4 Опис генерального плану
На генеральному плані будівлі, в якій розташоване приміщення ОІД, зображено взаємне розташування приміщень та основні системи, що функціонують в будівлі (Додаток В).
Головний корпус має чотири поверхи, на четвертому поверсі якого розташовано 27 приміщень. Виділене приміщення знаходиться у кімнаті № 407. Сусідніми з виділеним приміщенням є аудиторії № 405, № 406, № 409 та сходи, які ведуть на третій поверх або на горище.
Стіни будівлі виготовлені з найбільш відомого будівельного матеріалу – цегли. Цегляна кладка зовнішніх стін (з вулиці) має товщину 64 сантиметри, кладка внутрішніх стін – 25 сантиметрів.
Вікна будівлі пластикові, які представляють собою складну систему з пластику, посилену зсередини металом. Стелі в аудиторії підвісні.
На плані зазначені системи та лінії електроживлення, водо- та теплопостачання, заземлення, освітлення, телефонні та лінії Інтернету.
В будівлі передбачено декілька щитів електроживлення, які забезпечують живленням окремі аудиторії. Щит електроживлення, який живить виділене приміщення розташований в коридорі біля аудиторії № 408. Лінії електроживлення розміщені вздовж стін приміщень.
Щит системи освітлення розташований біля щита електроживлення, від нього розведено освітлення. Лінії освітлення прокладені по коридору вздовж стін приміщень, від них йде розгалуження на кожне приміщення. Також лінії освітлення прокладено вздовж головного коридору.
Система заземлення проходить вздовж вікон будівлі та має вихід назовні з аудиторії № 405, де спускається до першого поверху, примикаючи до себе магістралі заземлення з третього, другого та першого поверху і заземлюється через заземлювач, який розташований під вікнами приміщення № 409. До системи під’єднанні всі прилади і системи, що споживають електричний струм.
Також в деякі приміщення проведені телефонні та Інтернет лінії.
5 Модель загроз витоку інформації виділеного приміщення
Загрози можуть здійснюватися технічними каналами витоку інформації і каналами спеціального впливу на носії інформації або засоби забезпечення ТЗІ.
Виходячи з аналізу розташування ОІД можна виділити наступні канали витоку інформації:
1) Акустичний канал витоку інформації:
- підслуховування за допомогою направлених акустичних мікрофонів зі сторони корпусу «З».
Дана техніка призначена для підслуховування акустичної інформації з великої відстані. Направлені мікрофони бувають:
1. Дзеркальні (НАМ знаходиться у фокусі параболічної антени). Дальність дії – 500 м;
2. Мікрофон-трубка (зазвичай маскується під тростину або парасолю). Дальність дії – 300 м;
3. Направлений акустичний мікрофон органного типу;
4. Плоскі спрямовані акустичні мікрофони, що використовують в якості антенної системи фазовану антенну решітку (ФАР).
2) Віброакустичний канал витоку інформації:
- зйом вібрації скла від акустичних сигналів, що циркулюють в приміщенні за допомогою ЛАЛС зі сторони корпусу «З»;
- підслуховування через стіни в сусідньому приміщенні, двері, вікна, аналіз структурного акустичного сигналу недобросовісними співробітниками за допомогою стетоскопів з елементів системи теплопостачання.
3) Візуально – оптичний канал витоку інформації:
- втрата інформації можлива через вікно приміщення зловмисником за допомогою оптичних пристроїв;
- за допомогою встановлення в приміщенні мініатюрних камер відео спостереження недобросовісними співробітниками.
4) Радіоелектронний канал витоку інформації:
- витік інформації через телефонні апарати за рахунок установки в телефонну лінію від апарата до районної АТС індуктивних або контактних датчиків;
- за рахунок встановлення в приміщенні зловмисниками автономних радіо мікрофонів;
- за рахунок встановлення в магістральний кабель комп’ютерної мережі індуктивного або контактного датчика.
До радіоелектронного каналу відноситься також витік інформації за рахунок ПЕВМН:
- електропроменева трубка монітора та блок живлення комп’ютера являються джерелами електромагнітного сигналу модульованого зображенням на екрані;
- створення наводок ВЧ елементами ПЕОМ на провідники розташовані в приміщенні, а також кабелі монітора можуть створювати наводки на лінії електроживлення, заземлення, АТС;
- можливе перехоплення інформації, що подається на принтер через пряме під’єднання електронних пристроїв перехоплення інформації з подальшим її відтворенням.
