- •Історія розвитку спортивного орієнтування.
- •Сучасна ситуація у сфері туризму
- •Спортивне орієнтування – непростий шлях до успіху
- •Біг по дистанції
- •Визначення що є спортивне орієнтування
- •Зв’язок із загальною середньою освітою
- •Аналіз змісту програми з спортивного орієнтування
- •Основні завдання:
- •Повинні знати:
- •Повинні вміти:
- •Тактика спортивного орієнтування
- •Спортивне орієнтування є складовою частиною навчального плану загальнонаукової та професійної підготовки фахівців з фізичного виховання вищих навчальних закладів України.
- •У результаті вивчення "Спортивного орієнтування" студент повинен знати:
- •Студенти повинні вміти:
- •Основи топографічної підготовки та спортивного орієнтування
- •2.1. Загальні положення орієнтування на місцевості
- •Спортивне орієнтування як засіб оздоровлення фізичнної культури школярів
- •Методика занять спортивним орієнтуванням середнього та старшого шкільного віку.
- •1. Техніка і тактика шкільного спортивного орієнтування
- •Технічні прийоми в орієнтуванні
- •Тренувальні вправи:
- •Вправи для тренувань:
- •Спортивне орієнтування як засіб оздоровлення фізичної культури школярів
- •1.1 Оздоровче значення спортивного орієнтування
- •Види змагань
- •1. Орієнтування в заданому напрямку
- •1.2 Паркове орієнтування
- •1.3 Орієнтування на маркірованій трасі
- •1.4 Орієнтування на вибір
- •Компас й як ним користуватися
- •Спортивний компас
- •Способи визначення магнітного азимута за допомогою різних компасів мають деякі особливості.
- •Як зробити компас
- •2. Спортивні карти
- •Карта в спортивному орієнтуванні
- •Спорядження орієнтувальника.
- •1. Взуття
- •2. Одяг
- •3. Компас
- •4. Картка учасника
- •5. Карта
- •Тренування орієнтувальника
- •1. Читання карти
- •2. «Пам’ять карти»
- •3. Звірення карти з місцевістю
- •4. Контроль відстані
- •5. Володіння компасом і контроль напрямку
- •Азимут береться в три прийоми
- •6. Тактика орієнтування
- •Організація змагань
- •Обов’язки учасників змагань.
- •Медичне забезпечення змагань з орієнтування
- •Заходи безпеки при проведенні змагань та тренувань.
- •У світі орієнтирів
- •Що ж таке орієнтування?
- •Орієнтування в космосі й Всесвіті
- •Орієнтування на місцевості по карті й компасу
- •Що таке орієнтування карти?
- •5. Відстань і азимут на місцевості
- •6. Способи орієнтування на дистанції орієнтування
- •Орієнтування на незнайомій місцевості з компасом і картою
- •Способи спортивного орієнтування.
- •Орентирование по карті
- •Компасне орієнтування
- •Карта у спортивному орієнтуванні.
- •Висновок.
- •Орієнтування по топографічних картах
- •Топографічна карта.
- •Орієнтування по карті
- •Деякі особливості орієнтування в різних природних умовах:
- •Способи орієнтування в лісі.
- •Визначення сторін горизонту за зірками.
- •Визначення сторін горизонту за допомогою годинника.
- •Ориентирование ночью по луне и местным предметам.
- •Небесні світила.
- •Визначення часу по птахах і квітам.
- •Визначення сторін обрію по сонцю, місяцю й зіркам.
- •У цей час ми розрізняємо наступні сузір’я.
- •Особливості орієнтування в тайзі.
- •Особливості поводження й орієнтування тварин.
- •Як же птахи орієнтуються?
- •Головне – у тайзі не загубитися.
- •Ориентирование в Арктике и Антарктике
- •Підготовка даних для руху по азимутах.
- •Порядок і техніка руху але азимутам.
- •Система і правила проведення змагань. Правила змагань зі спортивного орієнтування Основні положення
- •Організація старту змагань з орієнтування у заданому напрямку
- •Обладнання дистанції з орієнтування у заданому напрямку та її проходження
- •Зразки контрольних карток для змагань з різною кількістю кп.
