- •Курсова робота
- •Рецензія
- •Зауваження до написання курсової роботи
- •Курсова робота допущена до захисту
- •Завдання на курсовий проект (роботу) студента
- •Розділ і. Теоретичні основи лікувальної дії фізичних вправ
- •1.1. Лікувальна фізична культура як основний засіб фізичної реабілітації
- •1.2. Методичні принципи лікувальної фізкультури
- •1.3. Механізми лікувальної дії фізичних вправ
- •1.4. Вплив лікувальної фізичної культури на системи організму
- •1.5. Засоби лікувальної фізкультури
- •1.6. Форми лікувальної фізкультури
- •1.7. Покази і протипоказання до призначення лікувальної фізичної культури
- •Розділ іі. Технічне забезпечення занять лікувальної фізичної культури
- •2.1. Фітболи як допоміжний засіб фізичної реабілітації
- •2.2. Дошка Євмінова як лікувально-профілактичний засіб фізичної реабілітації
- •2.3. Еспандери
- •Розділ ііі. Організаційні основи фізичної реабілітації
- •3.1. Посадова інструкція лікаря з лікувальної фізкультури
- •3.2. Посадова інструкція медичної сестри (інструктора) з лікувальної фізкультури
- •3.3. Порядок призначення та оформлення процедур лфк
- •3.4. Обладнання кабінету лфк
- •Висновки
- •Список використаної літератури
- •Додатки
1.5. Засоби лікувальної фізкультури
Засоби лікувальної фізкультури такі: фізичні вправи, природні фактори, руховий і гігієнічний режими.
Фізичні вправи — основний засіб лікувальної фізкультури. Вона використовує спеціально підібрані, методично оформлені вправи.
Фізичні вправи поділяють на такі різновиди:
1. Гімнастичні, які можуть бути активними (без снарядів, із снарядами, на снарядах) і пасивними.
2. Прикладні. Це ходьба, біг, стрибки, метання.
3. Ігри. Вони виробляють кмітливість, уважність, швидкість, силу, спритність, колективізм, дисциплінованість.
Розрізняють кілька видів ігр.
Ігри рухливі, пов'язані з швидкими рухами (бігом, стрибками).
Ігри спортивні. Із них у лікувальній фізкультурі використовують волейбол, теніс, городки, елементи баскетболу та деякі інші.
Гімнастичні вправи — один з основних засобів лікувальної фізкультури.
Прикладні. Ходьба. Біг. Стрибки. Метання.
Руховий режим має велике значення і є обов’язковою частиною загального режиму хворого. Він раціонально регулює поєднання спокою і руху.
У лікувальних закладах застосовують такі режими: суворий постільний, постільний, напівпостільний і загальнотренувальний, або вільний.
При суворому постільному режимі лікувальна фізкультура як правило протипоказана.
При постільному режимі фізичні вправи хворі виконують лежачи або сидячи в ліжку.
При напівпостільному режимі, крім лікувальної гімнастики в ліжку, можна включати індивідуальні і малогрупові заняття в кабінеті лікувальної фізкультури, загартовування.
Загальнотренувальний режим дає змогу використати всі засоби лікувальної фізкультури.
1.6. Форми лікувальної фізкультури
Лікувальну фізкультуру застосовують у формі різних процедур. Основні з них такі: лікувальна гімнастика, гігієнічна гімнастика, індивідуальне завдання (самостійне заняття), прогулянки, екскурсії, туризм, елементи спортивних вправ, теренкур, трудотерапія.
Лікувальна гімнастика. Індивідуальні заняття проводять окремо з кожним хворим. Вправи можна виконувати біля ліжка хворого в палаті, в кабінеті лікувальної фізкультури або на повітрі.
Для групових занять створюють групи в складі 6—10 хворих і більше.
Ранкова гігієнічна гімнастика. Це комплекс фізичних вправ, використовуваних із загальнозміцнюючою, гігієнічною метою.
Індивідуальні завдання (самостійні заняття). Це поширена і зручна форма лікувальної фізкультури. Хворому підбирають комплекс вправ або кілька спеціальних вправ, які він розучує під наглядом спеціалістів лікувальної фізкультури, а потім самостійно виконує в палаті або вдома. Ці вправи хворий може виконувати кілька разів на день за показаннями.
Прогулянки, екскурсії, ближній туризм призначають з метою активізації рухового режиму.
Плавання дуже благотворно впливає на організм, загартовує його і має велике гігієнічне значення.
Теренкур — це дозоване сходження по пересіченій І місцевості за заздалегідь вивченим маршрутом. На ньому зазначають місця відпочинку, застосовується часта зміна підйомів і спусків. Для теренкуру є різні маршрути з поступовим збільшенням крутизни місцевості.
Трудотерапія позитивно впливає і на хворий орган, і на весь організм. Праця й сама по собі є джерелом здоров'я і доброго фізичного розвитку.
Величину навантаження під час занять поділяють на три категорії (за В. Н. Мотковим).
Навантаження без обмежень з дозволом бігу, стрибків та інших вправ загального навантаження.
Середнє навантаження (з обмеженням) з виключенням бігу, стрибків, вправ з вираженим зусиллям і складних щодо координації вправ при співвідношенні з дихальними вправами 1:3 і 1:4.
Слабке навантаження. Використовують елементарні вправи, переважно з вихідних положень лежачи і сидячи при співвідношенні з дихальними вправами 1:1 і 1:2. Усі вправи виконують ритмічно, без ривків і великих зусиль, в середньому і повільному темпі.
Вихідне положення, з якого хворий починає виконувати вправу. Воно буває стоячи, сидячи, лежачи.
Ввідний період, коли вивчають реакції хворого на фізичне навантаження. Для цього використовують елементарні фізичні вправи
Основний, або тренувальний — хворого тренують, за стосовуючи спеціальні фізичні вправи. Навантаження -максимальне.
Заключний період. Хворий готується до виписання. Характер занять у цей час змінюють, пристосовуючи його до умов домашнього середовища і виробництва. Крім занять лікувальною гімнастикою, в цьому періоді розучують комплекси вправ для самостійних занять удома.
Поділяють хворих і за станом здоров'я. До першої групи (основної) входять особи без відхилень у фізичному розвиткові та стані здоров'я або з незначними віковими змінами, але з достатньою фізичною підготовленістю.
До другої групи (підготовчої) входять особи з незначними відхиленнями у фізичному розвиткові та стані здоров'я, але з недостатньою фізичною підготовленістю, а також особи з помірними відхиленнями в стані здоров'я, але достатньо фізично підготовлені.
До третьої групи (спеціальної) включають осіб іа значними відхиленнями в стані здоров'я і без достатньої фізичної підготовленості.