5) Матеріально-речовинний канал витоку інформації:
- недбале та байдуже відношення до чернеток документів і макетів вузлів, блоків співробітниками, яке може призвести до їх «запозичення» недобросові-сними співробітниками;
- відсутність контролю за відходами діловодства та видавничої діяльності, забракованими листами при оформленні документів;
- відсутність контролю за дискетами та накопичувачами ПВМ.
6) Акустоелектричний канал витоку інформації:
- через акустоелектричні перетворювачі від електричних схем ОТЗ і ДТЗ;
- через систему звукопідсилення;
- через шину заземлення;
- через кабелі електроживлення.
6 ОЦІНКА ЗАХИЩЕНОСТІ ВИДІЛЕНОГО ПРИМІЩЕННЯ ВІД ВИТОКУ ІНФОРМАЦІЇ ПО ТЕХНІЧНИМ КАНАЛАМ
6.1 Розрахунок границі контрольованої зони по акустичному каналу витоку інформації для виділеного приміщення.
У виділеному приміщенні середній рівень акустичного сигналу становить Ip = 170*10-6 Вт/м2. Відстань від зони переговорів до вікна становить r = 1 м. За межами приміщення шум ізотропний (в усіх точках однаковий), а його рівень становить Lш = 37 дБ. Відомо, що апаратура прослуховування має наступні характеристики: індекс направленості мікрофона Ω = 19 дБ, граничне відношення сигнал/шум на вході приймача становить SNR0 = -6 дБ. Відстань від будови до границі контрольованої зони R = 108 м. Визначити мінімально необхідну звукоізоляцію вікна, при якій досягається захищеність акустичної інформації.
Розв’язання:
SNR0 = Lp – Lш – 20*lgR + Ω – Qпер (6.1)
Qпер = Lp – Lш – 20*lgR + Ω - SNR0 (6.2)
Переведемо деякі величини у логарифмічні:
Lp = 10*lg(Ip/I0), де L0 – інтенсивність звукових коливань порога чутності.
L0 = 10-12 Вт/м2
Lp = 10*lg(170*10-6 / 10-12) = 82.304 (дБ )
Qпер = 82.304 – 37 – 20*lg108 + 19 - (-6) = 29.636 (дБ)
Відповідь: мінімально необхідна звукоізоляція вікна, при якій досягається захищеність акустичної інформації становить 29.636 (дБ).
6.2 Розрахунок границі контрольованої зони по візуально-оптичному каналу витоку інформації для виділеного приміщення.
Визначити максимальну відстань Rmах, з якої можливе зчитування інформації з плакату, розташованого у виділеному приміщенні, в денний час доби при ідеальних умовах метеорологічної видимості, за допомогою зорової труби ARSENAL 25X30. Розмір елемента на плакаті становить lmin = 12 мм.
Розв’язання:
Роздільна здатність ока людини становить δока = 120 угл. сек.
Роздільна здатність об’єктиву знаходиться як:
δ = 140 / D (мм) (6.3)
δ = 140 / 30 = 4,67 угл. сек.
Помножимо отримане значення на підсилення труби:
4,67 × 25 = 116,75 угл. сек.
При візуальному спостереженні за об'єктом необхідно враховувати систему око-труба, при цьому роздільна здатність ока і труби можуть бути різні. Для всієї системи береться найгірше значення.
β = 120 угл. сек.
α = β / Г (6.4)
α = 120 / 25 = 4,8 угл. сек. ≈ 0,00130
Визначити максимальну відстань Rmах, з якої можливе зчитування інформації з плакату:
Rmax = lmin / tg(α) (6.5)
Rmax = 0,012 / 0,000023 = 521,739 (м)
Відповідь: максимальна відстань, з якої можливе зчитування інформації з плакату становить 521,739 (м)
6.3 Розрахунок відношення с/ш на границі контрольованої зони для ПЕМВ, створюваних технічними засобами.
Вимірювання радіочастотної обстановки на кордоні контрольованої зони показали, що технічний засіб, розташований у виділеному приміщенні, створює сигнал, рівень напруженості ЕМ поля якого становить E = 5 мВ/м. Виміри проводилися селективним мікровольтметром, при цьому смуга пропускання була встановлена Δfп = 20 кГц. Для зашумлення цього сигналу у виділеному приміщенні необхідно встановити станцію прицільних перешкод, яка створювала б перешкоди в смузі частот Δfш = 100 кГц при середній частоті шумового сигналу , що збігається із середньою частотою спектра небезпечного сигналу. Антена станції перешкод має коефіцієнт підсилення Kу = 1. Якої потужності Pш повинна бути станція перешкод, щоб співвідношення с/ш на кордоні контрольованої зони не перевищувало
SNR = -6 дБ.
П = Рш / (4πR2) (6.6)
П = Е2 / 120π (6.7)
Як бачимо ліві частини рівняння однакові, отже:
Рш / (4πR2) = Еш2 / 120π (6.8)
Звідси: Рш = 4πR2*Еш2 / 120π
Невідомим залишається Еш. При встановленій полосі селективного
мікровольтметра рівній 100 кГц, його показники були б рівні:
EТС
= E
(6.9)
EТС
= 5
=5
(мВ/м)
Співвідношення сигнал/шум знаходиться як:
SNR0 = ЕТС / Еш (6.10)
Звідси:
Еш = ЕТС / SNR
Переведемо значення SNR0 з дБ у рази:
SNR = 10 SNR/20 = 10-6/20 = 0,501 (раз)
Eш
=
(В/м)
Рш
=
=
0,201 (Вт)
Відповідь: станція перешкод повинна бути потужністю 0,201 Вт
6.4 Розрахунок мінімально необхідного коефіцієнта екранування виділеного приміщення для недопущення несанкціонованого використання мобільного телефону.
У виділеному приміщенні необхідно усунути можливість несанкціонованого використання засобів мобільного зв'язку. Відомо, що відстань від базової станції до кімнати R = 2.1 км, максимально можливу відстань від базової станції до мобільного пристрою (розмір стільники) Rmax = 10 км, максимальна потужність мобільного пристрою Pm = 2 Вт, максимальна потужність базової станції Pb = 20 Вт, коефіцієнт посилення антени базової станції Gb = 10 дБ, мобільного пристрою Gm = 3 дБ, мобільна мережа працює на частоті f = 1800 МГц. Визначити мінімально необхідний коефіцієнт екранування кімнати - К.
Розв’язання:
Коефіцієнт екранування знаходиться як:
К = Рпад/Рпрошед (6.11)
Потужність сигнала в точці прийому знаходиться як:
Р = Pt * Gm * Gb * (λ/4πr)2 (6.12)
отже: Рпад = Pm * Gm * Gb * (λ/4πR)2
Рпрошед = Pb * Gm * Gb * (λ/4πRmax)2 (6.13)
Переведемо деякі значення з дБ в рази:
Gb = 1010/10 = 10 ( раз)
Gm = 103/10 = 1,995 ( раз)
Знайдемо довжину хвилі: λ = с / f, де
f – частота,
с – швидкість світла.
λ = 30*108 / 1800*106 = 0,167 (м)
Рпад = 2 * 1,995 * 10 * (0,167 / 4 * 3,14 * 2100)2 = 1,6*10-3 (Вт)
Рпрошед = 20 * 1,995 * 10 * (0,167 / 4 * 3,14 * 10000)2 = 7,054*10-4 (Вт)
Визначимо коефіцієнт екранування:
К = Рпад/Рпрошед = 1,6*10-3 / 7,054*10-4 = 2,268 (раз )
Відповідь: мінімально необхідний коефіцієнт екранування кімнати
становить 2,268.
6.5 Розрахунок заземлення технічного засобу.
Вихідні дані для розрахунку заземлення:
t = 0,9 (м) – глибина закапування заземлювача
Lз = 1 (м) – довжина заземлювача
Lм = 9 (м) – довжина магістралі
d = 2 (см) – діаметр одиничного заземлювача штирьового типу
b = 2 (см) – ширина полоси горизонтального з’єднувача заземлювачів (см)
F = 1,5 МГц – частота
ρ = 40 Ом*м– питомий опір грунта
IV – Номер кліматичної зони
Тип заземлювача: кругла пластина в землі, зображена на рисунку 6.1.
Рисунок 6.1 - Тип заземлювача
Розрахунок:
Система заземлення, як правило, складається з двох основних частин:
- Магістралі заземлення, що з'єднує технічний засіб і заземлювач;
- Електродів, що знаходиться безпосередньо в грунті.
При розрахунку опору заземлення для цілей технічного захисту інформації величина модуля комплексного опору заземлення ZS не повинна перевищувати 1 - 4 Ом і розраховується на робочій частоті конкретного технічного засобу передачі інформації. У цьому випадку необхідно враховувати опір самого заземлювача Z3 і опір магістралі, яка з'єднує технічний засіб і стрижень заземлювача ZM.
