ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ОБЛІКУ І АУДИТУ

№____________ від «___» ______________ 2013 р.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

та тематика контрольних робіт

для студентів заочної форми навчання

з дисципліни	Інформаційні системи і технології в обліку та аудиті
статус дисципліни		нормативна
напрям підготовки	6.030509 «Облік і аудит»

Херсон - 2013

Методичні рекомендації і контрольні завдання для студентів заочної форми навчання з дисципліни “Інформаційні системи і технології в обліку та аудиті ” для студентів ІV курсу напряму підготовки 030509 “Облік і аудит” - / Укладач В.Ф. Яценко. - Херсон: ХНТУ, 2013. – 30 с.

Укладач к.е.н., доцент Яценко В.Ф.

Рецензент: к.е.н., доцент Чебан Т.М.

Затверджено:

на засіданні кафедри обліку та аудиту

Протокол № 4_ від “_15___”__жовтня__________2013 р.

Завідувач кафедри обліку і аудиту, д.е.н., професор

________________ О.А. Сарапіна

Відповідальний за випуск завідувач кафедри, д.е.н., професор О.А. Сарапіна

Вступ

Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни «Інформаційні системи і технології в обліку та аудиті» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалавра напряму 6.030509 «Облік і аудит».

Затверджено наказом МОН МС України від 02.02.2010 р.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є облікова інформація підприємства.

Міждисциплінарні зв’язки: «Інформатика та комп`ютерна техніка», «Бухгалтерський облік» тощо і є основою для подальшого навчання та професійної діяльності, а також виконання курсових робіт, випускної роботи бакалавра, дипломних робіт спеціалістів та магістрів.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1. Організаційно-методичні основи створення та функціонування інформаційних систем й технологій в обліку та аудиті

2. Автоматизація обліку і аудиту та складання звітності на підприємстві

1. Метою викладання навчальної дисципліни є формування у майбутніх бухгалтерів системи теоретичних і практичних знань у галузі побудови і функціонування інформаційних систем і комп’ютерних технологій та можливостей їх використання в обліку та аудиті.

1.2 Основними завданнями вивчення дисципліни «Інформаційні системи і технології в обліку та аудиті» є вивчення основ облікової інформатики, складу облікових задач, особливостей їх розв’язування в умовах використання різних технологій оброблення економічної інформації;набуття вмінь виконувати постановку типових бухгалтерських задач, розробляти алгоритми їх розв’язання з використанням систем управління базами даних і пакетів прикладних програм.

1.3 Згідно з вимогами освітньо-кваліфікаційної програми студенти повинні

знати: особливості облікової інформації; концептуальні питання побудови і функціонування інформаційних систем і комп’ютерних технологій; особливості практичного використання автоматизованих робочих місць та автоматизованих інформаційних систем в обліку та аудиті.

вміти: створювати фрагменти проектів автоматизованих інформаційних систем для розв’язку задач бухгалтерського обліку; розв’язувати облікові задачі в умовах використання існуючих та нових інформаційних технологій оброблення економічної інформації

Дисципліна розрахована на 144 годин / 4 кредити ECTS.

1. Методичні вказівки студентам-заочникам щодо самостійної роботи при вивченні дисципліни

Згідно з навчальним планом студенту-заочнику майже 80% усього часу, що відведено на вивчення дисципліни, планується у формі самостійної роботи. Тому вірна організація самостійних занять має вирішальне значення.

1.1 Самостійна робота студентів з навчальною літературою

Практика заочного навчання показує, що далеко не всі студенти, володіють навичками самостійної роботи з підручниками, посібниками та іншою навчально-методичною літературою. Як правило, з кожної дисципліни читають дві-три оглядові лекції з вказівками, як доцільно вивчати той або інший предмет і раціонально використовувати рекомендовану літературу. Щоб запобігти деякім помилкам, пропонується керуватися наступними порадами.

Підручник слід не просто читати, а вивчати. Приступаючи вперше до роботи над підручником, необхідно спочатку ознайомитися з ним. Зміст книги допоможе пізнати її вміст, передмова і вступ додають уявлення про призначення книги, а поверховий огляд дасть можливість побачити ілюстрації, таблиці тощо.

На кожен день задля вивчення слід намітити певні розділи підручника. Рекомендується спочатку прочитати увесь розділ, щоб отримати загальне уявлення про зміст, а потім перечитати його за окремими абзацами, обмислюючи кожну фразу. Якщо що-небудь стане незрозумілим, слід прочитати це місце ще раз. Таке повторне читання сприяє міцному засвоєнню матеріалу.

Студенту слід навчитися виділяти в тексті книги головне, розбиратися в закономірностях, висновках. Читаючи книгу, необхідно уважно розглядати ілюстративний матеріал, а також аналізувати таблиці.

Щоб краще засвоїти та запам’ятати матеріал, рекомендується складати конспект з кожного розділу, що прочитали. При самостійному, письмовому викладі матеріалу відбувається перевірка ступеню засвоєння того, що прочитано, формулюються та уточнюються думки. В конспект треба вносити тільки основний матеріал: визначення і пояснення термінів, закономірностей, статистичні дані. Якщо матеріал піддається систематизації, то слід скласти графіки, схеми, діаграми. Вони значно полегшать запам’ятати матеріал і зменшать обсяг конспекту. Креслення слід зображати ескізно, від руки.

Важливу роль відіграє й оформлення конспекту. Складаючи конспект, треба виділяти заголовки, абзаци, підкреслювати важливі місця тощо.

Складання конспекту зобов’язує більш точно формулювати те чи інше положення. Ні в якому випадку не слід переписувати текст дослівно. Це мало що дає для засвоєння матеріалу. Формулювання математичних, економічних та інших законів, термінів слід записувати дослівно. Рекомендується в конспекті позначити посилання на джерело інформації.

Конспектування значно полегшує засвоєння важливих положень дисципліни. Те, що зрозуміле частково, погано утримується в нашій пам’яті. Якщо студент відчуває, що не може вірно сформулювати відповідь на питання для самоперевірки, пояснити те чи інше явище, навести приклад з практики чи оточуючого середовища, то слід ще раз повторити матеріал за конспектом або книгою, обмислити зміст прочитаного, підібрати приклади задля ілюстрації вивчаємих положень.

Треба завжди пам’ятати – те, що не повторено, дуже легко забувається. Повторення матеріалу поглиблює та закріплює його розуміння. При повторенні часто з’ясовують пропущенні раніше деталі, додатково засвоєні положення додаються до вивченого раніше. Дуже важливо повторити матеріал після вивчення всієї дисципліни. Це допоможе охопити дисципліну в цілому та підготуватися до екзамену чи екзамену.

Головною умовою правильної організації самостійної роботи студента-заочника можна вважати таке:

• обов’язкове планування самостійних занять;

• серйозна робота над навчальним матеріалом;

• систематичність самих занять;

• самоконтроль.

Поки той чи інший розділ не засвоєно і знання не закріплені переходити до вивчення нових розділів не доцільно. Матеріал підручника треба обмислювати до тих пір, поки він не стане досконально ясним. Обчислювання сприяє кращому запам’ятовуванню окремих теоретичних положень.

Задля кращого засвоєння матеріалу важливо резюмувати основний зміст кожного прочитаного розділу та знаходити власні приклади за темою з життя, прочитаних книжок або практики.

Наполеглива праця над книгою виробляє особливу звичку до самостійної роботи і обмірковування прочитаного, а після доповнення практикою, утворює міцну базу задля подальшого вдосконалення знань та упевненого застосування їх у трудовій діяльності. Головне що необхідно – це наполегливе бажання оволодіння знаннями.