- •Історія розвитку спортивного орієнтування.
- •Сучасна ситуація у сфері туризму
- •Спортивне орієнтування – непростий шлях до успіху
- •Біг по дистанції
- •Визначення що є спортивне орієнтування
- •Зв’язок із загальною середньою освітою
- •Аналіз змісту програми з спортивного орієнтування
- •Основні завдання:
- •Повинні знати:
- •Повинні вміти:
- •Тактика спортивного орієнтування
- •Спортивне орієнтування є складовою частиною навчального плану загальнонаукової та професійної підготовки фахівців з фізичного виховання вищих навчальних закладів України.
- •У результаті вивчення "Спортивного орієнтування" студент повинен знати:
- •Студенти повинні вміти:
- •Основи топографічної підготовки та спортивного орієнтування
- •2.1. Загальні положення орієнтування на місцевості
- •Спортивне орієнтування як засіб оздоровлення фізичнної культури школярів
- •Методика занять спортивним орієнтуванням середнього та старшого шкільного віку.
- •1. Техніка і тактика шкільного спортивного орієнтування
- •Технічні прийоми в орієнтуванні
- •Тренувальні вправи:
- •Вправи для тренувань:
- •Спортивне орієнтування як засіб оздоровлення фізичної культури школярів
- •1.1 Оздоровче значення спортивного орієнтування
- •Види змагань
- •1. Орієнтування в заданому напрямку
- •1.2 Паркове орієнтування
- •1.3 Орієнтування на маркірованій трасі
- •1.4 Орієнтування на вибір
- •Компас й як ним користуватися
- •Спортивний компас
- •Способи визначення магнітного азимута за допомогою різних компасів мають деякі особливості.
- •Як зробити компас
- •2. Спортивні карти
- •Карта в спортивному орієнтуванні
- •Спорядження орієнтувальника.
- •1. Взуття
- •2. Одяг
- •3. Компас
- •4. Картка учасника
- •5. Карта
- •Тренування орієнтувальника
- •1. Читання карти
- •2. «Пам’ять карти»
- •3. Звірення карти з місцевістю
- •4. Контроль відстані
- •5. Володіння компасом і контроль напрямку
- •Азимут береться в три прийоми
- •6. Тактика орієнтування
- •Організація змагань
- •Обов’язки учасників змагань.
- •Медичне забезпечення змагань з орієнтування
- •Заходи безпеки при проведенні змагань та тренувань.
- •У світі орієнтирів
- •Що ж таке орієнтування?
- •Орієнтування в космосі й Всесвіті
- •Орієнтування на місцевості по карті й компасу
- •Що таке орієнтування карти?
- •5. Відстань і азимут на місцевості
- •6. Способи орієнтування на дистанції орієнтування
- •Орієнтування на незнайомій місцевості з компасом і картою
- •Способи спортивного орієнтування.
- •Орентирование по карті
- •Компасне орієнтування
- •Карта у спортивному орієнтуванні.
- •Висновок.
- •Орієнтування по топографічних картах
- •Топографічна карта.
- •Орієнтування по карті
- •Деякі особливості орієнтування в різних природних умовах:
- •Способи орієнтування в лісі.
- •Визначення сторін горизонту за зірками.
- •Визначення сторін горизонту за допомогою годинника.
- •Ориентирование ночью по луне и местным предметам.
- •Небесні світила.
- •Визначення часу по птахах і квітам.
- •Визначення сторін обрію по сонцю, місяцю й зіркам.
- •У цей час ми розрізняємо наступні сузір’я.
- •Особливості орієнтування в тайзі.
- •Особливості поводження й орієнтування тварин.
- •Як же птахи орієнтуються?
- •Головне – у тайзі не загубитися.
- •Ориентирование в Арктике и Антарктике
- •Підготовка даних для руху по азимутах.
- •Порядок і техніка руху але азимутам.
- •Система і правила проведення змагань. Правила змагань зі спортивного орієнтування Основні положення
- •Організація старту змагань з орієнтування у заданому напрямку
- •Обладнання дистанції з орієнтування у заданому напрямку та її проходження
- •Зразки контрольних карток для змагань з різною кількістю кп.
