Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Спортивне орієнтування.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
6.67 Mб
Скачать

Підготовка даних для руху по азимутах.

Сутність руху по азимутах полягає в умінні витримувати за допомогою компаса потрібний напрямок і точно виходити до наміченого пункту. Цей спосіб незамінний при русі на незнайомій місцевості, у горах, у лісі, у пустелі, і особливо вночі й в інших умовах обмеженої видимості. Особливо необхідні ці вміння в умовах бойових дій військ. По азимутах ідуть у розвідку й повертаються з її, выдерживается напрямок настання, атаки, відбуваються марші військ на різній місцевості.

Як же підготовляються дані для руху по азимутах і що вони собою представляють? Підготовка по карті даних для руху по азимутах складається у вивченні й уточненні маршруту руху, виборі орієнтирів уздовж його, особливо в місцях повороту, у визначенні магнітних азимутів і відстаней по кожній ділянці шляху – від одного орієнтира до іншого – і, нарешті, в оформленні цих даних так, щоб ними було удобпо користуватися в шляху.

Вибір орієнтирів й уточнення маршрутів виробляється по карті.

Кількість орієнтирів і вибір маршруту рухи визначаються залежно від характеру місцевості, завдань й умов майбутнього руху.

Головне — вибрати маршрут, який би забезпечував швидкий вихід до призначеного пункту (об’єкту). Тому бажано, щоб він не мав зайвих поворотів, проходив по ділянках, найбільш зручним для руху, і по можливості обходив наявні на місцевості перешкоди.

Обрані орієнтири з’єднують прямими лініями. Якщо вони не перетинають ліній координатної сітки на карті, необхідно їх продовжити до перетинання, для того, щоб легше можна було визначити дирекционные кути о. Після цього на карті для кожної ділянки маршруту визначають дирекционный кут й, уводячи виправлення напрямку, переводять його в магнітний азимут, що і записується на карті проти відповідної ділянки маршруту. Кут цей замірять по годинній стрілці за допомогою транспортира (мал. 59) або за допомогою компаса. Робиться це так. Поклавши карту із прокресленим маршрутом на стіл, орієнтують її як можна точніше по компасі з урахуванням виправлення напрямку. Потім, не міняючи орієнтування карти, прикладають компас на першу лінію маршруту так, щоб напрямок З — Ю збіглося із прокресленим напрямком маршруту (при цьому З повинен бути спрямований убік руху) (мал. 60).

Після того як стрільця заспокоїться, беруть відлік по лімбі компаса під її північним кінцем. Віднявши отримане число з 360°, одержимо магнітний азимут шуканого напрямку. У такий же спосіб визначають послідовно магнітні азимути всіх інших ділянок маршруту. Для нашого приклада на першій ділянці магнітний азимут дорівнює 360° — 340° = 20°, а азимут другої ділянки буде 360° — 30° = 330°. Визначивши й записавши магнітні азимути, вимірюють по карті довжину кожної ділянки маршруту. При цьому, якщо рух буде відбуватися пешим порядком, метри переводять у пари кроків або подсчи-тывается час, необхідне для проходження кожної ділянки, наприклад, при русі на лижах. Всі ці дані оформляють на карті, але якщо карти із собою в шляху немає.

Розглянемо порядок і техніку руху по азимуті на прикладі руху по маршруті від північної окраїни селища Никитское до моста на залізниці східніше Згарева. Рух на місцевості з компасом по заданому азимуті

Після уважного вивчення на карті місцевості між пунктами майбутнього маршруту руху необхідно намітити собі по шляху проходження пізна добре, часто розташовані на місцевості орієнтири, накреслити на карті обраний маршрут руху й, заміривши транспортиром щирі азимути всіх ділянок шляхи між орієнтирами, перевести ці азимути в магнітні, потім визначити по карті довжину кожної ділянки й перерахувати отримані відстані у свої кроки.

Подготовив маршрут, склавши схему руху й записавши величини кутів і відстані, виходимо з початкового пункту.

Надавши руху  стрілці компаса, орієнтуємося на північ і встановлюємо покажчик рухливого кільця проти відліку, рівного величині азимута першої ділянки. Плавно повертаємо компас, поки його нульовий розподіл не збігається з північним кінцем стрілки. Тоді візирне пристосування — покажчик рухливого кільця — буде показувати напрямок руху по азимуті першої ділянки. Вибираємо який-небудь предмет у цьому напрямку і йдемо до нього. Дійшовши до предмета, знову орієнтуємося за допомогою компаса по цьому ж азимуті й, вибравши інший предмет, продовжуємо рух у напрямку до нього. Так надходимо доти, поки не досягнемо першої поворотної точки на нашому маршруті.

Переконавшись, що поворотний пункт дійсно і є намічений, установлюємо по компасі азимут на наступний поворотний пункт і