- •Класифікація органічних сполук
- •Деякі органічні сполуки
- •Основні класи оганічних сполук
- •Номенклатура органічних сполук
- •Механізми органічних реакцій
- •4.1. Гомолітичне розщеплення
- •4.2. Гетеролітичне розщеплення
- •Фактори, що впливають на реакційну здатність органічних сполук
- •Електронні ефекти
- •6. Типи хімічних реакцій
- •4. Міжмолекулярні перегрупування
- •7. Функціональний аналіз
- •Насичені вуглеводні
- •1.1.Ізомерія та номенклатура насичених вуглеводнів
- •1.2. Фізичні властивості алканів
- •1.3. Хімічні властивості алканів
- •Реакції заміщення.
- •3. Крекінг, піроліз.
- •1.4.Способи добування алканів
- •Застосування. Окремі представники.
- •Ненасичені вуглеводні
- •1. Алкени
- •1.1. Ізомерія та номенклатура алкенів.
- •1.2. Фізичні властивості алкенів
- •1.3. Хімічні властивості алкенів.
- •1. Реакції приєднання
- •1.3. Приєднання галогеноводнів.
- •2. Реакції окислення
- •3. Полімеризація алкенів
- •1.4.Способи добування алкенів
- •1.5. Застосування. Окремі представники
- •2. Алкадієни
- •1. Загальна характеристика гомологічного ряду алкадієнів
- •1.1. Іомерія, номенклатура алкадієнів
- •1.2. Фізичні властивості алкадієнів.
- •1.3. Хімічні властивості алкадієнів
- •1.4. Способи добування алкадієнів
- •1.5.Окремі представники, їх значення та використання
- •1.Загальна характеристика гомологічного ряду алкінів
- •1.1. Ізомерія та номенклатура алкінів Потрійні зв’язки –сс– мають лінійну структуру. Простішим членом цього ряду є етин (ацетилен). Він має формулу:
- •Дихлоретилен 1,1,2,2-тетрахлоретан
- •1.4. Приєднання води (реакція Кучерова).
- •1.5. Реакції з металами та іонами металів
- •В розчині нітрату аргентуму утворюється білий осад ацетиленіду аргентуму
- •3. Реакції окислення
- •1.4. Способи добування алкінів
- •1.5. Окремі представники, їх значення та використання
- •Ароматичні вуглеводні (арени)
- •1.Загальна характеристика класу аренів
- •Одноядерні ароматичні вуглеводні Будова, ізомерія, номенклатура одноядерних аренів
- •Природні джерела та способи добування аренів
- •1. Реакції заміщення
- •Вплив замісників на електрофільне заміщення в ароматичному ряду. Правила заміщення в бензеновому кільці.
- •2. Реакції приєднання.
- •2.1. Гідрування.
- •2.2. Галогенування.
- •3. Окислення бензену та його гомологів.
- •4. Окремі представники
- •Багатоядерні ароматичні сполуки
- •Багатоядерні арени з конденсованими циклами
- •Багатоядерні арени з ізольованими бензеновими ядрами
- •4. Циклоалкани (аліциклічні вуглеводні, циклопарафіни) Загальна характеристика гомологічного ряду циклоалканів
- •Фізичні властивості циклоалканів
- •5. Терпени
- •Окси (гідрокси)сполуки Спирти і феноли
- •1. Загальна характеристика
- •1. Одноатомні насичені спирти
- •1. Гомологія, ізомерія, номенклатура одноатомних спиртів.
- •2. Фізичні властивості одноатомних спиртів.
- •3. Хімічні властивості одноатомних спиртів
- •1. Кислотність і основність спиртів.
- •2. Реакції обміну гідроксигрупи на галоген.
- •3. Дегідратація спиртів
- •4. Утворення етерів
- •5. Утворення естерів
- •6. Окислення спиртів.
- •7. Дегідрування спиртів
- •4. Способи добування одноатомних спиртів.
- •1. Приєднання води до алкенів (гідратація).
- •4. Спиртове бродіння вуглеводів.
- •5. Добування спиртів з амінів.
- •6. Гідроліз естерів.
- •5. Окремі представники, їх значення і використання
- •2. Ненасичені одноатомні спирти
- •3. Багатоатомні спирти
- •1. Гідроліз відповідних дигалогенопохідних.
- •3. Гідратація органічних оксидів.
- •4. Відновлення естерів дикарбонових кислот.
- •2. Утворення естерів і етерів.
- •Окремі представники, їх значення та використання.
- •Триатомні спирти — алкантриоли.
- •1. Гідроліз жирів:
- •2. Синтетичний спосіб добування з пропілену.
- •4. Одноатомні феноли і нафтоли.
- •Способи добування
- •1. Виділення зі смол.
- •2. Метод лужного плаву.
- •3. Гідроліз солей арілдіазонію.
- •Фізичні властивості.
- •Хімічні властивості.
- •8. Реакція гідрування.
- •Окремі представники, їх значення і використання
- •5. Багатоатомні феноли
- •6. Ароматичні спирти
- •Оксосполуки альдегіди та кетони
- •1. Загальна характеристика
- •2. Ізомерія та номенклатура
- •3. Фізичні властивості альдегідів та кетонів
- •Ароматичні альдегіди та кетони – нерозчинні у воді рідини або тверді речовини. Альдегіди мають запах гіркого мигдалю, а кетони – приємний квітковий запах. Хімічні властивості альдегідів та кетонів
- •1. Реакції приєднання
- •1.1. Приєднання водню.
- •1.3. Приєднання Натрій гідрогенсульфіту.
- •2. Реакції альдегідів зі спиртами
- •3. Реакції заміщення.
- •4. Реакції заміщення в радикалі
- •5. Реакції заміщення в ароматичних альдегідах
- •6. Реакції окислення альдегидів
- •Ароматичні альдегіди, наприклад бензальдегід, не вступають в таку реакцію.
- •7. Реакції окислення кетонів
- •8. Реакції полімеризації.
- •9.1. Альдольна та кротонова конденсація.
- •9.2. Реакція Тищенко.
- •9.3. Реакція Канніццаро.
- •5. Способи добування альдегідів та кетонів жирного та ароматичного ряду
- •6. Застосування. Окремі представники.
- •Ненасичені оксосполуки
- •Карбонові кислоти
- •1. Загальна характеристика
- •3. Одноосновні насичені карбонові кислоти
- •3.1. Ізомерія і номенклатура
- •3.2. Фізичні властивості
- •Хімічні властивості кислот визначаються присутністю карбоксильної групи та будовою радикалу.
- •3.3.1 Реакції за карбоксильною групою.
- •3.3.1.1.Утворення солей.
- •3.3.1.2. Утворення естерів. Реакція естерифікації.
- •3.3.1.3. Утворення галогенангідридів.
- •3.3.1.4.Утворення ангідридів.
- •3.3.1.5. Утворення амідів та нітрилів.
- •3.3.2. Реакції за участю вуглеводневого радикалу.
- •3.4. Способи добування
- •3.4.1. Реакції окислення.
- •3.4.2. Оксосинтез.
- •3.4.3. Реакції гідролізу.
- •3.4.3.1. Гідроліз нітрилів:
- •3.4.3.2. Гідроліз гем-тригалогенопохідних
- •3.5. Окремі представники одноосновних карбонових кислот.
- •4. Одноосновні ненасичені карбонові кислоти
- •4.1.Будова, ізомерія, номенклатура.
- •4.2. Фізичні властивості.
- •4.4.Способи добування.
- •1. Дегідратація -гідроксикислот під час нагрівання:
- •2. Синтез з алкенів через нітрили:
- •4.5.Окремі представники ненасичених карбонових кислот.
- •5. Окремі представники ненасичених карбонових кислот.
- •5. Двоосновні насичені карбонові кислоти
- •5.1. Класифікація, ізомерія та номенклатура
- •5.2.Фізичні властивості.
- •5.3.Хімічні властивості
- •5.4. Способи добування.
- •5.5.Окремі представники
- •Гідроксикарбонові кислоти. План (єдиний для всіх кислот) Загальна характеристика.
- •Номенклатура, ізомерія гідроксикислот
- •Одноосновні гідроксикислоти.
- •1.Реакція карбоксильної групи.
- •2.Реакція гідроксильної групи.
- •Rснсоон rссоон
- •3.Специфічні реакції.
- •1. Гідроліз галогенозаміщених кислот.
- •Синтез -гідроксикислот із альдегідів і кетонів.
- •Окремі представники.
- •Оксокислоти.
- •Способи добування оксокислот.
- •1. Гідроліз дигалогенозаміщених кислот:
- •2.Гідроліз оксонітрилів:
- •Хімічні властивості.
- •Окремі представники.
- •Естери карбоновых кислот
- •1. Гідроліз.
- •2. Переестерифікація.
- •Відновлення естерів.
- •1. Гідроліз жирів.
- •2. Переестерифікація.
- •3. Алкоголіз.
- •4. Ацидоліз
- •5. Гідрування гліцеридів.
- •6. Окислення жирів.
- •1. Класифікація вуглеводів.
- •2. Моносахариди.
- •2.1. Класифікація, номенклатура, ізомерія, оптичні властивості.
- •2.1. Класифікація, номенклатура, ізомерія, оптичні властивості.
- •2.2. Фізичні властивості.
- •2.3. Хімічні властивості.
- •2.3.1. Реакції моносахаридів в оксикарбонільній формі.
- •2.3.2. Реакції моносахаридів в циклічній формі.
- •Невідновлюючі дисахариди.
- •Загальна характеристика. Класифікація полісахаридів.
- •Окремі представники.
- •Загальна характеристика. Класифікація полісахаридів.
- •Окремі представники.
- •Нітрогеновмісні сполуки.
- •3. Хімічні властивості амінів.
- •2. Утворення солей.
- •3. Реакція амінів з нітритною кислотою.
- •6. Реакція ароматичного кільця в ароматичних амінах.
- •4.Способи добування амінів
- •2. Відновлення нітрогеновмісних сполук:
- •Окремі представники.
- •2.Солі діазонію
- •Хімічні властивості.
- •1.Реакції з виділенням азоту.
- •1. 1. Реакція з гідроксильною групою.
- •1.2. Реакція з галогенами.
- •2. Реакції, які відбуваються без виділення азоту
- •2.2.2. Реакції азосполучення.
- •3. Амінокислоти
- •Фізичні властивості.
- •4. Специфічні реакції.
- •4.2.Відношення до нагрівання.
- •4.3. Декарбоксилування.
- •4.4. Окиснювальне дезамінування.
- •4.5. Поліконденсація.
- •4. Способи дбування, природні джерела
- •3. Дія амоніаку (надлишку) на галогенозаміщені карбонові кислоти.
- •4. Добування з ціангідринів (гідроксинітрилів).
- •5. Приєднання амоніаку до ненасичених кислот.
- •Нітрогеновмісні сполуки
- •1. Загальна характеристика.
- •2. Елементний склад.
- •3. Класифікація.
- •4. Будова білків
- •5. Фізичні і хімічні властивості
- •6. Ідентифікація білків.
- •7. Використання білків
- •1. Номенклатура.
- •2.Фізичні властивості.
- •3. Хімічні властивості.
- •1. Реакції алкілгалогенідів.
- •Процес заміщення зростає
- •4. Методи добування.
- •5. Окремі представники.
- •Гетероциклічні сполуки
- •Ароматичні гетероциклічні сполуки.
- •П'ятичленні гетероциклічні сполуки з одним гетероатомом
- •Властивості і реакції тіофену.
- •П’ятичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •Піразол
- •Піридин
2. Ненасичені одноатомні спирти
Ненасичені одноатомні спирти — можуть бути етиленового (алкеноли) або ацетиленового (алкіноли) ряду. Найважливіше значення мають спирти етиленового ряду. Не існує ненасиченого спирту, в якому гідроксигрупа була б зв'язаною з Карбоном із подвійним зв'язком, наприклад, СН2 = СН – ОН — вініловий спирт. Але його етери й естери стійкі, їх добувають з ацетилену. За хімічними властивостями такі спирти нагадують як спирти, так і ненасичені вуглеводні. Такі сполуки мають подвійний зв'язок і легко полімеризуються.
