4.1. Міжнародні організації оцінювачів нерухомості

4.2. Зміст міжнародних стандартів оцінки нерухомості та їх еволюція

4.3. Розвиток основ оцінки нерухомості в новітніх матеріалах Європейських стандартів оцінки

Ключові терміни і поняття

 Міжнародні стандарти оцінки Європейські стандарти оцінки Міжнародний комітет станда­ртів оцінки

Європейська група асоціацій оцінювачів

Королівське товариство оціню­вачів

Публічні експертні комітети Структура стандартів і настанов Основні поняття і принципи оцінки

Кодекс поведінки

Застосування міжнародних стандартів оцінки Міжнародні керівництва (на­станови) з оцінки Ринкова вартість як база оцінки Бази оцінки, відмінні від ринко­вої вартості Майно

Нерухоме майно

Предмет оцінки

Взаємини оцінювача з клієнтами

Професійна компетентність

оцінювача

4.1. Міжнародні організації оцінювачів нерухомості

Останніми роками інтенсивно розвиваються інте­граційні процеси в Європі та світі. Результати розвитку цих процесів проявляються у створенні Європейського союзу

держав, які сформували і використовують єдині стандарти економічної діяльності. Визначальною ознакою міжнародної економічної діяльності є глобалізація бізнесу у всіх його про­явах, в тому числі і бізнесу нерухомості. Розвиток цих об'єк­тивних світових тенденцій спонукав до створення міжнародних організацій оцінювачів нерухомості. Провідними міжнарод­ними методичними центрами і об'єднаннями оцінювачів на сьогодні є такі організації.

1.             Міжнародний комітет стандартів оцінки — IVSC (International Valuation Standart Committee).

Цей комітет об'єднує провідні організації оцінювачів кра­їн Європи і Америки. В складі цієї організації 35 країн у ста­тусі дійсних членів і 14 країн в інших нижчих рангах. Міжна­родний комітет IVSC був заснований у 1981 р.

Становлення професійної оціночної діяльності як самос­тійної сфери бізнесу в окремих країнах Заходу мало місце уже в 40 роках минулого сторіччя. Консолідація діяльності оцінювачів нерухомості різних країн визначається умовами формування системи узгоджених обсягів міжнародних фінансо­вих потоків та інтенсифікацією процесів глобалізації бізнесу.

2.            Європейська група асоціацій оцінювачів — TAGOVA (The European of Valuers Associations).

Ця організація на сьогодні об'єднує 40 професійних стру­ктур оцінювачів нерухомості європейських країн. Європейсь­ка співпраця оцінювачів веде свою історію з минулого сто­ліття, з кінця 70-х років. Так, у 1977 році була заснована група оцінювачів основних фондів. Власне Європейська гру­па асоціацій оцінювачів (ЄГАО) була утворена в 90-х роках минулого сторіччя.

Професійні організації національних членів Європейської групи асоціацій оцінювачів будують свої відносини на прин­ципах професійної ввічливості, взаємної допомоги й співро­бітництва для того, щоб розвивати й відстоювати Стандарти ЄГАО у своїх національних кодексах.

Якщо асоціації членів ЄГАО ведуть діяльність із навчання (створення шкіл), сертифікації, маркетингу або консалтингу в країнах, професійні організації яких є членами ЄГАО, асо- ціації-члени, що ведуть таку діяльність, повинні повідомити про це національну асоціацію заздалегідь. Аналогічно, коли асоціація-член ЄГАО має намір заснувати відділення своєї організації в країні іншого учасника асоціації, останню варто також інформувати про такі види діяльності.

Одним із найбільш важливих і визнаних центрів методо­логічної і практичної діяльності в сфері оцінки нерухомості є Королівське об'єднання спеціалістів з нерухомості у Вели­кобританії (Royal Institution of Chartered Surveyors). Поперед­ні напрацювання цієї організації лягли в основу стандартів оцінки нерухомості як Європейської асоціації, так і Міжна­родного комітету стандартів оцінки.

3. Королівське товариство оцінювачів у Великобрита­нії — RICS (Royal Institution of Chartered Surveyors).

Діяльність з оцінки нерухомості вперше зародилася у Ве­ликобританії в 70-ті роки XX сторіччя. У ці роки ринок неру­хомості у Великобританії інтенсивно розвивався і ціни на не­рухомість постійно зростали. Після цього періоду настав різкий спад активності, ціни на нерухомість знижувалися і велика кількість підприємств на ринку нерухомості несли збитки. Ця тенденція (зростання, а потім падіння активності і цін на нерухомість) сформулювала суспільну потребу ви­вчення і нормалізації процесів на ринку нерухомості.

У 1971 році у Великобританії був сформований Комітет по стандартам оцінки нерухомості і були опубліковані рекоменда­ції з оцінки нерухомості. Ці рекомендації складаються з ряду практичних позицій, процедур, які є обов'язковими при прове­денні операцій оцінки різноманітних груп нерухомості, таких як: будівлі, споруди, обладнання, земельні ділянки, корисні ко­палини, пенсійні фонди, фінансові ресурси компаній та інше.

 У 1976 році Королівське товариство оцінювачів нерухо­мості вперше опублікувало «Красну книгу» (RICS Statement of Valuation Practice and Gnidance Notes), в якій були наведені положення стандартів при проведенні операцій оцінки неру­хомості. У 1980 і 1990 роках в ці стандарти вносилися попра­вки та уточнення.

Стандарти оцінки об'єктів нерухомості, розроблені Коро­лівським товариством оцінювачів, є найбільш детальними та систематизованими. Вони враховують досвід декількох деся­тиріч практичної і методичної діяльності британських профе­сійних оцінювачів.

Королівське товариство оцінювачів за статутом є громад­ською організацією. Членом товариства може бути особа, яка має відповідну базову освіту, успішно склала іспити за про­грамою товариства, пройшла стажування під керівництвом досвідченого спеціаліста і яка визнає та виконує статут това­риства.

4. Публічні експертні комітети Німеччини — Gutachte- rausschusse.

Відправним пунктом німецької системи оцінки є так звані «Публічні експертні комітети» (ПЕК) або «Gutachterausschus- se». Вони функціонують в структурі державних установ по землевпорядкуванню.

У Німеччині кожна угода з нерухомістю повинна підпису­ватися у присутності нотаріуса, який зобов'язаний відсилати екземпляр кожного контракту, що стосується нерухомості, у ПЕК. ПЕК відбирає угоди, які, на його думку, становлять інтерес для внесення до бази даних про ринкові ціни. Оскіль­ки контракт на продаж містить тільки частину потрібної ін­формації, ПЕК розсилає анкети покупцям і може персонально інспектувати будинки й земельні ділянки. Мета цього заходу полягає в тому, щоб сформувати достатні статистичні вибір­ки кожного типу нерухомості й кожної з її вікових груп. Ви­користовуючи ці статистичні дані, ПЕК визначає індекси та інші фактори, за якими можна було б аналізувати ціни на різ­ні види нерухомості. ПЕК щороку публікують результати своїх досліджень, подаючи фактичну інформацію про ринок нерухомості у відповідному регіоні.

Окремі деталі кожної трансакції є конфіденційними й за­критими для широкої публіки, у той час як закодовані дані (без точної адреси) можуть надаватися оцінювачам та іншим агенціям, що діють на ринку нерухомості. ПЕК щорічно пуб­лікують результати своїх досліджень у спеціальних буклетах, деякі з них навіть розміщуються у Інтернеті.

Українські оцінювачі при здійсненні практичної діяльнос­ті враховують визначальні положення системи Міжнародних, Європейських та вітчизняних стандартів оцінки (рис. 4.1).

В Україні питаннями оціночної діяльності опікується, зок­рема, Українське товариство оцінювачів, Рада якого у 1995 р. затвердила Норми професійної діяльності оцінювача.

Рис. 4.1. Система методичного регулювання оціночної діяльності