- •Курсова робота
- •Рецензія
- •Зауваження до написання курсової роботи
- •Курсова робота допущена до захисту
- •Завдання на курсовий проект (роботу) студента
- •Розділ і. Теоретичні основи лікувальної дії фізичних вправ
- •1.1. Лікувальна фізична культура як основний засіб фізичної реабілітації
- •1.2. Методичні принципи лікувальної фізкультури
- •1.3. Механізми лікувальної дії фізичних вправ
- •1.4. Вплив лікувальної фізичної культури на системи організму
- •1.5. Засоби лікувальної фізкультури
- •1.6. Форми лікувальної фізкультури
- •1.7. Покази і протипоказання до призначення лікувальної фізичної культури
- •Розділ іі. Технічне забезпечення занять лікувальної фізичної культури
- •2.1. Фітболи як допоміжний засіб фізичної реабілітації
- •2.2. Дошка Євмінова як лікувально-профілактичний засіб фізичної реабілітації
- •2.3. Еспандери
- •Розділ ііі. Організаційні основи фізичної реабілітації
- •3.1. Посадова інструкція лікаря з лікувальної фізкультури
- •3.2. Посадова інструкція медичної сестри (інструктора) з лікувальної фізкультури
- •3.3. Порядок призначення та оформлення процедур лфк
- •3.4. Обладнання кабінету лфк
- •Висновки
- •Список використаної літератури
- •Додатки
3.3. Порядок призначення та оформлення процедур лфк
При відсутності протипоказів до призначення ЛФК лікуючий лікар призначає пацієнту лікувальну фізкультуру, про що робить запис в історії хвороби, де повинен вказати основне завдання ЛФК ( напр. подовження видиху, відновити рухомість суглобів) та рекомендовані форми ЛФК (рис. 2). Медична сестра переносить призначення лікаря в листок призначень. Хворий направляється до лікаря-спеціаліста по лікувальній фізкультурі (якщо хворий на ліжковому режимі, тоді лікар по лікувальній фізкультурі оглядає хворого в палаті). Після обстеження хворого лікар ЛФК дає вказівки інструктору про те, які засоби, навантаження, методика, тривалість, кількість занять показані хворому. Про все це він записує в історію хвороби, а основні дані – в журнал обліку, що знаходиться в кабінеті ЛФК. Інструктор по ЛФК призначає час занять, щоденно робить записи в зошиті обліку. Пізніше проводить звіт, де вказує кількість процедур, що проведено хворим, кількість хворих, відсоток обхвату лікувальною фізкультурою хворих лікарні.
При зміні стану хворого, методики занять лікар ЛФК робить відповідні записи в історії хвороби.
Приклад запису консультації лікаря ЛФК в історії хвороби:
Дата.
Консультація лікаря ЛФК.
Враховуючи суб’єктивні (…), об’єктивні (…) дані, дані додаткових методів обстеження (…), хворому показана ЛФК по режиму (…), форми ЛФК: (…), метод занять (…), місце занять (…). Конкретні рекомендації відносно методики ЛФК дано інструктору (прізвище, ініціали), який буде займатися з хворим.
Підпис.
Основна документація кабінету лікувальної фізкультури
1. Журнал обліку хворих, що займаються лікувальною гімнастикою.
2. Картотека з заповненими картами пацієнтів, що лікуються в кабінеті ЛФК (форма № 42).
3. Зошит для обліку процедур і охвату хворих ранковою гігієнічною гімнастикою.
4. План роботи на рік.
5. Річний звіт: цифрові дані і пояснююча записка.
6. Розподіл відділів між інструкторами.
7. Графік роботи інструкторів в кабінеті лікувальної фізкультури і в відділах.
8. Розклад групових занять лікувальною фізкультурою в кабінеті ЛФК.
9. Папка з приказами, інструкціями та ін.
10. Папка з методичними матеріалами (комплексами, пам’ятками та ін.)
Крім цього до документації кабінету ЛФК відносять також записи лікаря та інструктора в історіях хвороби.
3.4. Обладнання кабінету лфк
Кінезітерапію можна проводити у всіх видах лікувальних закладів - у лікарні, поліклініці, в умовах домашнього стаціонару, в клінічних санаторіях і бальнео-санаторіях, в будинках відпочинку, оздоровчих таборах і т. д.
База, яка дає можливість провести повноцінну фізреабілітацію на сучасному рівні, має бути забезпечена наступним: Приміщеннями і відкритими майданчиками для виконання кинезитерапии. Приміщення повинні бути розташовані так, щоб бути в безпосередньому сусідстві з приміщеннями для водного і теплового лікування через частого поєднання руху з водними і тепловими факторами. Великі приміщення для групових занять повинні мати і відповідну кубатуру.
У відділенніц фізреабілітації повинно бути :
1. Зал для групових занять, розмірами в залежності від числа пацієнтів (по 4 м2 на кожного хворого). У великих установах зал має розмір 100-150 м2 площі і висоту 5-6 м.
2. Зал для індивідуальних занять (80-100 м2) з боксами ( 9 м2 ) і тієї ж висоти.
3. Зал для механотерапії (1-2) - 60 м2, згідно з видами снарядів.
4. Кабінети для масажу з кабінами –
5. Кабінети для трудотерапії - 15-40 м2.
6. Кабінет для функціональних досліджень - 60-80 м2 з боксами.
Крім того, до сектору передбачаються відповідні зали очікування, роздягальні (до залів) з душами, санвузлами, комори приміщення для снарядів і господарського інвентарю, склад для матеріалів з трудотерапії.
Відкриті місцяз стежкою для дозованої ходьби і профільною місцевістю; плац для ігор з майданчика; майданчик для занять на повітрі на снарядах.
Обов’язковий мінімум обладнання (кількість залежить від розмірів кабінету ЛФК і від кількості хворих).
Снаряди:
1. Гімнастична драбина – 2-4 ряди.
2. Гімнастична лавка.
3. Кушетка (з набором валиків).
4. Мати – 4 шт.
Предмети:
1. М’яч волейбольний – 4 шт.
2. Медболи
-
0,5 кг -
4-6 шт.
1 кг -
4-6 шт.
2 кг -
1 шт.
1. Палка гімнастична – 6 шт.
2. Еспандер (гумова стрічка) – 6 шт.
3. Гантелі
-
0,5 кг -
4-6 шт.
1 кг -
4-6 пар
2 кг -
1 пара
Чим більше буде доброго інвентаря, тим краще. Крім перерахованого можна ще використовувати скакалки, булави гімнастичні, механотерапевтичні апарати.
