Фізична підготовка туриста повинна забезпечити:

· Його загальну фізичну підготовленість.

· Його спеціальну фізичну підготовленість (в залежності від виду походу і специфіки подоланого маршруту).

· Загартовування організму, його опірність захворюванням при охолоджуванні, перегріванні, впливі інших несприятливих факторів середовища.

У процесі тренувань на загальну фізичну підготовку розвивають необхідні для заняття активним туризмом фізичні якості: загальну витривалість, силу, гнучкість тіла, швидкість рухів, спритність. При цьому розвиток загальної витривалості має в туризмі першорядне значення. Для туристських походів характерні значні за обсягом навантаження в основному невеликої або середньої ступеня інтенсивності. Тренування загальної витривалості, зокрема, збільшує показник аеробної енергетичної продуктивності організму туриста і дозволяє без надзусиль і граничного напруження функціональних систем організму виконати необхідну роботу на маршруті.

Спеціальна фізична підготовка - вид фізичного виховання, обумовлений особливостями обраного виду туризму. Спеціальна фізична підготовка забезпечує розвиток специфічних фізичних якостей необхідних для певного виду туризму, для певних видів змагань: спеціальну витривалість, швидкісно-силову витривалість. Зокрема, в процесі спеціальної фізичної підготовки туристів, що займаються гірничо-пішохідним, лижним туризмом розвивається витривалість в подоланні пересеченного, гірського рельєфу з обтяженням (рюкзак). Для них має істотне значення розвиток швидкісно-силової витривалості (можливості щодо тривалого виконання роботи з максимальними зусиллями), наприклад, для ефективного руху по страхувальним поручнів з вантажем, а так само розвиток сили ніг. Для туристів водників особливе значення має спеціальна витривалість і сила рук.

Спеціальна фізична підготовка туристів.

• є різновидом фізичної підготовки, адаптованим до особливостей обраного виду туризму. Засобами спеціальної підготовки формують необхідні туристу навички.

• На початковому етапі занять туризмом виховують основні фізичні якості: витривалість, силу, спритність, швидкість, гнучкість.

Зміст та підбір вправ відповідно до умов походу.

• Виховання витривалості передбачає покращення аеробних можливостей, удосконалення діяльності серцево-судинної системи; підвищення анаеробних можливостей, фізіологічних і психологічних меж психічної стійкості, що виникає від напруженої роботи.Спеціальну витривалість виховують засобами технічної підготовки: походами вихідного дня, участю у змаганнях зі спортивного орієнтування і техніки туризму, тренуваннями із навантаженням на трав'янистих, осипних, снігових, льодових схилах і скелях.

• Вправи для виховання сили: 1) вправи із зовнішнім опором партнера (вправи у парах, боротьба, акробатика); важкими предметами (штанга, гантелі, набивні м'ячі, ядро, каміння, мішки з піском, рюкзак із контрольною вагою); опором пружних предметів (еспандер, амортизатор) і зовнішнього середовища (біг по снігу, воді, піску, угору, по пересіченій місцевості);

• 2) вправи, які полягають в обтяженні масою власного тіла (підтягування, згинання і розгинання рук в упорі лежачи, лазіння по канату, подолання навісної переправи, присідання, стрибки, вправи на гімнастичних приладах, тренажерах).

• Спеціальні силові вправи виконують із рюкзаком або іншим навантаженням (із партнером), вони охоплюють: лазіння по канату, гімнастичній або скельній стінці; підтягування на перекладині; подолання навісної переправи; стрибки через перепони; присідання, ходьбу і біг; підйом крутим сніговим або трав'янистим схилом.

• Виховання спритності. Формування спритності полягає у вихованні здатності швидко оволодівати новими руховими діями іперебудовувати рухову діяльність відповідно до обстановки, яка змінюється на маршруті (наприклад, застосовувати серію швидких і точних рухів, пов'язаних із переправою гірською річкою тощо).

• Основні засоби виховання спритності: спортивні і рухливі ігри, спортивне орієнтування, гірськолижний спорт, спортивна і художня гімнастика, легка атлетика (стрибки, бар'єрний біг), ритмічна гімнастика. Обов'язковою умовою при цьому є наявність елементів новизни у пропонованих вправах, створення неочікуваних ситуацій, які потребують швидкої реакції.

• У туризмі спритність виховують засобами спеціальної фізичної і технічної підготовки без вантажу і з вантажем: ходьба по колоді, тросу, камінню, купинах, змагання з техніки туризму, скелелазіння, туристські вправи на льодових, снігових, трав'янистих та осипних схилах.

• Виховання швидкості

• Швидкістю в туризмі є здатність виконувати рухові дії за мінімальний час. Для виховання її вдаються до різноманітних швидкісних вправ: спортивні і рухливі ігри, легка атлетика (біг на короткі дистанції, стрибки і метання), ритміка. Застосовують також вправи, які потребують швидкої реакції на певні види сигналів (звукові, зорові, тактильні), швидких локальних рухів і короткочасних переміщень.

• Виховання гнучкості

• Для цього використовують вправи зі збільшеною амплітудою руху, тобто вправи на розтягування. Обов'язковою умовою досягнення оптимальної фізичної підготовленості туристів є дотримання режиму, правил гігієни, постійний контроль лікаря, який доповнює самоконтроль спортсмена, що полягає у систематичних спостереженнях за масою тіла, пульсом, сном, апетитом, загальним станом.

• Загальні спортивні нормативи та їх особливості для різних видів туризму.

• Туристи повинні пройти курси загальної фізичної підготовки( підтягування, присідання пістолетотом, біг 100 м, 5 км для- ч, 3 км для ж- здати такі нормативи);

• Окремі нормативи по видам туризму;

• Технічна підготовка відповідно до засобу пересування в подорожі;

• Географічна підготовка

• Карта самоконтролю (сон, настрій, апетит – записує турист)

• Підготовка психолого-фізіологічна.