4. Методика розрахунку фінансової потреби підприємства

Методика розрахунку фінансової потреби підприємства лежить у визначенні мінімальної суми коштів, необхідної для продовження операцій підприємства і своєчасного вибору методів фінансування.

Без надійної методики оцінки фінансової потреби підприємство може залишитися без достатніх засобів для сплати відсотків за кредит, розрахунків з постачальниками, орендної плати і т.д.

Тому відсутність необхідного фінансового планування може привести до втрати ліквідності, а потім до банкрутства, навіть якщо всі його активи разом з неліквідами значно перевищують заборгованість .

Успішну діяльність і постійну платність підприємству неможливо гарантувати тільки за рахунок прибуткових проектів і продажу продукції. «Криза ліквідності», тобто недолік засобів для оплати по фінансових зобов'язаннях завжди загрожує підприємству.

Тому керівництво підприємства обов'язково повинне оцінювати фінансову потребу підприємства, а також визначати, на які нестатки витрачаються гроші.

Існує кілька способів визначення фінансові потреби підприємства. Одним з розповсюджених є метод визначення мінімальної суми (міn ∑) коштів, необхідних підприємству для здійснення запланованих господарських процесів

По цьому методі мінімальна сума коштів визначається як співвідношення операційних витрат за рік до оборотності коштів.

Операційні витрати визначаються як сума витрат грошей, або витрати на покупку товарів і сировини, заробітної плати, відсотків і дивідендів.

Оборотність коштів – це кількість оборотів грошей підприємства за аналізований період. Для його визначення необхідно обсяг реалізації продукції розділити на середній залишок грошей за такий же період.

Міn ∑ = Операційні витрати (6)

Оборотність коштів

Операційні витрати – сума витрат грошей або витрати на покупку товарів і сировини, заробітну плату, сплату відсотків, дивідендів.

Оборотність коштів – кількість оборотів грошей за аналізований період.

Ко= Обсяг реалізації (7)

Середні залишки коштів

Таблиця 5.1.

Розрахунок мінімально необхідної суми коштів на наступний рік

Показник	Сума, грн.
1. Операційні витрати	150 000
2.Обсяг реалізації продукції за мінусом ПДВ і акцизу	210 000
3.Середні залишки коштів і дебіторської заборгованості	70000
4. Оборотність коштів, раз (ст.2 : ст. 3)	3,0
5.Мінімально необхідна сума грошей (ст. 1 : ст. 4)	50000

Тобто для успішної діяльності даного підприємства на наступний рік йому необхідно як мінімум 50 тис. грн.

Слід також зазначити, що спроможність в організації ефективного грошового обороту на підприємстві визначається сукупністю як зовнішніх, так і внутрішніх факторів (табл. 5.2).

Взагалі, найсуттєвіше визначають тенденцію щодо грошових потоків підприємств загальноекономічні процеси в Україні. З проблемних питань економічного аналізу, що характеризують сучасний стан української економіки, перш за все доцільно виділити непевність у платоспроможності багатьох вітчизняних суб’єктів підприємницької діяльності. Найбільш загрозливою є ситуація, коли платіжна криза зачепила стратегічно важливі галузі функціонування загального господарського комплексу держави.

Виходячи з позицій економічного аналізу, слід відмітити, що прогресуюче зростання усіх видів неплатежів на певному етапі ринкового реформування економіки в Україні було викликане підвищенням цін і одночасним падінням обсягів виробництва. Це, в свою чергу, визначило структуру оборотних коштів підприємств, де став переважати залучений капітал. Через це підприємства постійно опинялися перед вибором: Чи розраховуватися своєчасно за зобов’язаннями, але тоді нічого не залишалося на діяльність;чи продовжувати діяльність, але тоді оплата за зобов’язаннями відтягувалася на місяці й роки.

Таблиця 5.2.

Зовнішні та внутрішні фактори впливу на грошовий оборот підприємства

Зовнішні фактори

Внутрішні фактори

1. Загальна платіжна криза в країні. 2. Низький рівень виробництва. 3.Перевищення експорту над імпортом. 4.Низька купівельна спроможність населення. 5.Несприятливі умови кредитування. 6.Невідрегульованість правового забезпечення господарської діяльності. 7.Недосконалість податкової політики. 8. Стан розвитку науки і техніки. 9. Міжнародна конкуренція. 10.Неплатоспроможність боржників.

1.Висока частка умовно постійних витрат у собівартості через неповну завантаженість виробничих потужностей. 2. Енергомісткість, трудомісткість та ресурсозатратність діючих технологій. 3. Низька якість продукції у поєднанні з її високою ціною. 4. «Тінізація» частини господарського обороту. 5. Бартеризація розрахунків. 6. Відсутність джерел довготермінового фінансування капіталовкладень. 7. Некомпетентність фінансового керівництва. 8. Неефективність фінансового менеджменту.

Таким чином, заморожування коштів у дебіторській заборгованості, з одного боку, і неможливість розрахуватися за власними зобов’язаннями, з іншого, паралізують нормальний динамічний процес діяльності підприємств, результатом чого є їх загальна неплатоспроможність.