- •6.050301 «Гірництво»
- •6.050301 «Гірництво»
- •Тема 1. Лекція 1. Вступ до дисципліни
- •Будова Землі
- •Породи і мінерали
- •Кругообіг гірських порід
- •Гороутворення
- •Дрейф континентів
- •Тема 2. Лекція 2. Основні поняття та визначення
- •Історія розвитку механіки гірських порід
- •Основні поняття та визначення
- •Моделі в механіці гірських порід
- •Тема 3. Лекція 3. Механічні властивості гірських порід та масивів Генезис, склад і будова гірських порід
- •Тріщинуватість породних масивів
- •Класифікація гірських порід
- •Лекція 4. Пружність, крихкість та пластичність гірських порід
- •Деформаційні та міцнісні характеристики гірських порід
- •Лекція 5. Деформування і руйнування гірських порід за межею міцності
- •Масштабний ефект в гірських породах
- •Реологічні властивості гірських порід
- •Лекція 6. Поняття про теорію спадкової повзучості
- •Визначення механічних властивостей гірських порід у натурних умовах
- •Статична обробка результатів вимірювань
- •Тема 4. Лекція 7. Напружений стан гірських порід та основні співвідношення механіки суцільно деформуючого тіла Елементарний об’єм породного масиву
- •Напружений стан гірських порід
- •Види напруженого стану
- •Граничні умови рівноваги
- •Тема 5. Лекція 8. Міцність гірських порід у складному напруженому стані Розвиток уявлень про міцність і руйнування твердих тіл
- •Випробування гірських порід в складному напруженому стані
- •Теорія руйнування гірських порід у складному напруженому стані
- •Тема 6. Лекція 9. Напружено-деформований стан породних масивів Початковий напружений стан зв’язних породних масивів
- •Початковий напружений стан сипучих породних масивів
- •Характерні особливості прояву гірського тиску та задачі управління ним в очисних виробках
- •Прояви гірського тиску в очисних виробках при різних системах розробки вугільних і рудних родовищ
- •Напружено-деформований стан порід навколо очисної виробки. Зони опорного тиску і розвантаження
- •Тема 7. Лекція 10. Визначення навантаження на кріплення горизонтальних виробок
- •Гіпотеза зводу природної рівноваги
- •Гіпотеза взаємодії кріплення і породного масиву
- •Гіпотеза зводоутворення в умовах взаємодії кріплення з породним контуром
- •Тема 8. Лекція 11. Визначення навантаження на кріплення вертикальних стволів
- •Методи розрахунку навантаження на кріплення ствола, основані на теорії розрахунку породних стін
- •Методи, основані на гіпотезі спільного деформування системи «кріплення ствол–порода»
- •Емпіричні методи визначення навантаження на кріплення стволів
- •Тема 9. Лекція 12. Вздуття порід грунту підземних виробок
- •Тиск на кріплення зі сторони ґрунту виробки
- •Реологічні методи оцінки видавлювання порід ґрунту у виробках
- •Пружно-пластична стійкість породного масиву в межах одиночної виробки
- •Емпіричні методи прогнозу вздуття порід ґрунту
- •Тема 10. Лекція 13. Динамічний прояв гірського тиску
- •Раптові викиди вугілля, породи і газу в підземних виробках
- •Фізичні і структурні особливості системи «вугілля-метан»
- •Теорії газодинамічних явищ
- •Способи запобігання і методи прогнозу газодинамічних явищ
- •Тема 11. Лекція 14. Стійкість ціликів та потолочин камер
- •Загальні уявлення
- •Взаємодія ціликів і камер з породним масивом
- •Розрахунок допустимої ширини міжкамерних ціликів
- •Метод розрахунку міжкамерних ціликів систем розробки методом свердловинного гідровидобутку
- •Тема 12. Лекція 15. Стійкість уступів і бортів кар’єрів
- •Форми прояву зрушення порід при відкритій розробці
- •Основні положення методів розрахунку стійких відкосів і бортів кар'єрів
- •Методи розрахунку відкосів, основані на гіпотезі плоскої поверхні зсування
- •Методи розрахунку відкосів, засновані на гіпотезі криволінійної поверхні здвигання
- •Протизсувні заходи на кар’єрах
- •Тема 13. Лекція 16. Динамічні явища в масивах порід під впливом розробки Гірські удари
- •Класифікація гірських ударів
- •Прогноз і реєстрація гірських ударів
- •Основні поняття про раптові викиди порід та газу
- •Умови виникнення раптових викидів і уявлення про їх механізм
- •Оцінка викидонебезпечності гірських порід і прогноз раптових викидів
- •Тема 14. Лекція 17. Способи попередження і боротьби з небезпечними динамічними проявами гірського тиску в шахтах Загальні положення
