Тема 4.2. Контроль і ревізія розрахункових операцій.

План.

1. Контроль і ревізія розрахунків з підзвітними особами.

Самостійно.

2. Контроль і ревізія розрахунків за претензіями та відшкодуванням матеріальних збитків.

3. Постанова КМУ «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» від 02.02.2011 року № 98 (із змінами та доповненнями).

Проблемне питання:

Значення та роль контролю за станом розрахунків з підзвітними особами при здійсненні фінансово-господарських операцій у ринкових умовах господарювання.

Нормативно – законодавча база.

1. Положення про Державну аудиторську службу України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 року № 43.

2. Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом МФУ № 59 від 13.03.98 року зі змінами та доповненнями.

3. Постанова КМУ «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» від 02.02.2011 року № 98 (із змінами та доповненнями).

Основна література:

1. Дікань Л. В. Контроль і ревізія - Київ, "Знання", 2007р., стор. 206 - 210;

2. Усач Б. Ф. Контроль і ревізія – Київ, "Знання - Прес", 2002р. стор. 78 - 87.

Додаткова література:

1. Бутинець Ф.Ф. Контроль і ревізія. - Житомир: ПП Рута, 2002.

2. Опорний конспект з курсу «Контроль і ревізія», Київ, видавничий центр КНТЕУ, 2002 р. (Київський національний торгово-економічний університет), стор.86 - 93.

Ключові поняття і терміни:

Підзвітні особи, підзвітні суми, розрахунки з підзвітними особами, витрати на відрядження, оплата добових, авансові звіти, командировочні посвідчення.

1. Контроль і ревізія розрахунків з підзвітними особами.

Операції з відображення в обліку розрахунків з підзвітними особами - звичні, можна сказати повсякденні для бухгалтерів підприємств усіх форм власності і видів діяльності.

Розрахунки з підзвітними особами зачіпають досить широке коло операцій:

- з готівковими коштами у національній та іноземній валюті;

- з розрахунками;

- з переміщенням цінностей (необоротних й оборотних активів);

- з оплатою послуг;

- з формуванням витрат і вартості цінностей;

- з оподаткуванням, утриманнями із заробітної плати працівників і т.д.

В підсумку, як показує практика, помилки, що виникають при проведенні розрахунків за участю підзвітних осіб, не рідкість.

Не слід забувати й той факт, що практично кожна операція з підзвітними особами супроводжується видачею наявних коштів працівникам підприємства для виконання дорученого йому завдання. А кошти завжди виступають як особливий об’єкт контролю, особливо при їх витраті.

Розглянемо спочатку, хто для підприємства є підзвітною особою.

Підзвітна особа - довірена особа підприємства, якій підприємство надало такий статус (статус від лат. походження status) - правове становище, стан).

Статус підзвітної особи - сукупність прав і обов'язків фізичної особи, що перебуває в певних відносинах з підприємством - працівника цього підприємства, посадової особи, власника підприємства.

Метою контролю розрахунків з підзвітними особами є перевірка законності й доцільності здійснення даних операцій.

Основними задачами ревізії (аудиту) розрахунків з підзвітними особами є:

- встановлення правильного і цільового використовування підзвітних сум;

- виявлення незаконних і недоцільних з господарської точки зору витрат;

- контроль за дотриманням встановленого порядку відшкодування витрат на відрядження.

Джерелами перевірки є такі матеріали: накази і розпорядження по підприємству про напрям у відрядження, звіти з прикладеними до них виправдувальними документами, звіти касира з прикладеними прибутковими і витратними касовими ордерами, Головна книга, баланс підприємства, дані аналітичного і синтетичного обліку по рахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами».

Номативно-законодавчою базою якою керується ревізор є: