7. Використання білків

Білки є необхідною складовою частиною харчового раціону людини і тварин. Харчова цінність білків визначається в першу чергу їхнім амінокислотним складом. Добова потреба в білку дорослої людини – 100 – 150 г. За амінокислотним складом харчові білки поділяються на дві групи: повноцінні (ті, що містять всі необхідні для організму тварин і людини амінокислоти), і неповноцінні, в останніх частина незамінних амінокислот цілком відсутня, або є в незначній кількості. Це означає, що при організації правильного харчування потрібно враховувати не тільки кількість, але і якість білка. Головними і найбільш цінними джерелами білка тваринного походження є: молоко, молочні продукти (творог, сир), яйця, риба, м’ясо, а також продукти, які з них добувають. Овочі відносно бідні на білки, але їх слід враховувати як додаткове джерело білків; крім того, вони сприяють кращому засвоєнню білків.

Лекція № 15

ГАЛОГЕНОПОХІДНІ ВУГЛЕВОДНІВ

1.Номенклатура.

2. Фізичні властивості

3. Хімічні властивості

4. Способи добування

5. Застосування, окремі представники.

Якщо в молекулі вуглеводню один або кілька атомів Гідрогену замінити на атоми галогену, то утворюються галогеновуглеводні. Залежно від будови вуглеводневого залишку розрізняють алкілгалогеніди і арилгалогеніди.

Алкілгалогенідами називають сполуки загальної формули R—X, де X— F, СІ, Br, I, a R — будь-яка алкільна або заміщена алкільна група. Ця група може бути як ациклічною, так і циклічною, вона може містити подвійний зв'язок або бензенове кільце (ароматичне кільце), наприклад:

Залежно від того, з яким атомом Карбону сполучений атом галогену, алкілгалогеніди класифікують на первинний R—СН₂—СІ,

R

вторинний R– СН – СІ і третинний R – С – СІ

R R

Алкілдигалогеніди, в яких два атоми галогену сполучені з двома сусідніми атомами Карбону, називаються віцинальними дигалогеналканами. Алкілдигалогеніди називаються гемінальними, коли два атоми галогену сполучені з одним атомом Карбону.

Арилгалогенідами називають сполуки, які містять атом галогену, безпосередньо сполучений з атомом Карбону бензенового кільця, і описуються загальною формулою Аг—X, де Аг — феніл або заміщений феніл, наприклад:

1. Номенклатура.

Для назви галогеновуглеводнів використовують три системи. Прості алкілгалогеніди найчастіше мають тривіальні назви. Назви складаються з назви вуглеводневого залишку (алкільної групи) і назви галогену, наприклад:

Іноді галогеновуглеводні розглядають як галогеніди, і в цьому випадку назва складається з назви вуглеводневого залишку і кінцевої частини –флуорид, -бромід, -хлорид або -іодид:

СН₂Br₂

Метиленбромід

Згідно з правилами IUРАС галогеновуглеводні розглядають як продукти заміщення вуглеводнів, відповідні атоми галогенів указуються в префіксі. У разі потреби положення атома галогену позначають цифрою, наприклад: