- •1. Сутність і класифікація методів фінансового аналізу.
- •3. Загальні підходи до оцінки майнового стану, її роль та значення
- •4. Аналіз наявності, стану і руху основних засобів.
- •5. Основні методи оцінки платоспроможності.
- •6. Визначення та оцінка власного оборотного капіталу підприємства.
- •7. Аналіз ліквідності активів та підприємства.
- •8. Поняття “ліквідності” підприємства та активів, методи її оцінки.
- •9. Поняття операційного та фінансового циклів, порядок розрахунку їх тривалості та оцінки.
- •10. Аналіз капіталу підприємства.
- •11. Поняття “фінансової стійкості” та основні методи її оцінки
- •12. Вплив фінансової стійкості на платоспроможність та ліквідність підприємства. Її взаємозв’язок із результативністю діяльності.
- •13. Ідентифікація типу фінансової стійкості підприємства.
- •14. Коефіцієнтний аналіз в оцінці фінансової стійкості.
- •15. Аналіз прибутковості підприємства.
- •16. Оцінка рентабельності капіталу та діяльності підприємства.
- •17. Аналіз ділової активності підприємства.
- •18. Сутність і значення оцінки кредитоспроможності підприємства. Підходи до аналізу кредитоспроможності.
- •20. Особливості аналізу грошових активів та грошових потоків.
- •21. Аналіз ліквідності балансу.
- •22. Аналіз оборотності власного й сукупного капіталу.
- •23. Аналіз моделі фінансування формування активів підприємства.
21. Аналіз ліквідності балансу.
Ліквідність балансу – це ступінь покриття зобов’язань підприємства активами, строк перетворення яких у грошові кошти відповідає терміну погашення зобов’язань.
Для оцінки ліквідності балансу з урахуванням фактора часу необхідно провести зіставлення кожної групи активу з відповідною групою пасиву.
1. Якщо виконується нерівність А1 > П1, то це свідчите платоспроможності організації на момент складання балансу. У організації достатньо для покриття найбільш термінових зобов’язань абсолютно і найбільш ліквідних активів.
2. Якщо виконується нерівність А2 > П2, то швидко реалізовані активи перевищують короткострокові пасиви та організація може бути платоспроможною в недалекому майбутньому з урахуванням своєчасних розрахунків з кредиторами, отримання коштів від продажу продукції в кредит.
3. Якщо виконується нерівність А3 > П3, то в майбутньому при своєчасному надходженні грошових коштів від продажу та платежів організація може бути платоспроможною на період, рівний середньої тривалості одного обороту оборотних коштів після дати складання балансу.
4. Виконання перших трьох нерівностей приводить автоматично до виконання умови А4 < П4. Воно свідчить про дотримання мінімального умови фінансової стійкості організації, наявність у неї власних оборотних коштів.
На основі зіставлення груп активів з відповідними групами пасивів виноситься судження:
про поточну ліквідність, яка свідчить про платоспроможності (при виконанні нерівностей) або неплатоспроможності (при їх невиконанні) організації на найближчий до розглянутого моменту проміжок часу: А1 + А2 ≥ П1 + П2; А4 ≤ П4;
про перспективну ліквідність – це прогноз платоспроможності на основі порівняння майбутніх надходжень і платежів: А3 ≥ П3; А4 ≤ П4. При виконанні тільки другої нерівності констатується недостатній рівень перспективної ліквідності;
o те, що баланс неліквідний: А4 ≥ П4.
Проведений за викладеною схемою аналіз ліквідності балансу є наближеним, більш детальним є аналіз платоспроможності за допомогою фінансових коефіцієнтів:
абсолютної ліквідності: Каб.л = А1/П1+П2. Має значення (0,2 – 0,35);
швидкої (критичної) ліквідності: Кшл. = А1+А2/П1+П2. Достатньо, якщо підприємство на 1 гр. Од. Поточних зобовязань має від 0,6 до 1 гр. Од. Грошових коштів та їх еквівалентів та потенційних гр. Коштів, які будуть отримані внаслідок інкасації ДЗ;
поточної ліквідності (коефіцієнт покриття):
Кпл. = (А1+А2+А3)/П1+П2. Нормативне значення показника – 2,0;
коефіцієнт загальної ліквідності:
Кзл=α¹А¹+α2А2+ α3А3/К1П1+ К2П2+К3П3,
де α1, α2, α3 – питома вага відповідної групи активів у поточних активах, а К1, К2, К3 – частка відповідної групи зобов’язань у загальній сумі зобов’язань.
Слід зазначити, що в більшості випадків досягнення високої ліквідності суперечить забезпеченню більш високої прибутковості. Найбільш раціональна політика полягає у забезпеченні оптимального поєднання ліквідності і прибутковості підприємства.
22. Аналіз оборотності власного й сукупного капіталу.
Оскільки оборотність капіталу тісно пов’язана з його рентабельністю і служить одним з найважливіших показників, що характеризують інтенсивність використання коштів підприємства та його ділову активність, у процесі аналізу необхідно більш детально вивчити показники оборотності капіталу і встановити, на яких стадіях кругообігу відбулося уповільнення або прискорення руху коштів.
Слід розрізняти оборотність всього сукупного капіталу підприємства, в тому числі основного і оборотного.
Швидкість оборотності капіталу характеризується наступними показниками: коефіцієнтом оборотності (Коб); тривалістю одного обороту (поб); Коефіцієнт оборотності капіталу розраховується за формулою: Коб = ЧВР/Кс, де ЧВР – чиста виручка від реалізації товарів, послуг ; Кс – середньорічна вартість капіталу;
Зворотний показник коефіцієнту оборотності капіталу називається капіталоємністю Kє= Кс/ЧВР:Тривалість обороту капіталу Поб =Д/Коб, де Д - - кількість календарних днів в аналізованому періоді (рік – 360 днів, квартал – 90, місяць – 30 днів).
Необхідна інформація для розрахунку показників оборотності мається на бухгалтерському балансі і звіті про фінансові результати. При визначенні оборотності всього капіталу сума обороту повинна включати загальну виручку від усіх видів продажів. Якщо ж розраховуються показники оборотності тільки функціонуючого капіталу, то в розрахунок береться лише виручка від реалізації продукції
Оборотність капіталу, з одного боку, залежить від швидкості оборотності основного і оборотного капіталу, а з іншого – від його органічної будови: чим більшу частку займає основний капітал, який обертається повільно, тим нижче коефіцієнт оборотності і вища тривалість обороту всього сукупного капіталу, тобто:
У процесі подальшого аналізу необхідно вивчити зміну оборотності капіталу на всіх стадіях його кругообігу, що дозволить простежити, на яких стадіях відбулося прискорення чи уповільнення оборотності капіталу..
Тривалість знаходження капіталу в окремих видах активів можна визначити помноживши загальну тривалість обороту оборотного капіталу на питому вагу окремих видів активів у загальній середньорічної суми поточних активів. Економічний ефект в результаті прискорення оборотності капіталу виражається у відносному вивільненні коштів з обороту, а також у збільшенні суми виручки і суми прибутку або суми недоотримання прибутку у зв’язку з уповільненням оборотності.
На закінчення аналізу розробляють заходи щодо прискорення оборотності оборотного капіталу.
