- •2.6.1.Філософія марксизму ..208
- •1 Курс лекцій
- •1.1 Філософія, коло її проблем і роль у суспільстві
- •1.1.1 Світогляд, його структура і типи
- •1.1.2 Специфіка філософського світогляду. Природа філософських проблем
- •1.1.3 Філософія і наука. Методологічна функція філософії
- •1.1.4 Філософія в системі культури
- •1.2 Антична філософія
- •1.2.1 Історичні передумови і джерела античної філософії
- •1.2.2 Космоцентричний характер античної філософії
- •1.2.3 Проблема буття у філософії Античності
- •1.2.4 Проблеми діалектики
- •1.2.5 Проблеми пізнання
- •1.2.6 Розуміння людини філософією Античності
- •1.2.7 Вчення про суспільство
- •1.3 Філософія Середньовіччя і Відродження
- •1.3.1 Філософія Середньовіччя як синтез християнства й античної філософії
- •1.3.2 Співвідношення віри і розуму, релігії і філософії у філософії Середньовіччя
- •1.3.3 Проблема буття і пізнання
- •1.3.4 Проблема людини і суспільства
- •1.3.5 Проблема універсалій
- •1.3.6 Гуманістичний характер філософії Відродження
- •1.4 Філософія Нового часу
- •1.4.1 Соціально-економічні перетворення, наукова революція і їхнє відображення у філософії Нового часу
- •1.4.2 Проблема методу пізнання. Емпіризм і раціоналізм
- •1.4.3 Вчення про субстанцію
- •1.4.4 Вчення про людину і суспільство
- •1.5 Німецька класична філософія
- •1.5.1 «Коперниканський переворот» і. Канта у філософії
- •1.5.2 Філософія Гегеля. Метод і система
- •1.5.3 Антропологічний матеріалізм л. Фейєрбаха
- •Література
- •1.6 Філософська думка в Україні
- •Виток і соціальні передумови формування філософської думки
- •Філософські ідеї в культурі Київської Русі
- •Розвиток філософської думки в Україні у XV-XIX ст.
- •1.6.4 Розвиток української філософської думки в XIX - на початку XX століть
- •1.6.5 Філософська проблематика мислителів української діаспори та особливості нової української філософії
- •1.7 Філософія марксизму
- •1.7.1 Соціально-історичні передумови виникнення філософії марксизму. Проблема відчуження
- •1.7.2 Матеріалістичне розуміння історії
- •1.7.3 Концепція матеріалістичної діалектики
- •1.8 Філософія життя
- •1.8.1 Критика попередньої філософії і розуміння предмета
- •1.8.2 Криза європейської людини. Критика християнства
- •1.8.3 Надлюдина – носій нової моралі. Імморалізм
- •1.8.4 Філософія життя і суспільні науки
- •1.9 Філософія «психоаналізу»
- •1.9.2 Структура психіки за з. Фрейдом
- •1.9.3 Психоаналітична концепція особистості і суспільства
- •1.9.4 Неофрейдизм
- •1.10 Екзистенціалізм
- •1.10.1 Соціальні передумови й ідейні джерела екзистенціалізму
- •1.10.2 Категорія буття. Буття світу і буття людини
- •1.10.3 Людське існування і його модуси
- •1.10.4 Екзистенція і свобода
- •1.11. Теоретико-пізнавальні проблеми в західній філософії
- •1.11.1 Позитивізм і етапи його розвитку
- •1.11.2 Неопозитивізм
- •1.11.3 Прагматизм
- •1.11.4 Феноменологія
- •1.11.5 Герменевтика
- •1.12 Постмодернізм
- •1.12.1 Модернізм, його границі і риси
- •1.12.2 Зміст постмодернізму
- •1.13 Російська релігійна філософія кінця хіх – початку
- •1.13.1 Слов'янофіли і Західники про шляхи розвитку Росії
- •1.13.2 Філософія всеєдності в. Соловйова
- •1.13.3 Філософія свободи м . Бердяєва
- •1.14 Неотомізм
- •1.14.1 Проблема буття у неотомізмі
- •1.14.2 Співвідношення віри і розуму, науки і релігії в процесі Пізнання
- •1.14.3 Вчення Тейяра де Шардена про людину
- •2 Тематика семінарських занять
- •2.1 Філософія, коло її проблем і роль у суспільстві
- •2.1.5 Філософія в системі культури.
