- •2.6.1.Філософія марксизму ..208
- •1 Курс лекцій
- •1.1 Філософія, коло її проблем і роль у суспільстві
- •1.1.1 Світогляд, його структура і типи
- •1.1.2 Специфіка філософського світогляду. Природа філософських проблем
- •1.1.3 Філософія і наука. Методологічна функція філософії
- •1.1.4 Філософія в системі культури
- •1.2 Антична філософія
- •1.2.1 Історичні передумови і джерела античної філософії
- •1.2.2 Космоцентричний характер античної філософії
- •1.2.3 Проблема буття у філософії Античності
- •1.2.4 Проблеми діалектики
- •1.2.5 Проблеми пізнання
- •1.2.6 Розуміння людини філософією Античності
- •1.2.7 Вчення про суспільство
- •1.3 Філософія Середньовіччя і Відродження
- •1.3.1 Філософія Середньовіччя як синтез християнства й античної філософії
- •1.3.2 Співвідношення віри і розуму, релігії і філософії у філософії Середньовіччя
- •1.3.3 Проблема буття і пізнання
- •1.3.4 Проблема людини і суспільства
- •1.3.5 Проблема універсалій
- •1.3.6 Гуманістичний характер філософії Відродження
- •1.4 Філософія Нового часу
- •1.4.1 Соціально-економічні перетворення, наукова революція і їхнє відображення у філософії Нового часу
- •1.4.2 Проблема методу пізнання. Емпіризм і раціоналізм
- •1.4.3 Вчення про субстанцію
- •1.4.4 Вчення про людину і суспільство
- •1.5 Німецька класична філософія
- •1.5.1 «Коперниканський переворот» і. Канта у філософії
- •1.5.2 Філософія Гегеля. Метод і система
- •1.5.3 Антропологічний матеріалізм л. Фейєрбаха
- •Література
- •1.6 Філософська думка в Україні
- •Виток і соціальні передумови формування філософської думки
- •Філософські ідеї в культурі Київської Русі
- •Розвиток філософської думки в Україні у XV-XIX ст.
- •1.6.4 Розвиток української філософської думки в XIX - на початку XX століть
- •1.6.5 Філософська проблематика мислителів української діаспори та особливості нової української філософії
- •1.7 Філософія марксизму
- •1.7.1 Соціально-історичні передумови виникнення філософії марксизму. Проблема відчуження
- •1.7.2 Матеріалістичне розуміння історії
- •1.7.3 Концепція матеріалістичної діалектики
- •1.8 Філософія життя
- •1.8.1 Критика попередньої філософії і розуміння предмета
- •1.8.2 Криза європейської людини. Критика християнства
- •1.8.3 Надлюдина – носій нової моралі. Імморалізм
- •1.8.4 Філософія життя і суспільні науки
- •1.9 Філософія «психоаналізу»
- •1.9.2 Структура психіки за з. Фрейдом
- •1.9.3 Психоаналітична концепція особистості і суспільства
- •1.9.4 Неофрейдизм
- •1.10 Екзистенціалізм
- •1.10.1 Соціальні передумови й ідейні джерела екзистенціалізму
- •1.10.2 Категорія буття. Буття світу і буття людини
- •1.10.3 Людське існування і його модуси
- •1.10.4 Екзистенція і свобода
- •1.11. Теоретико-пізнавальні проблеми в західній філософії
- •1.11.1 Позитивізм і етапи його розвитку
- •1.11.2 Неопозитивізм
- •1.11.3 Прагматизм
- •1.11.4 Феноменологія
- •1.11.5 Герменевтика
- •1.12 Постмодернізм
- •1.12.1 Модернізм, його границі і риси
- •1.12.2 Зміст постмодернізму
- •1.13 Російська релігійна філософія кінця хіх – початку
- •1.13.1 Слов'янофіли і Західники про шляхи розвитку Росії
- •1.13.2 Філософія всеєдності в. Соловйова
- •1.13.3 Філософія свободи м . Бердяєва
- •1.14 Неотомізм
- •1.14.1 Проблема буття у неотомізмі
- •1.14.2 Співвідношення віри і розуму, науки і релігії в процесі Пізнання
- •1.14.3 Вчення Тейяра де Шардена про людину
- •2 Тематика семінарських занять
- •2.1 Філософія, коло її проблем і роль у суспільстві
- •2.1.5 Філософія в системі культури.
