- •2.6.1.Філософія марксизму ..208
- •1 Курс лекцій
- •1.1 Філософія, коло її проблем і роль у суспільстві
- •1.1.1 Світогляд, його структура і типи
- •1.1.2 Специфіка філософського світогляду. Природа філософських проблем
- •1.1.3 Філософія і наука. Методологічна функція філософії
- •1.1.4 Філософія в системі культури
- •1.2 Антична філософія
- •1.2.1 Історичні передумови і джерела античної філософії
- •1.2.2 Космоцентричний характер античної філософії
- •1.2.3 Проблема буття у філософії Античності
- •1.2.4 Проблеми діалектики
- •1.2.5 Проблеми пізнання
- •1.2.6 Розуміння людини філософією Античності
- •1.2.7 Вчення про суспільство
- •1.3 Філософія Середньовіччя і Відродження
- •1.3.1 Філософія Середньовіччя як синтез християнства й античної філософії
- •1.3.2 Співвідношення віри і розуму, релігії і філософії у філософії Середньовіччя
- •1.3.3 Проблема буття і пізнання
- •1.3.4 Проблема людини і суспільства
- •1.3.5 Проблема універсалій
- •1.3.6 Гуманістичний характер філософії Відродження
- •1.4 Філософія Нового часу
- •1.4.1 Соціально-економічні перетворення, наукова революція і їхнє відображення у філософії Нового часу
- •1.4.2 Проблема методу пізнання. Емпіризм і раціоналізм
- •1.4.3 Вчення про субстанцію
- •1.4.4 Вчення про людину і суспільство
- •1.5 Німецька класична філософія
- •1.5.1 «Коперниканський переворот» і. Канта у філософії
- •1.5.2 Філософія Гегеля. Метод і система
- •1.5.3 Антропологічний матеріалізм л. Фейєрбаха
- •Література
- •1.6 Філософська думка в Україні
- •Виток і соціальні передумови формування філософської думки
- •Філософські ідеї в культурі Київської Русі
- •Розвиток філософської думки в Україні у XV-XIX ст.
- •1.6.4 Розвиток української філософської думки в XIX - на початку XX століть
- •1.6.5 Філософська проблематика мислителів української діаспори та особливості нової української філософії
- •1.7 Філософія марксизму
- •1.7.1 Соціально-історичні передумови виникнення філософії марксизму. Проблема відчуження
- •1.7.2 Матеріалістичне розуміння історії
- •1.7.3 Концепція матеріалістичної діалектики
- •1.8 Філософія життя
- •1.8.1 Критика попередньої філософії і розуміння предмета
- •1.8.2 Криза європейської людини. Критика християнства
- •1.8.3 Надлюдина – носій нової моралі. Імморалізм
- •1.8.4 Філософія життя і суспільні науки
- •1.9 Філософія «психоаналізу»
- •1.9.2 Структура психіки за з. Фрейдом
- •1.9.3 Психоаналітична концепція особистості і суспільства
- •1.9.4 Неофрейдизм
- •1.10 Екзистенціалізм
- •1.10.1 Соціальні передумови й ідейні джерела екзистенціалізму
- •1.10.2 Категорія буття. Буття світу і буття людини
- •1.10.3 Людське існування і його модуси
- •1.10.4 Екзистенція і свобода
- •1.11. Теоретико-пізнавальні проблеми в західній філософії
- •1.11.1 Позитивізм і етапи його розвитку
- •1.11.2 Неопозитивізм
- •1.11.3 Прагматизм
- •1.11.4 Феноменологія
- •1.11.5 Герменевтика
- •1.12 Постмодернізм
- •1.12.1 Модернізм, його границі і риси
- •1.12.2 Зміст постмодернізму
- •1.13 Російська релігійна філософія кінця хіх – початку
- •1.13.1 Слов'янофіли і Західники про шляхи розвитку Росії
- •1.13.2 Філософія всеєдності в. Соловйова
- •1.13.3 Філософія свободи м . Бердяєва
- •1.14 Неотомізм
- •1.14.1 Проблема буття у неотомізмі
- •1.14.2 Співвідношення віри і розуму, науки і релігії в процесі Пізнання
- •1.14.3 Вчення Тейяра де Шардена про людину
- •2 Тематика семінарських занять
- •2.1 Філософія, коло її проблем і роль у суспільстві
- •2.1.5 Філософія в системі культури.
- •Поняття світогляду, його структура. Людина та світ – головне питання світогляду
- •Типи світогляду
- •Природа й зміст філософських проблем
- •Філософія й наука. Методологічна функція філософії
- •Філософія в системі культури
- •2.2 Антична філософія
- •2.2.1 Проблема буття й пізнання у філософії «досократиків»
- •2.2.2 Софісти й Сократ. Самопізнання як ціль філософії. Етичний ідеалізм Сократа
- •2.2.3 Філософія Платона
- •2.2.4 Філософія Аристотеля
- •2.3 Філософія Середньовіччя та Нового часу
- •2.3.2 Філософія Нового часу:
- •2.3.1 Філософія Середньовіччя
- •2.3.2 Філософія Нового часу
- •2.3.3 Вчення про субстанцію у філософії Нового часу
- •2.4 Німецька класична філософія
- •2.4.1 Теорія пізнання й етика і. Канта
- •2.4.2 Абсолютний ідеалізм г. В. Ф. Гегеля
- •2.5 Філософська думка України
- •2.5.1 Єдність джерел російської і української філософії
- •2.5.2 Класичний період української філософії. Г. С. Сковорода
- •2.5.3 Соціально-політичні погляди Кирило-Мефодіївського товариства
- •2.5.4 Філософська думка в Україні кінця хіх – початку хх ст.
- •2.6 Філософія марксизму Проблема людини в некласичній Філософі
- •2.6.1 Філософія марксизму:
- •Філософія марксизму
- •2.6.2 Філософія життя
- •2.6.3 Філософія психоаналізу
- •2.7 Теоретико-пізнавальні проблеми у філософії хх ст
- •2.7.1 Неопозитивізм
- •2.7.2 Прагматизм
- •2.7.3 Феноменологія і герменевтика
- •2.7.4 Філософія постмодерна
- •2.8 Філософія епохи Відродження
- •2.8.1 Гуманізм філософії епохи Відродження
- •2.8.2 Натурфілософія Відродження
- •2.8.3 Вчення н. Макіавеллі про етику і державу
- •2.9 Російська релігійна філософія кінця хіх – початку хх століть
- •2.9.1 Філософські й соціально-політичні погляди слов'янофілів і західників
- •2.9.2 Концепція позитивного «всеєдності» в. Соловйова. Ідея боголюдини
- •2.9.3 Філософія свободиі м. Бердяєва
- •2.10 Релігійна філософія хх ст
- •2.10.1 Неотомізм – офіційна сучасна філософська доктрина Ватикану
- •2.10.2 Еволюційна концепція Тейяра де Шардена
- •2.10.3 Етичні проблеми релігійної філософії
- •3 Тематика контрольних робіт
- •3.1 Питання до контрольних робіт з філософії
- •4. Філософія і наука. Методологічна функція філософії.
- •5. Філософія в системі культури.
- •3.2 Екзаменаційні питання з філософії (для студентів усіх спеціальностей усіх форм навчання)
- •22 Філософська думка в Україні.
- •4 Словник
- •Загальна література
2.10.2 Еволюційна концепція Тейяра де Шардена
Серед християнських вчених найбільш вдале трактування еволюційної теорії запропонував Пьер Тейяр де Шарден (1881–1995). Видний християнський вчений, палеонтолог, палеоантрополог, біолог, археолог, фізіолог вищої нервової діяльності, одночасно член Ордена єзуїтів, довгий час, що перебував в опалі, Пьер Тейяр спробував на рівні сучасної йому науки з'єднати наукове розуміння походження людини з біблійними виставами.