- •Поняття світогляду, його структура. Людина та світ – головне питання світогляду
- •Типи світогляду
- •Природа й зміст філософських проблем
- •Філософія й наука. Методологічна функція філософії
- •Філософія в системі культури
- •2.2 Антична філософія
- •2.2.1 Проблема буття й пізнання у філософії «досократиків»
- •2.2.2 Софісти й Сократ. Самопізнання як ціль філософії. Етичний ідеалізм Сократа
- •2.2.3 Філософія Платона
- •2.2.4 Філософія Аристотеля
- •2.3 Філософія Середньовіччя та Нового часу
- •2.3.2 Філософія Нового часу:
- •2.3.1 Філософія Середньовіччя
- •2.3.2 Філософія Нового часу
- •2.3.3 Вчення про субстанцію у філософії Нового часу
- •2.4 Німецька класична філософія
- •2.4.1 Теорія пізнання й етика і. Канта
- •2.4.2 Абсолютний ідеалізм г. В. Ф. Гегеля
- •2.5 Філософська думка України
- •2.5.1 Єдність джерел російської і української філософії
- •2.5.2 Класичний період української філософії. Г. С. Сковорода
- •2.5.3 Соціально-політичні погляди Кирило-Мефодіївського товариства
- •2.5.4 Філософська думка в Україні кінця хіх – початку хх ст.
- •2.6 Філософія марксизму Проблема людини в некласичній Філософі
- •2.6.1 Філософія марксизму:
- •Філософія марксизму
- •2.6.2 Філософія життя
- •2.6.3 Філософія психоаналізу
- •2.7 Теоретико-пізнавальні проблеми у філософії хх ст
- •2.7.1 Неопозитивізм
- •2.7.2 Прагматизм
- •2.7.3 Феноменологія і герменевтика
- •2.7.4 Філософія постмодерна
- •2.8 Філософія епохи Відродження
- •2.8.1 Гуманізм філософії епохи Відродження
- •2.8.2 Натурфілософія Відродження
- •2.8.3 Вчення н. Макіавеллі про етику і державу
- •2.9 Російська релігійна філософія кінця хіх – початку хх століть
- •2.9.1 Філософські й соціально-політичні погляди слов'янофілів і західників
- •2.9.2 Концепція позитивного «всеєдності» в. Соловйова. Ідея боголюдини
- •2.9.3 Філософія свободиі м. Бердяєва
- •2.10 Релігійна філософія хх ст
- •2.10.1 Неотомізм – офіційна сучасна філософська доктрина Ватикану
- •2.10.2 Еволюційна концепція Тейяра де Шардена
- •2.10.3 Етичні проблеми релігійної філософії
- •3 Тематика контрольних робіт
- •3.1 Питання до контрольних робіт з філософії
- •4. Філософія і наука. Методологічна функція філософії.
- •5. Філософія в системі культури.
- •3.2 Екзаменаційні питання з філософії (для студентів усіх спеціальностей усіх форм навчання)
- •22 Філософська думка в Україні.
- •4 Словник
- •Загальна література
2.8.3 Вчення н. Макіавеллі про етику і державу
Історичний процес, його етапи, своєрідність соціальних складових стали в поглядах мислителів Відродження в оригінальних трактуваннях і різноманітності підходів. Одним з найвидатніших представників філософської теорії в сфері політики був Макіавеллі.