- •Поняття світогляду, його структура. Людина та світ – головне питання світогляду
- •Типи світогляду
- •Природа й зміст філософських проблем
- •Філософія й наука. Методологічна функція філософії
- •Філософія в системі культури
- •2.2 Антична філософія
- •2.2.1 Проблема буття й пізнання у філософії «досократиків»
- •2.2.2 Софісти й Сократ. Самопізнання як ціль філософії. Етичний ідеалізм Сократа
- •2.2.3 Філософія Платона
- •2.2.4 Філософія Аристотеля
- •2.3 Філософія Середньовіччя та Нового часу
- •2.3.2 Філософія Нового часу:
- •2.3.1 Філософія Середньовіччя
- •2.3.2 Філософія Нового часу
- •2.3.3 Вчення про субстанцію у філософії Нового часу
- •2.4 Німецька класична філософія
- •2.4.1 Теорія пізнання й етика і. Канта
- •2.4.2 Абсолютний ідеалізм г. В. Ф. Гегеля
- •2.5 Філософська думка України
- •2.5.1 Єдність джерел російської і української філософії
- •2.5.2 Класичний період української філософії. Г. С. Сковорода
- •2.5.3 Соціально-політичні погляди Кирило-Мефодіївського товариства
- •2.5.4 Філософська думка в Україні кінця хіх – початку хх ст.
- •2.6 Філософія марксизму Проблема людини в некласичній Філософі
- •2.6.1 Філософія марксизму:
- •Філософія марксизму
- •2.6.2 Філософія життя
- •2.6.3 Філософія психоаналізу
- •2.7 Теоретико-пізнавальні проблеми у філософії хх ст
- •2.7.1 Неопозитивізм
- •2.7.2 Прагматизм
- •2.7.3 Феноменологія і герменевтика
- •2.7.4 Філософія постмодерна
- •2.8 Філософія епохи Відродження
- •2.8.1 Гуманізм філософії епохи Відродження
- •2.8.2 Натурфілософія Відродження
- •2.8.3 Вчення н. Макіавеллі про етику і державу
- •2.9 Російська релігійна філософія кінця хіх – початку хх століть
- •2.9.1 Філософські й соціально-політичні погляди слов'янофілів і західників
- •2.9.2 Концепція позитивного «всеєдності» в. Соловйова. Ідея боголюдини
- •2.9.3 Філософія свободиі м. Бердяєва
- •2.10 Релігійна філософія хх ст
- •2.10.1 Неотомізм – офіційна сучасна філософська доктрина Ватикану
- •2.10.2 Еволюційна концепція Тейяра де Шардена
- •2.10.3 Етичні проблеми релігійної філософії
- •3 Тематика контрольних робіт
- •3.1 Питання до контрольних робіт з філософії
- •4. Філософія і наука. Методологічна функція філософії.
- •5. Філософія в системі культури.
- •3.2 Екзаменаційні питання з філософії (для студентів усіх спеціальностей усіх форм навчання)
- •22 Філософська думка в Україні.
- •4 Словник
- •Загальна література
2.9 Російська релігійна філософія кінця хіх – початку хх століть
ПЛАН
Філософські і соціально-політичні погляди слов'янофілів
і західників.
Концепція позитивної «всеєдності» В. Соловйова. Ідея бого-
людини.
Філософія свободи М. Бердяєва.
Основні філософські категорії: всеєдність, теософія, Софія, Логос, теократія, теургія, боголюдина, ірраціональна свобода, раціональна свободи, свобода любові до Бога.
2.9.1 Філософські й соціально-політичні погляди слов'янофілів і західників
У другій чверті XIX ст. у російської філософії зложилася проблема, яка в наступному вже ніколи не випадала з орбіти її уваги. Її зміст полягав у визначенні суті національної самосвідомості, місця та ролі національної культури у світовому процесі.
З вирішенням даного питання на російському ґрунті було пов'язане визначення співвідношення елементів самобутності і спільності культур різних народів. Стосовно нього в філософії зложилися два плини: західники й слов'янофіли. По вірному зауваженню А. І. Герцена, їх можна було зрівняти із дволиким Янусом або двоглавим орлом, у якого б'ється одне серце.
Студент при розгляді даного питання може використовувати літературу [2; 5].
Західники (А. І. Герцен, М. П. Огарьов, Т. А. Грановський, В. П. Боткін та ін.) були стурбовані відставанням Батьківщини від світової цивілізації в економічній, політичній і культурної областях. Багато хто з них саме тому прагнули визначити теоретичним шляхом причини, які стримують загально прогресивний розвиток Росії. Для цього вони вивчали типові тенденції розвитку культури Заходу. Вони допускали лише одну можливість для подальшого розвитку Росії – повторення шляху Європи. Раз країна відстала, виходить, її турбота – надолужити упущене. Будь-які спроби знайти в подібних обставинах який-небудь інший вихід з положення викличуть лише додаткові затримки. Визнання прогресивності капіталістичних відносин для Росії супроводжувалося у західників вітанням усіх проявів європейської цивілізації, прагненням виправдати будь-які її наслідки. Вони були відвертими прихильниками буржуазної, західної культури, наднаціональної по своїй суті. Борючись за капіталістичне майбутнє своєї держави, вони вишукували в історії Росії малопривабливі моменти; зосереджували увагу на негативному, жорстокому, негуманному; представляли національне і традиційне як прояв відсталості, застою, культурного регресу.
Слов'янофіли (П. В. Киреєвський, А. С. Хом'яків, брати Аксакови та ін.) концентрували свою увагу на самобутньому, неповторному в культурі народу. Вони не були супротивниками розвитку зв'язків з іншими країнами в сферах торгівлі, промисловості, фінансів, але політичну культуру Заходу вважали для Росії неприйнятною. Вони ідеалізували соціальну організацію слов'янського суспільства в допетровський період, вважаючи її втіленням гармонії влади і народу, дворян і селян, реалізацією в житті християнських варіантів любові, добра, братерства. Слов'янофіли вважали, що негативних наслідків капіталізму допоможе уникнути, збереження в Росії селянської громади. Вони фактично формували утопічну модель феодального соціалізму.
На думку слов'янофілів, у росіян збереглася духовна цілісність. На Заході вона втрачена через поклоніння безстрасності і емпіризму. У слов'ян же збереглися єдність і життєвість духу («живознання»), що включає в себе здатність до логіки, розум, почуття та волю. Духовність такого роду невіддільна від релігійної віри. Російська ж віра має «найчистіше» джерело - візантійське православ'я. Тому що з нього ніхто, крім слов'ян, не черпав духовних багатств, то російський народ можна вважати вибраним. Цьому типу релігії властива «соборність» (об'єднання людей на основі любові до Бога й друг до друга), і вона виявилася в общинному селянському землеволодінні. Православ'я й громада становлять основу слов'янської душі. Подібній комбінації, на думку слов'янофілів, немає аналогів у світі, а тому культурний і цивілізаційний шлях російського народу не збігається із загальними тенденціями розвитку світової цивілізації, зокрема, з європейською.
Додаткову літературу можна знайти в джерелах [3; 4].
Література
Хорунжий, С. С. Трансформация славянофильской идеи в ХХ ст. / С. С. Хорунжий // Вопросы философии. – 1994. – № 11. – С. 54–59.
Щукин, В. Г. На заре русского западничества / В. Г. Щукин // Вопросы философии. – 1994. – № 7. – С. 135–148.
Лосский, Н. О. История русской философии / Н. О. Лосский. – М., 1991. – 714 с.
Философский словарь. – 1980. – С. 385.