Тема 23. Основні правові системи сучасності

Семінар

План семінарського заняття

1. Поняття «правова система» і «правова сім'я» та критерії їх розмежування.

2. Загальна характеристика романо-германської правової сім'ї.

3. Англо-американська правова система: поняття, ознаки та характеристика

4. Соціалістична правова сім'я.

5. Мусульманське право: виникнення, джерела та структура.

Правова система - сукупність внутрішньо узгоджених, взаємозв'язаних, соціально однорідних юридичних засобів, методів, процедур, за допомогою яких публічна влада здійснює регулятивний організуючий і стабілізуючий вплив на суспільні відносини, реалізує заходи юридичної відповідальності.

Правова сім'я - це декілька споріднених національних правових систем, які характеризуються схожістю деяких важливих ознак (шляхи формування і розвитку; спільність джерел, принципів регулювання, галузевої структури; уніфікації юридичної термінології, понятійного апарату; взаємнозапозичення основних інститутів і правових доктрин).

Романо-германська правова сім'я виникла в результаті рецепції (запозичення основних юридичних понять, інститутів, принципів) римського права. Серед ознак романо-германської правової сім'ї можна виділити наступні: єдина ієрархічно побудована система джерел писаного права, домінуюче місце в якій займають нормативні акти (законодавство); головна роль у формуванні права відводиться законодавцеві, який створює загальні юридичні правила поведінки; себєкти застосування норм права (судді, адміністративні органи) покликані лише точно реалізувати ці загальні норми в конкретних правозастосовчих актах; писані конституції, що мають вищу юридичну силу; високий рівень нормативних узагальнень досягається за допомогою кодифікованих нормативних актів; вагоме положення займають підзаконні нормативні акти (регламенти, інструкції, циркуляри та ін.); ділення системи права на публічне і приватне, а також на галузі; правовий звичай і юридичний прецедент виступають допоміжними, додатковими джерелами; на першому місці знаходяться не обов'язки, а права людини і громадянина; особливе значення має юридична доктрина.

Англо-американська правова сім'я (сім'я загального права) - історично склалася в Англії, США і країнах британського домініону (Канаді, Австралії, Новій Зеландії і т.д.).

Ця сім'я характеризується наступними ознаками: основним джерелом права виступає судовий прецедент (правила поведінка, сформульовані суддями в їх рішеннях у конкретній справі і які поширюються на аналогічні справи); провідна роль у формуванні права (правотворчості) відводиться суду, який в зв'язку з цим займає особливе положення в системі державних органів; на першому місці знаходяться не обов'язки, а права людини і громадянина, що захищаються передусім в судовому порядку; головне значення має в першу чергу процесуальне (процедурне, доказове) право, яке багато в чому визначає право матеріальне; немає кодифікованих галузей права; відсутнє класичне ділення права на приватне і публічне; широкий розвиток статутного права (законодавства), а юридичні звичаї виступають допоміжними, додатковими джерелами; юридичні доктрини, як правило, носять суто прагматичний, прикладний характер.

Релігійна правова сім'я (сім'я мусульманського права) розглядає право не як результат раціональної (позитивної) діяльності держави і суспільства, а як продукт вищої волі. До сім'ї релігійно-традиційного (мусульманского) права входять держави Близького Сходу (Іран, Кувейт, Оман, Бахрейн і т. д.). В залежності від виду класифікації до релігійної правової сім'ї входять мусульманське право, індуське право, буддиське право, іудейське право.

Серед ознак цієї правової сім'ї можна виділити наступні: головний творець права - Бог; джерелами права є релігійно-моральні норми і цінності, що містяться, зокрема, в Корані, Сунні, Іджмі і Кіясі, які поширюються на мусульман, або в Шастрах, Ведах, законах Ману і так далі і діючих відносно індусів; дуже тісне переплетення юридичних положень з релігійними, філософськими і моральними постулатами, а також з місцевими звичаями утворює у своїй сукупності єдині правила поведінки; особливе місце в системі джерел права займають праці вчених-юристів, які конкретизують і тлумачать першоджерела, що лежать в основі конкретних рішень; відсутній поділ права на приватне і публічне; нормативно-правові акти (законодавство) мають вторинне значення; судова практика у власному значенні слова не є джерелом права.

Самостійна робота

Звичаєве право Африки і Мадагаскару

До сім'ї традиційного права відносяться правові системи Мадагаскару, ряду країн Африки і Далекого Сходу.

Ознаками цієї правової сім'ї є наступні: домінуюче місце в системі джерел права займають звичаї і традиції, що мають, як правило, неписаний характер і передаються з покоління в покоління; звичаї і традиції є синтезом юридичних, моральних, міфічних приписів, що склалися природним чином і визнаних державами; звичаї і традиції регулюють стосунки в першу чергу груп або співтовариств, а не окремих індивідів; нормативні акти (писані закони) мають вторинне значення, хоча їх приймається останнім часом все більше і більше; судова практика (юридичний прецедент) не виступає основним джерелом права; судова влада керується ідеєю примирення, відновлюючи згоду в суспільстві і забезпечуючи його згуртованість; юридична доктрина не грає істотної ролі в юридичному житті цих суспільств; архаїчність багатьох її звичаїв і традицій.

Індивідуальна робота

Місце правової системи України в сучасному світі

Сучасна правова система України все ще перебуває на стадії перехідного періоду і зберігає деякі риси соціалістичної системи, складовою частиною якої вона була тривалий час. Проте порівняльно-правовий аналіз національної правової системи дає змогу стверджувати, що вона входить до романо-германського типу правової сім'ї.

Питання для самоконтролю

1. Як співвідносяться поняття «правова система» і «правова сім'я»?

2. Які основні критерії класифікації правових систем?

3. Чому правові системи скандинавських держав і країн Латинської Америки часто відносять до змішаної правової сім'ї?

4. Які основні джерела права в романо-германській і англо-саксонській правових сім'ях?

5. Які специфічні особливості мусульманського права?