Карта в спортивному орієнтуванні

З самого початку спортивного орієнтування в нашій країні, змагання проводилися по чорно-білих фотокопіях топографічних карт, масштабу 1:25 000 й 1:50 000. Розвиток спортивного орієнтування зажадав створення карт, спеціально призначених для цього виду спорту, тому що їхня наявність – необхідна умова використання району для змагань. Чим же відрізняються спортивні й топографічні карти?

Топографічна карта – зменшене й узагальнене зображення частини земної поверхні на площині в поперечно-циліндричній проекції. Топографічні карти призначені для вивчення місцевості, орієнтування на ній, виробництва вимірів при плануванні й проектуванні інженерних споруджень, при рішенні завдань господарського, оборонного й науково-дослідницького характеру.

Призначення топографічних карт і вимоги до точності, говорять про те, що найбільше докладно й вірогідно нанесені об’єкти господарської діяльності людини (у тому числі дороги) на відкритій місцевості без лісового покриву. Територія, що надає найбільший інтерес для орієнтування, зображується з меншою повнотою й більш схематично в силу використовуваних технологій складання таких, як аерофотознімання.

Аркуш топографічної карти, зі сходу й заходу обмежений географічним меридіаном, а з півночі й півдня – паралелями, являє собою трапецію з нанесеної координатної (кілометрової) сіткою. Покриття місцевості аркушами топографічних карт підкоряється єдиній номенклатурі. При орієнтуванні топографічної карти по компасі варто врахувати кут між вертикальними лініями сітки й магнітним меридіаном за допомогою виправлення напрямку:

П=(г)-(а), де

П – значення виправлення;

г – магнітне відмінювання;

а – зближення меридіанів;

Дані про величини (г) і (а) наведені на полях карти, під нижньою рамкою.

Спортивна карта – великомасштабна спеціальна карта, призначена для спортивного орієнтування, виконана в специфічних умовних знаках, спеціальний зміст якої становить показ прохідності місцевості й інформативність зображення об’єктів.

Для спортивних карт використають масштаби 1:15 000 й 1:10 000, тобто в одному сантиметрі 150 або 100 метрів, відповідно. Іноді використаються більші масштаби (паркове орієнтування). Значно рідше використається масштаб 1:20 000.

Площа, що покриває спортивною картою, визначається доцільністю використання місцевості для змагань і може обмежуватися орієнтирами на місцевості (шосе, ріка й т.п.). Робоче поле (зайняте зображенням району) аркуша карти, для зручності й швидкості користування компасом, розлініяно лініями магнітних меридіанів, відстань між якими відповідає 500 метрів на місцевості, для карт масштабом 1:10 000 і крупніше допускається 250 метрів. Всі написи на карті розташовуються перпендикулярно цим лініям.

На спортивних, як і на топографічних, картах рельєф (найбільш важлива частина) зображується горизонталями. Горизонталі – лінії перетинання січних площин одного рівня з фізичною поверхнею, спроектовані на горизонтальну площину (див. малюнок 4). Відстань по вертикалі між січними уровневыми площинами – називається висотою перетину (h). Висота перетину на спортивних картах буває 5 або 2,5 метри, залежно від типу місцевості. Напрямок схилу показують рисками в напрямку ската – бергштрихами. Умовні позначки рельєфу мають коричневі кольори.

Скелі й камені позначаються чорними кольорами. Цими ж кольорами позначаються штучні об’єкти в т.ч. дороги. Гідрографія зображується синіми кольорами.

Прохідність місцевості зазначена за допомогою умовних знаків, тому на спортивних картах відсутні числові характеристики рослинності, доріг, мостів, оцінки висот і горизонталей і т.п. Оскільки змагання, як правило, проходять на залесенной території, те звичайний легко прохідний ліс ні яким спеціальним знаком (кольорами) не показується, а відкритий простір позначається жовто-жовтогарячими кольорами. Зеленими кольорами вказують рослинність, що перешкоджає пересуванню спортсменів. На картах для лижного орієнтування вказуються лижні різної градації темно-зеленими кольорами.

Для уточнення місця розташування КП учасникам надаються т.зв. "легенди", які за допомогою спеціальних піктограм, схожих з умовними знаками в короткій формі містять наступну інформацію:

параметри дистанції;

порядок проходження контрольних пунктів;

номер знака КП на місцевості;

положення орієнтира щодо подібних прилеглих;

тип орієнтира;

характеристика орієнтира і його розміри;

положення знака КП щодо орієнтира;

наявність на КП суддів і глядачів;

Легенди зазначені або в попередній інформації, або містяться на карті.