Визначення часу по птахах і квітам.

Птахи пробуджуються в різний час доби, і тому можуть бути свого роду орієнтирами в часі.

Цікавий випадок з періоду Вітчизняної війни, розказаний авторові цієї книги капітаном В. П. Кузьміним.

«В 1944 році, виконавши завдання командування, я й солдат Жмерин поверталися вночі у свій підрозділ. Годин і компаса в нас не було. За наказом ми повинні були прибути в 7 годин ранку. Під час привалу ми захотіли визначити, котра година. Жмерин — сам мисливець і син мисливця — помітив, що біля напівгодини тому назад він чув спів солов’я, а йому відомо, що цей птах пробуджується в 1 годину —

1  година 30 хвилин. Ми вирішили, що зараз приблизно 2 години ночі.

На другому привалі поблизу одного зі звільнених хуторів я вирішив уточнити час і випадково згадав, що батько, добре знайомий із природою, говорив мені один раз жартуючи, що сама «аристократична» птах — горобець, тому що пробуджується й починає свій день пізніше всіх — в 6 годин ранку або біля цього. Буквально через кілька хвилин як би на підтвердження цьому наш насторожений слух уловив цвірінькання. Ми обоє просяяли. Виходить, після попереднього привалу пройшло 4 години. Ми заквапилися й незабаром дійсно виявилися серед своїх у встановлений ный строк».

Зразкові годинники пробудження деяких птахів наведені наприкінці книги (додаток 4).

Дуже багато рослин мають цікаву властивість розкривати й закривати свої пелюстки досить точно в те саме час, що залежить від того, які комахи — нічні або денні — їх запилюють, і від місця перебування рослин Ця особливість рослин дає можливість приблизно визначити час по квітам.

Читатели, що займаються розведенням квітів, можуть посадити на клумбах дикі й садові квіти в тім порядку, у якому вони розкриваються й закриваються, і одержати своєрідні «квіткові годинники».

У липні, коли ледь починає світлішати на сході піднебіння, між 3 й 5 годинниками ранку, першим розкриває свої пелюстки жовтий козлобородник луговий, схожий з кульбабою. Слідом за ним, між 5 й 6 годинниками, розкриває віночки черноягодный паслен; між 6 й 7 – троянда зморшкувата, цикорій, льон, картопля, бородавник звичайний.

В 7-8 годин, коли сонце вже високо, розкривають віночки дзвіночок крапиволистый й ястребинка волосиста.

Між 8 й 9 годинниками «просипається» соколий плетіння.

Між 9 й 10 годинниками розкривається эсшольция, в 10-11 годин – абутилон, а в 11-12 годин – никандра можжуховидная.

Після полудня багато квітів уже стоять із закритими пелюстками, причому рано «проснувшиеся» звичайно першими й «засинають».

В 13-14 годин закриваються пазовик лапчастий й осот городній, в 14-15 годин – картопля, в 15-16 годин – эсшольция й никандра можжуховидная, в 16-17 годин – льон крупноцветный, а в 17-18 годин – абутилон.

Деякі квіти розкривають свої пелюстки досить пізно, між 18 й 19 годинниками. З них характерним є хлопавка (волдырник).

В 18-19 годин «засинає» жовтець їдкий, в 19-20 годин складає пелюстки біле латаття.

Пізніше інших, між 20 й 21 годиною, розкриває квіти нічна цариця (закриває в 2 години ночі) і в 21-22 години «просипається» смілка ночецветная (мал. 55),

Зі зміною пір року одні квіти відмирають, інші – зацвітають. Ці явища можна вивчити шляхом особистих спостережень, скориставшись прикладеними наприкінці книги таблицями годин розкриття й закривання пелюстків квітів у середній смузі Європи й календарем сезонних явищ природи (приложения 5 й 6).