3. Багатоатомні спирти
Багатоатомні спирти — оксисполуки, які в своїх молекулах мають дві та більше гідроксильні групи: двоатомні (діоли); триатомні (триоли) тощо. Спирти, які б мали дві або три гідроксигрупи біля одного атому Карбону нестійкі, виділити їх неможливо, тому що такі сполуки одразу перетворюються в альдегіди або кетони внаслідок дегідратації.
Двоатомні спирти — гліколі або алкандіоли.
Будова, ізомерія, номенклатура алкандіолів.
Двоатомними насиченими спиртами, або гліколями називають спирти з двома гідроксильними групами біля різних атомів Карбону із загальною формулою СnH2n(OH)2.
За номенклатурою IUPAC назву алкандіолів утворюють додаванням до назви алкану закінчення –діол з позначенням числа ОН-груп у головному ланцюгу. За раціональною номенклатурою їх назва утворюється з назви відповідного етиленового вуглеводню з закінченням –гліколь.
Способи добування алкандіолів.
Для синтезу алкандіолів застосовують ті самі методи, що і для одноатомних спиртів.
1. Гідроліз відповідних дигалогенопохідних.
2.Окислення алкенів.
Водними розчинами KMnO4 (реакція Вагнера), Гідроген пероксидом, в присутності Осмій тетраоксиду OsO4:
СН2 = СН2 СН2 СН2
ОН ОН
3. Гідратація органічних оксидів.
4. Відновлення естерів дикарбонових кислот.
Фізичні властивості.
Гліколі розчиняються у воді краще, ніж одноатомні спирти, і киплять при нищих температурах, що зумовлено існуванням водневих зв’язків. Гліколі – це високов’язкі рідини або кристалічні речовини з солодким смаком. Їз зростанням кількості ОН-груп солодкий смак посилюється.
Хімічні властивості.
1. Підвищена рухливість атомів Гідрогену гідроксильних груп.
Гліколям характерні усі властивості одноатомних спиртів, але відповідні реакції відбуваються як за однією, так і за двома гідроксигрупами. Гідроксигрупи впливають одна на одну, внаслідок чого посилюється рухливість їх атомів Гідрогену. Гліколі виявляють кращі кислотні властивості ніж одноатомні спирти, тому реагують не тільки з металічним натрієм, а й з лугами, розчиняють осад Сu(ОН)2 , утворюючи комплексну сполуку купруму.
Це якісна реакція на багатоатомні спирти. Купрум гліколят — розчин темно-синього кольору.
2. Утворення естерів і етерів.
Повні та неповні етери гліколів утворюються аналогічно етерам одноатомних спиртів. Подібно синтезуються також їх повні і неповні естери при взаємодії з мінеральними і карбоновими кислотами. До естерифікації здатні не тільки гліколі, але і їх гліколяти аналогічно спиртам.
З дикарбоновими кислотами гліколі утворюють високомолекулярні поліестери реакцією поліконденсації.
3. Реакція дегідратації. Дегідратація залежить від будови гліколю та умов реакції — може відбуватись внутрішньомолекулярно та міжмолекулярно.
3.1. Внутрішньомолекулярна дегідратація. Залежно від кількості атомів Карбону та умов реакції при дегідратації отримують продукти різної будови.
3.2. Міжмолекулярна дегідратація. При міжмолекулярній дегідратації утворюються лінійні гідроксиестери, наприклад, діетиленгліколь, три етиленгліколь або тетраетиленгліколь тощо.
Гліколі в присутності малої кількості кислоти при нагріванні утворюють циклічні етери.
4. Окислення гліколів.
Окислення гліколів відбувається за декількома маршрутами залежно від природи окисника. Змінюючи умови окислення від м’яких (розведена нітратна кислота) до жорстких (CrO3), можна добути такі сполуки на прикладі окисення етиленгліколю:
С Н2 – ОН СН = О
СН2 – ОН СН = О
Етиленгліколь Діальдегід
За результатами окислення встановлюють будову вихідних гліколів.