- •Організація фінішу.
- •Висновок
- •Контрольні запитання
- •22. Як відбувається визначення переможців змагань із спортивного орієнтування.
Визначення сторін горизонту за допомогою годинника.
За годинником. Сторони горизонту в сонячний день можна визначити за допомогою годинника (рис. 2.5). Годинник кладуть на долоню та направляють годинникову стрілку на Сонце. Не змінюючи положення годинника, поділяють кут між годинниковою стрілкою та цифрою 1 на циферблаті навпіл. Лінія, яка ділить цей кут, і буде вказувати напрямок на південь. Знаючи напрямок на південь, легко визначити напрямок на північ, захід, схід. До полудня треба ділити навпіл кут між годинниковою стрілкою та цифрою 1 на циферблаті по ходу стрілки (з лівої сторони циферблата), а після полудня – за ходом стрілки, тобто, з правої сторони.
Визначення відстані. Існують різні найпростіші способи та прилади для визначення відстаней на місцевості.
Вимір відстані на око-найбільш простий та розповсюджений спосіб визначення відстаней. Він базується на таких двох положеннях:
- чим ближче предмет, тим ясніше та різкіше ми його бачимо та тим виразніше розрізняємо на ньому дрібні деталі;
- чим ближче предмет, тим він здається більшим та, навпаки, чим далі, тим він здається меншим.
Точність визначення відстані на око залежить від багатьох умов: освітлення, характеру місцевості, стану погоди, пори року та доби, кольору предмета тощо.
Відстань можна визначити за допомогою сірника або міліметрової лінійки. Наприклад: для визначення відстані до телеграфного стовпа, висота якого 6 м.
Для цього:
1) витягнути руку (0,6 метри від очей) і сполучити сірник зі стовпом;
2) відзначити нігтем великого пальця частину сірника, що закриває стовп (допустимо, це буде 12 мм);
3) знаючи висоту стовпа (6 метрів) підрахуємо значення відстані за формулою:
0,6M X 6M
L = ------------- = 300 м
0,012м
Замість сірника краще користуватися лінійкою з міліметровими діленнями.
Як бачимо, при користуванні далекомірами треба знати зразкові розміри того предмета, до якого визначається відстань. От середні розміри деяких з них:
Середні розміри предметів
Предмети Розміри, м
висота ширина довжина
Дерев’яний стовп лінії зв’язку 5-7 -
Відстань між стовпами лінії зв’язку 50-60
Ліс 18-20 -
Залізничні вагони:
пасажирські 4,3 3,2 20
товарні 4 2,7 13
Автомобіль вантажний 2 2-3,5 5-6
Людина середнього зросту 1,65 -
Вимір відстані кроками є найбільш простим способом. Так, рухаючись від одного орієнтиру до іншого, рахують пройдені кроки. Після кожної сотні пар кроків починають знову, а щоб не збитись, кожну пройдену сотню записують на папері або згинають послідовно пальці руки.
Для переведення кроків в метри необхідно знати довжину кроку в сантиметрах. Приймаючи в середньому довжину кроку за 0,5 м, а пару кроків за 1 м, можна приблизно визначити відстань до предмета. Приблизно довжину свого кроку можна визначити за наступною формулою:
Р
L = ---- + 37,
4
де L – довжина кроку в см; Р – зріст людини в см; 4 та 37 – постійні числа.
Для точніших підрахунків треба знати дійсну довжину свого кроку, яку можна обчислити за формулою:
D
L = ------- ,
n
де L – довжина кроку в м; D – подолана відстань в м; n – кількість кроків.
При обмеженій видимості, відхилившись трохи від правильного напрямку, можна легко втратити орієнтування. Наприклад, помилка в визначенні напрямку в 6° дасть відхилення в сторону на 1/10 частину пройденого шляху, а помилка в 12° дає відхилення до 1/5. Ось чому дуже важливо навчитись здійснювати пересування за допомогою компасу, тобто за азимутом.