Ніколо ді Бернардо Макіавеллі (1469–1527) повністю звільнився від релігійних ілюзій. Об'єктом вивчення для нього стала політична історія: причини піднесення й загибелі держав, мотиви людських вчинків, вплив особистості на хід тих або інших подій. Головними філософськими добутками в його спадщині є: «Міркування на першу декаду Тита Лівія» і «Государ». Досліджуючи державу й природу законів, що панують у ньому, Макіавеллі виводить їх з розуму й досвіду, відкидаючи ідею Божого приречення політичного існування. Він вважав, що політичні системи народжуються, досягають величі й могутності, а потім занепадають і гинуть, тобто перебувають у вічному круговороті, який не підпорядковано ніякій сталій меті. Виникнення суспільства, держави й моралі Макіавеллі пояснює природнім ходом подій. У цих обставинах діє і людина. Тому успіх її діяльності залежить багато в чому від того, як вона пристосується до умов суспільного середовища. Доля визначає лише частину вчинків, людям надається право й свобода вибору поведінки.
Застосувавши принцип виправдання використовуваних політиком засобів тими цілями, які вони ставлять перед собою («ціль виправдовує засіб»), Макіавеллі підводить базу під довільне тлумачення будь-яких політичних дій. Однак філософія Макіавеллі не означає виправдання насильницької та аморальної політики будь-якого правителя у будь-які часи. «Коли мова йде про порятунок Батьківщини, не слід брати до уваги ніякі міркування про те, що справедливо і що несправедливо, що милосердно і що жорстоко, що похвально і що ганебно, але необхідно, забувши про весь інше, діяти так, щоб урятувати її існування і її волю». Але згодом посиланнями на мислителя нерідко намагалися виправдати факти жорстокості, самовладдя, деспотизму. На думку Макіавеллі, государ повинен використовувати норми моралі з метою зміцнення держави. Оскільки проявляти чесноти на практиці «не допускають умови людського життя», государ повинен лише домагатися репутації доброчесного правителя та уникати пороків, які можуть позбавити його влади, «не відхилятися від добра, якщо це можливо, але вміти вступити на шлях зла, якщо це необхідно».
Студент при розгляді даного питання може використовувати літературу [2; 3].
Н. Макіавеллі вперше розробив світську концепцію політики і держави, поставивши до глави куту принцип політичного реалізму. Політика, на його думку, є лише автономна сторона людської діяльності і визначає її не Бог і християнська мораль, а сама практика, природні закони життя і людської психології. Н. Макіавеллі приходить до розуміння того, що, в остаточному підсумку, в основі політичної діяльності лежать реальні інтереси, користь і прагнення до збагачення.
Макіавеллі чітко сформулював положення, яке в наш час стало хрестоматійним, а саме основне питання політики є питання про владу. Зрозуміло, що мова йде про державну владу.
З погляду Макіавеллі, ціль інтересів держави, захист спільного інтересу, загального добра.
Аналізуючи політичне життя конкретного суспільства, Макіавеллі відзначав, великий вплив у ній боротьби протилежних соціальних груп: простого народу та еліти, імущих і незаможних. Зі співвідношення сил, що борються в суспільстві, він виводив і конкретні форми держави:
правильні (монархію, аристократію і демократію);
неправильні (тиранію, олігархію і «розбещеність»).
В якості ідеалу Н. Макіавеллі висував змішану форму держави, у якій з’єднувалися б монархічний, аристократичний і демократичний елементи влади.
Додаткову літературу можна знайти в джерелах [5; 6].
Література
Канке, В. А. Философия / В. А. Канке. – М. : Логос, 2000. – 200 с.
История философии в кратком изложении. – М. : Мысль, 1994. – 510 с.
Скирбекк, Г. История философии / Г. Скирбекк, Н. Гилье. – М., 2001. – С. 284-292.
Философия : учебник / под ред. проф. В. Н. Лавриненко. – М. : Юрист, 2002. – С. 3–30.
Філософія : курс лекцій. – М. : Центр, 1999.
Макиавелли, Н. Государь / Н. Макиавелли. – М., 1991.