- •Захист людей від гірських ударів і раптових викидів
- •Виймання ціликів, небезпечних по гірським ударам
- •Використання потенціальної енергії пружних деформацій масиву в процесі крихкого руйнування корисного компоненту при видобутку
- •Додатки Додаток а. Знання та навики, які повинен отримати студент при вивченні курсу ,,Механіка гірських порід”
- •Додаток б. Теми рефератів
- •Додаток в. Перелік питань для рубіжного контролю №1
- •Перелік питань для рубіжного контролю №2
- •Перелік питань для рубіжного контролю №3
- •Список рекомендованої літератури
Тема 6. Лекція 9. Напружено-деформований стан породних масивів Початковий напружений стан зв’язних породних масивів
Основним, чи первинним, фактором, завдяки якому створюється початкове поле напружень, є сили гравітації. Крім цього параметри початкового поля напружень залежать від ряду вторинних факторів, таких як температурне поле, неотектонічні процеси, рельєф земної поверхні, космічні сили. При цьому може статися так, що вплив вторинних факторів перевищить вплив первинних. Для рівнинних родовищ, розташованих поза впливом гірських масивів і на достатній віддалі від країв літосферних плит, вплив вторинних факторів досить малий і можна стверджувати, що початкове поле напружень створюється завдяки наявності сил гравітації.
Існує багато гіпотез, які служать підставою для визначення компонентів початкового поля напружень. Найбільшого поширення з них одержала гіпотеза академіка А.Н. Динника.
Розглянемо досить малий об’єм породного масиву у формі куба зі стороною, рівною одиниці, що знаходиться на глибині Н від поверхні землі (рис. 1.). Об'ємна вага порід, що залягають вище, дорівнює γ.
У
пружному масиві го-ризонтальні і
вертикальні напруження зв’язані
спів-відношенням:
(1)
де
,
μ – коефіцієнт Пуассона для гірських порід, λ – коефіцієнт Динника.
Величина коефіцієнта Пуассона для твердих гірських порід коливається в межах 0,15…0,30. Відповідно до цього коефіцієнт Динника дорівнює 0,2…0,45.
Напруження
в товщині земної кори сформувалися
мільйони років тому. Багато дослідників
цілком обґрунтовано думають, що за
геологічний час напруження в породному
масиві вирівнялися (ре-лаксували), тобто
.
Такий напружений стан назива-ється
гідростатичним. Гіпотеза про гідростатичний
розподіл напру-жень вперше була висунута
А. Геймом.
Інструментальні дослідження, виконані ВНИМИ для похило залягаючих родовищ осадового походження, підтвердили цю гіпо-тезу.
Таким чином, можна стверджувати, що на рівнинних родовищах при відсутності впливу неотектонічних процесів напружений стан близький до гідростатичного. В інших же випадках він являється нерівно компонентним, причому співвідношення між горизонталь-ною і вертикальною складовою можуть бути більшими за одиницю.
Одночасно великі дослідження природних напружених полів бу-ли виконані вченими з Австрії, Норвегії, Швеції, Фінляндії, Канади, США, ПАР та з інших країн. Накопичені за останні роки статистич-ні матеріали про природне поле напружень підтверджують основні особливості у розподілі напружень у верхній частині земної кори.
Початковий напружений стан сипучих породних масивів
Оцінка напруженого стану масиву сипучих порід вперше була дана Кулоном. Сутність методу полягає у наступному. Уявно розсічемо масив площиною аb до глибини Н, відкинемо ліву час-тину масиву й замінимо дію відкинутої частини силою D (рис. 2).
Рис. 2. Розрахункова схема для визначення початкового поля напружень в сипучому середовищі
Розглянемо рівновагу призми аbс на довжині, рівній l. Призма під дією сил власної ваги Q прагне сповзти вниз по лінії bс під кутом θ до горизонту. Реактивними силами, що перешкоджають ковзанню, є сила D, сила тертя по площині ковзання Т і нормальна реакція N.
Проектуючи всі сили на вісь Y і Х, прирівнюючи їх до нуля, от-римаємо:
(2)
де ρ – кут внутрішнього тертя сипучого середовища.
Враховуючи, що:
(3)
отримаємо:
(4)
Дослідимо величину D на максимум:
(5)
звідки:
(6)
або
.
Підставляючи значення в (4), отримаємо:
(7)
Для
визначення горизонтальної складової
напружень
скористаємось наступною формулою:
(8)
Величина
називається коефіцієнтом бічного
роз-пору для сипучого середовища.
