеціальні кріплення, щити, захисні козирки та інші конструк-тивні методи, які можуть бути достатніми і досить ефективними, наприклад, при стрілянні гірських порід, поштовхах, мікроударах і невеликих викидах.

В особливо ударо- і викидонебезпечних умовах необхідно передбачати дистанційне управління гірськими машинами і меха-нізмами та застосування безлюдних способів ведення очисних робіт і проходження виробок. Так, виймання вугілля комбайнами і врубовими машинами на небезпечних пластах і буріння шпурів (свердловин) при вийманні ціликів повинне проводитись з дистан-ційним включенням і виключенням механізмів на відстані не менше 15 м, при цьому наявність людей поблизу працюючих машин не допускається. При відпрацюванні ціликів буровибуховим методом наявність людей під час висадження і протягом 30 хв після цього також не допускається. Вони повинні знаходитися у цей час не ближче за 200 м від місця вибуху. Без постійної присутності людей у лаві повинні вестися роботи з виймання вугілля при переході очисними вибоями зон впливу ціликів вугілля.

При раптових викидах найбільш небезпечні умови в очисних виробках малопотужних крутих шарів: працюючі нижче ділянки викиду піддаються небезпеці травмування, ті що працюють вище цієї дільниці – небезпеці удушення газом. Тому в таких умовах передбачають запасні виходи через вироблений простір по спе-ціальних ходках, захищених бутовими смугами.

Протигазовий захист передбачає спеціальні заходи щодо швид-кого відновлення нормальних умов вентиляції, подачі свіжого пові-тря в ізольовані обваленням чи викидом ділянки і застосування індивідуальних засобів захисту – саморятувальників.