2. «Пам’ять карти»

Спостереження показують, що початківець орієнтувальник у процесі змагань затрачає велику кількість часу на знайомство з картою. Він раз у раз зупиняється й, дивлячись на карту, відтворює ту або іншу ситуацію, визначає орієнтири, що зустрілися. Але чим краще розвинена в орієнтувальника пам’ять, тим менше дорогоцінного часу буде витрачено на звертання до карти. Використання пам’яті дозволить більшу частину побаченого на карті визначити на місцевості на бігу, – не дивлячись у неї.

Розвиток «пам’яті карти» є однієї з головних завдань тренування спортсмена. Із цією метою рекомендується на тренувальних стартах доручати спортсменам самостійно переносити дистанцію у свої карти з контрольної, можна на час. Корисним буде при аналізі виступів на змаганнях відтворити ситуацію в районі КП на аркуші паперу по пам’яті, а потім зрівняти з картою.

Пам’ять і читання карти нерозривно взаємозалежні. Легше запам’ятовується осмислена інформація, а не просте розташування різних умовних знаків. Спроби запам’ятати, якнайбільше за одне читання часто закінчуються помилками в запам’ятовуванні, тому рекомендується після читання провести уявний аналіз.

Запам’ятовування образа й виявлення недоліків в інформації усуваються при вторинному й наступному звертанні до карти, які будуть усе більше й більше ефективні. Перевага методу повторного читання складається ще в тім, що при бігу незручно довго дивитися на карту, у результаті читання на бігу здобуває переривчастий характер, а проміжки між читанням можна використати для аналізу.

Вправа 2.1 Карта розріжеться на шматочки (квадрати або трикутники). Кожен учасник одержує по комплекті фрагментів і по цілій карті. Необхідно зібрати карту з нарізаних шматочків, користуючись оригіналом. Переможець визначається по найменшому витраченому часі. Завдання ускладнюється при відсутності карти зразка й при зменшенні розмірів фрагментів (збільшенні їхнього числа).

Вправа 2.2 Ціль вправи та ж що й в 2.1. Береться комплект кубиків зі стороною 2-5 см й 6 різних карт із рівними площами. Карти розріжуться на квадратики зі стороною рівній стороні кубиків. На кожен кубик наклеюється по одному квадратику від кожної карти. Завдання: зібрати по черзі всі 6 карт. Завдання ускладнитися при використанні двох або більш зовні схожих карт (тип місцевості, стиль рисовки й т.п.)

Вправа 2.3 Комплект із двох чистих однакових карт, або кілька комплектів розріжуться на квадратики 5*5 см. Завдання проходить за правилами настільної гри «пексисо»: перевернені квадратики перемішуються й викладаються прямокутником, учасник за один хід відкриває 2 довільних квадратики, якщо вони однакові – він їх вилучає у свою користь й одержує додатковий хід, у противному випадку він приводить їх у вихідне положення. Переможцем є той, хто набере найбільше число пар однакових квадратиків.

Вправа 2.4 З карти вирізує 8-10 квадратиків розміром 2*2 см. На кожному квадраті позначимо кружком КП, квадратики наклеєні на картонку. Є так само нерозрізані карти з координатною сіткою як для «морського бою». Завдання: після запам’ятовування квадратика спортсмен біжить 1-2 хвилини або виконують силову вправу, потім бере карту, знаходить точку КП, називаючи координати. Завдання можна виконувати при груповій пробіжці – по черзі.

Вправа 2.5 На старті є карта із вказівкою місця розташування КП-1. Учасник може вивчати її необмежений час і потім шукає на місцевості контрольний пункт по пам’яті. На КП-1 перебувати карта із вказівкою місця розташування КП-2 і т.д. Завдання ускладнюється, якщо пропонується запам’ятати вирізаний з карти коридор до наступного КП по кривій через опорні орієнтири.