Висновки

Ухилення громадянина від призову полягає в неявці громадянина щодо порядку військового комісара про призов на військову службу у визначений термін без поважних причин або отриманні шляхом заподіяння собі тілесного ушкодження, підробки документів чи іншого обману незаконного звільнення від призову на військову службу.

При ухиленні громадянина від призову співробітники військового комісаріату звертаються до відповідного органу. Органи внутрішніх справ у межах своєї компетенції роблять розшук і за наявності законних підстав затримання громадян, які ухиляються від військового обліку, призову на військову службу або військові збори, проходження військової служби, військових зборів, альтернативної служби.

Дослідження, проведені військовими соціологами, ясно дають зрозуміти, що існуючі та прогнозовані випадки і тенденції ухилення від військової служби вимагають створення певної профілактичної системи. З одного боку, вона повинна допомогти командирам і вихователям поетапно, в залежності від термінів служби, зміцнювати мотивацію військовослужбовців до виконання військового обов'язку. При цьому повинні враховуватися і проблеми соціально-побутового забезпечення військовослужбовців, своєчасність і справедливість

розподілу відпусток і багато інших чинників, здатні стримати пориви та наміри до ухилення. 

Соціологічний аналіз наслідків вчинення ухилень цього рівня дозволяє відзначити, що значні ресурси витрачаються на організацію розшуку військовослужбовців, самовільно залишили частину. Тому, з іншого боку, за досвідом іноземних армій (наприклад, США) необхідно частково зняти напругу з командирів і начальників за ухилення від служби їх підлеглих за допомогою спеціальних структур військової інспекції, якій буде цілком під силу припинити спроби самовільного залишення частини або здійснити розшук військовослужбовців .

Для військовослужбовців-строковиків, які залишили частину чинності знущань і збиткувань, нестатутних взаємовідносин, а також слабке здоров'я і нездатності нести службу, потрібно створення реабілітаційних центрів при округах і з'єднаннях, що дозволяють їм пройти адаптацію і повернутися до виконання обов'язків в інших частинах і підрозділах.

Зараз ВРУ намагається посилити закон про проходження військової служби, зокрема, в частині неявки на призовний пункт у зв'язку з неотриманням порядку, що викликало шквал невдоволення в суспільстві. Однак, як здається, слід звернути увагу на мотиви ухилення від військової і альтернативною службою, розглянуті у другому розділі; усунення причин небажання молодих людей служити в армії, перехід на контрактну службу зніме соціальну напруженість, в той час як каральні заходи тільки погіршать її. 

Список використаної літератури

1. Конституція України [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1996. – № 30, ст. 141. – Режим доступу : http:// zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/ print1407248314431493

2. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III// Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131// зі змінами та доповненнями

3. Кримінальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та доповненнями станом на 1 вересня 2014 р. – К.: Паливода А. В., 2014 р. – 212 с. – (Кодекси України)

4. Кримінальний кодекс Української РСР [Текст] // Відомості Верховної Ради УРСР. 1961. № 2. Ст. 14

5. Єдиний державний реєстр судових рішень [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua/

6. Уголовный кодекс УССР 1922 г. [Текст]. Харьков: Издание Наркомюста УССР, 1922. 100 с.

7. Про військовий обов'язок і військову службу: Закон України [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України (ВВР), Редакція від 07.11.2015, № 27, ст.385– Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1932-12/page

8. Про оборону України: Закон України [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – Редакція від 05.04.2015. – № 9, ст. 106. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1932-12/page

9. Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію : Закон України [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – Редакція від 24.07.2015. – № 44, ст. 416. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/3543-12

10. Бойко І. Й. Кримінальні покарання в Україні (IX–XX ст.) : навч. посіб. / І. Й. Бойко. –  Л. : ЛНУ ім. І.Франка, 2013. – 408 с.

11. Буроменський М. Деякі судження про поняття міжнародного кримінального права // Вісник Академії правових наук України: 36. наук, праць. 2003. № 2(33)-3 (34). С. 359-370.

12. Калюжний Р. А. Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення [Електронний ресурс] / Р. А. Калюжний, А. Т. Комзюк, О. О. Погрібний. та ін. – К. : Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. – 781 с. – Режим доступу : http://uristinfo.net/adminpravo/131-ra-kaljuzhnij-naukovopraktichnij-komentar-kupap/3421-glava-15-administrativnipravoporushennja-scho-posjagajut-na-vstanovlenij-porja .

13. Карпенко М. І., Чередник В. М. Історичний аспект кримінальної відповідальності за вчинення військових злочинів // Юридична наука № 4 5. – К., 2011. – С. 141 – 149.

14. Кирись Б.О. Застосування покарання у вигляді обмеження волі [Текст] / Б.О. Кирись // Вісник Хмельн. ін.-ту регіон. управл. та права. 2004. № 3. С. 175-182.

15. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник. (Ю.В. Александров, О.О. Дудоров, В.А. Клименко та ін.)/ За ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка. K.: Юридична думка, 2004. 656 с.

16. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів юрид. вузів і фак. / Г.В. Андрусів, П.П. Андрушко, С.Я. Лихова та інші; За редакцією П.С. Матишевського та інших. K.: Юрінком Інтер, 1999. 896 с.

17. Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений:[монография] / В.Н. Кудрявцев. [2-е изд., исправл. и допол.]. М.: «Юристъ», 2004. 304 с.

18. Лисодєд О.В. Питання виконання покарання у виді обмеження волі [Текст] / О.В. Лисодєд // Проблеми законності: респ. міжвід. наук. збірник. Х.: Націон. юрид. акад. України. 2007. 155-162.

19. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / [А.М. Бойко, Л.П. Брич, В.К. Грищук та ін.]; [за ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка]. [6-те вид., переробл. та доповн.]. К.: Юридична думка, 2009. 1236 с.

20. Савченко A.B. сучасне кримінальне право України: Курс лекцій І A.B. Савченко, В.В. Кузнецов, О.Ф. Штанько. 2-е вид., виправ, та доповн. K.: Вид. ПАЛИВОДА A.B., 2006.-636 с.

21. Селецький С.І. Кримінальне право України. Особлива частина. Навчальний посібник. K.: Центр учбової літератури, 2008. 496 с.

22. Сенько М.М. Кримінальна відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби: Автореф. дис. канд. юр. наук: 12.00.08 – Інститут держави і права ім. В.М. Корецького. – К. : 2005. – 39c.

23. Чернєй В. В. Сучасна кримінально-правова політика України на законодавчому рівні// Актуальні проблеми кримінального права : матеріали міжвуз. наук.-теорет. конф. (Київ, 21 листоп. 2014 р.). – К. : НАВС, 2014. – С. 10;.

24. Розмежування військових злочинів [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://mytcyk.com/2012-07-06-09-14-03/2012-07-23-15-26-52/rozmezhuvannja-vijskovih-zlochiniv.html