ZS=Z3+ZM (6.14)
Розрахуємо опір заземлювача:
Z3
=
(6.15)
Важливою умовою використання даної формули є виконування умови:
2t > Lз (6.16)
2*0,9 > 1
Як бачимо, умова виконується, а отже:
Z3
=
=
11,726
(Oм)
Розрахуємо опір магістралі, яка з'єднує технічний засіб і стрижень заземлювача:
Zм
=
, (6.17)
де F – частота в кГц, а L – індуктивність в мкГн, яка для даного типу магістралі знаходиться як:
L
=
(мкГн)
(6.18)
де Lм – довжина магістралі, см; d – діаметр магістралі, см
L
=
14,739 (мкГн)
Zм
=
=
139,048 (Ом)
ZS = 11,726 + 139,048 = 150,774 (Ом)
Як можна зазначити, загальний опір значно перевищує допустимий, а отже потрібно використовувати повторне заземлення та зменшити опір магістралі.
Спираючись на вихідні дані можна зауважити, що апаратура працює на фіксованій частоті, а отже, можна компенсувати індуктивний опір магістралі ємністю, величина якої вибирається з урахуванням резонансної частоти послідовного контура, утвореного індуктивністю магістралі та підключеною ємністю, рисунок 6.2.
Рисунок 6.2 – Послідовний контур, утворений індуктивністю магістралі та підключеною ємністю
Розрахуємо величину ємності, щоб резонансна частота утвореного послідовного контура була 1,5 Мгц.
ω
=
(6.19)
звідси
C
=
C
=
=
0,7646 (нФ)
Розрахуємо розміри, опір вертикального заземлювача та необхідну кількість повторних заземлювачів.
Рисунок 6.3 – Схема позначення розмірів заземлювачів
На рисунку 6.3 зображена схема позначення розмірів заземлювачів, де 1 - заземлювач; 2 – з’єднувальна стрічка.
Визначимо значення розрахункового питомого опору грунту для вертикальних заземлювачів.
ρрозрв = ρ*КСВ , (6.20)
де Ксв – коефіцієнт сезонності для вертикального заземлювача. Ксв = 1,1
ρрозрв = 40*1,1=44 (Ом*м)
Визначимо значення розрахункового питомого опору грунту для горизонтальних заземлювачі.
ρрозрв = ρ*КСГ , (6.21)
де Ксг – коефіцієнт сезонності для горизонтального заземлювача. Ксг = 1,5
ρрозрг = 40*1,5=60 (Ом*м)
Визначимо значення опору розтікання струму в одному вертикальному заземлювачі:
Rв
=
(6.22)
де а = t + Lв/2; а=3,4 м
Rв
=
= 5,489 (Ом)
Визначимо значення nтв - теоретична кількість вертикальних заземлювачів без урахування коефіцієнта використання ηв.
nmв
=
, (6.23)
де
= 4 (Ом)
nmв
=
= 1,372 ≈ 2
За табличними значеннями отримуємо ηвв – коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів при кількості заземлювачів nтв, який дорівнює 0,85. Далі визначається nв - необхідна кількість вертикальних заземлювачів з урахуванням коефіцієнта використання, шт.
nв
=
(6,24)
nв
=
= 1,614 ≈ 2
Визначимо Rрозтв - розрахунковий опір розтікання струму у вертикальних заземлювачах при nв без урахування впливу сполучної стрічки.
Rрозтв
=
(6,25)
Rрозтв
=
= 3,229 (Ом)
Визначимо Rг – опір розтікання току в горизонтальному заземлювачі.
Rг
=
(6,26)
Rг
=
=
6,688
(Ом)
За табличними значеннями отримуємо ηгс – коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів при кількості заземлювачів nтв, який дорівнює 0,94.
Визначимо Rрозтг - розрахунковий опір розтікання струму в горизонтальному заземлювачі при кількості електродів nг.
Rростг
=
(6,27)
Rростг
=
= 3,448 (Ом)
З розрахованих вище значень отримуємо повний опір Rпов майбутнього заземлювача, який порівнюється з максимально допустимим значенням.
Rnов
=
(6,28)
Rnов
=
= 3,015 < 4 (Ом)
Отже зобразимо розрахований заземлювач з зазначенням всіх розмірів (рис 6.4).
Рисунок 6.4 – Схема позначення розмірів розрахованого заземлювача