Перший серед вчених християнин Тейяр де Шарден вважав, що людина продукт тривалої еволюції світу. У своїй книзі «Феномен людини» намагається перетворити релігію відповідно до сучасної науки. На його думку, еволюція проходить етапи: дожиття, життя, думка, наджиття. Духовний початок властивий усьому сущому, навіть атому. Воно джерело еволюції.
Пориваючи із традиційними релігійними схемами, Тейяр широкими мазками створює загальну картину еволюції Всесвіту, виділяючи на кожному етапі її розвитку «критичні крапки». При цьому історія людства з'являється як вищий етап еволюції космосу. Хоча Пьер Тейяр де Шарден не відмовляється від ідеї створення миру Богом, однак це в нього виглядає інакше, ніж в Біблії. Світ Тейяра виникає не з матерії, а з так званої «тканини універсума» – одухотвореної матерії.
Кожна елементарна частка, згідно із цією філософією, має «матеріальну» зовнішню сторону і внутрішню «духовну» сторону, яка і направляє еволюцію космосу до певної мети. Даний процес регулюється й направляється з єдиного центру – «пункту Омеги», так званого «духовного Полюсу Світу». Цим полюсом стає, в остаточному підсумку, Бог. Як бачимо, Тейяр дав новий варіант теологічного і телеологічного тлумачення еволюції.
Найбільш повна відповідь на дане питання студент може знайти в джерелах [1; 6; 7].
Бог у Тейяра позбавлений антропоморфних, людиноподібних рис, якими наділений біблійний Бог, і виступає у вигляді енергії, яка не творить світ з нічого, а допомагає йому творити згідно із законами природи, не порушуючи принципу природньої причинності. Цей Бог розчинений у природі, натуралізований. Але ця точка зору не прийнятна для офіційної доктрини. Розчиняючи Бога в природі і одухотворяючи її, тим самим можна прийти до думки про можливість її самостійного розвитку. Щоб якось вийти із цього протиріччя, Тейяр де Шарден розмістив «пункт Омега» одночасно всередині світу і поза його та став трактувати його як «природно-надприродного Христа еволюції», як надлюдину. Але така вистава, з одного боку, містифікує наукову концепцію еволюції, а з іншого, далеко від християнської вистави про Бога.
Тейяр де Шарден розглядає людину і як природну істоту, і як носія «містичної радіальної енергії». Людина у його філософії, як духовна мисляча істота, прагне об'єднатися з людьми, а потім з Ісусом Христом. Прилучення людини до Ісуса Христу робить її особистістю. Сучасні християнські філософи під впливом еволюційної теорії і вже наявних її інтерпретацій (у тому числі і тейярівського варіанту) змушені в наш час інакше інтерпретувати питання походження людини, ніж у минулі часи.
Навчання Тейяра де Шардена мало поширення особливо в середовищі інтелігенції та стало найбільш впливовим релігійним напрямком в 70–80-ті роки ХХ століття.
Додаткову літературу студент може знайти в джерелах [6; 7; 8].
Література
Канке, В. А. Философия / В. А. Канке. – М. : Логос, 2000. – 200 с.
История философии в кратком изложении. – М. : Мысль, 1994. – 510 с.
Скирбекк, Г. История философии / Г. Скирбекк, Н. Гилье. – М., 2001.
Философия : курс лекций. – М. : Центр, 1999.
Спиркин, А. Г. Философия : учебник / А. Г. Спиркин. – М., 1999.
Мень, П. О Тейяре де Шардене / П. Мень // Вопросы философии. – 1990. – № 12.
Тейяр де Шарден. Божественная среда / Тейяр де Шарден. – М. : Политиздат, 1992. – 306 с.
Тейяр де Шарден. Феномен человека / Тейяр де Шарден. – М. : Политиздат, 1993. – 414 с.