- •Організація фінішу.
- •Висновок
- •Контрольні запитання
- •22. Як відбувається визначення переможців змагань із спортивного орієнтування.
Ориентирование ночью по луне и местным предметам.
В северных широтах летними ночами северная часть неба светлее других из-за близости зашедшего за горизонт солнца, а южная — наиболее темная.
В ночное время северное направление точнее всего (ошибка 1—3°) удается найти по полярной звезде. При небольшой облачности, когда звезды плохо видны, можно определить стороны света по полной луне, воспользовавшись часами (аналогичным способом, описанным для ориентирования по солнцу). Ведь луна в полночь, как и солнце в полдень, находится точно на юге. Луна в 7 ч утра бывает на западе, а в 7 ч вечера — на востоке.
Когда луна не полная, стороны света находят иначе. Запомним, что если луна прибывает, что видна правая часть лунного диска (рождается — к серпу мысленно приставляют палочку, получая букву «р»), а если убывает, то видна левая часть лунного диска (как бы начальная буква «с» слова «стареет»).Теперь разделите диаметр лунного диска на 12 частей и прикиньте, сколько частей приходится на светящуюся часть луны, то есть на серп месяца. Если луна убывает, то следует прибавить число частей, занятых месяцем ко времени (к часу) наблюдения, а если прибывает — вычесть. Полученное число будет соответствовать тому часу, когда в направлении луны находится солнце.
Теперь, направляя на серп луны место на циферблате, соответствующее рассчитанному часу, то есть принимая луну за солнце, определяют стороны света, как днем по солнцу. А чтобы не путать, брать ли сумму или разность, надо запомнить простое правило: серп луны образует букву «с» — значит, «сумма», «сложение», в противном случае, проведя воображаемую линию между концами серпа луны с левой стороны, получают букву «р» — «разность». Однако точность этого способа сравнительно невелика.
В природе существует много признаков, по которым можно определять стороны света:
— лишайники всегда развиты преимущественно на северной стороне: на коре деревьев (а их надо обязательно осмотреть несколько), на старых деревянных постройках, скалах или крупных валунах и т. п.;
— кора многих деревьев грубее с северной стороны;
— стволы сосен покрываются вторичной коркой, которая образуется на северной стороне раньше и поднимается выше. это особенно хорошо видно после дождей, когда корка набухает и чернеет;
— кора березы светлее и эластичнее с южной стороны;
— при осмотре отдельно стоящих деревьев, пней, больших камней, столбов можно заметить, что с одной стороны трава гуще — это юг; зато на северной стороне в жаркое время года она дольше сохраняется свежей;
— в жаркое время смола на стволах хвойных деревьев выступает обильнее с южной стороны;
— муравейники почти всегда построены к югу от ближайших деревьев, пней и кустов; — южная сторона муравейника более отлогая, северная круче;
— в начале весны, около скал, пней, строений, больших камней снег оттаивает быстрее с юга.
Небесні світила.
Строго говорячи, «орієнтування» по небесних світилах не є орієнтування в повному змісті цього поняття, тому що з їхньою допомогою, при використанні простих інструментів, які є в туристів, не можна виконати головне завдання – визначити точку свого стояння на карті.
Сонце, Місяць, Полярна зірка, за умови, що небо безхмарно й крізь крони дерев можна бачити ці світила, допоможуть туристові лише визначити сторони обрію, і те приблизно, з точністю порядку 15-20°. У деяких випадках (про неї ще буде сказана) така невисока точність достатня, але рухатися по «твердому» азимуті, орієнтуючись по небесних світилах, не можна.
Ще меншу точність визначення сторін обрію дасть використання так званих «місцевих ознак» – пнів спиляних дерев (річні кільця), розташування й форми мурашників, густоти крони дерева, таловин снігу в стовбурів дерев, стовпів, каменів і т.п. У всіх цих способах багато романтики, але мало користі.
