2.5 Філософська думка України

ПЛАН

2.5.1 Єдність джерел російської і української філософії.

2.5.2 Класичний період української філософії Г. С. Сковороди.

2.5.3 Соціально-політичні погляди Кирило-Мефодіївського суспільства.

2.5.4 Філософська думка в Україні кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Основні філософські категорії: християнство, християнський антропоцентризм, «три світи», «дві натури», кардіоцентризм, ідея «спорідненої праці» Григорія Сковороди, поняття «Горнєй Республіки» Сковороди, Кирило – Мефодіївське товариство, «філософія серця» П. Юркевича.

2.5.1 Єдність джерел російської і української філософії

Російська і українська філософська думка мають наступні генетичні джерела:

1. самобутній розвиток культури цих прадавніх народів;

2. вплив західноєвропейської культури, філософії та релігії, особливо християнства;

3. єдиною колискою російського й українського народів була Київська Русь.

Прийняття князем Володимиром в 988 р. Християнства з Візантії визначили на багато століть вперед духовний шлях народів, що населяли Київську Русь. Разом із християнством у Київську Русь прийшла антична та середньовічна філософії.

Умоглядні знання українців і росіян щонайкраще характеризуються, терміном «книжність», що означає поінформованість у тонкощах релігійно-богословських текстів, слухняне слідування догматичним і практичним вказівкам Святого писання. Вирішальне значення мали повчання, притчі, молитви, повчальні слова – звертання, такі як: « Повість минулих літ» Нестора літописця, «Повчання Володимира Мономаха», «Притчі про людську душу» Кирили Туровского, «Молитва Данили Заточника», «Слово про Закон і Благодаті» ченця Іларіона.

Основними особливостями філософської думки періоду Київської Русі є наступне:

– християнський характер філософської думки;

– вплив Візантійської філософської традиції, що дозволило у свою чергу увійти в Київську Русь філософським пам'ятникам античності і раннього середньовіччя;

– морально-етична проблематика становила основу філософського світогляду періоду Київської Русі;

– християнський антропоцентризм;

– високий рівень освіти, розвиток писемності дозволяв філософській думці досягнути досить високого рівня поряд з європейською філософією.

Унікальність російської і української філософії протягом розглянутого періоду полягає в розробці проблем людини і суспільного ладу, а не гносеології і онтології, обґрунтуванні предмету духовних цінностей над матеріальними, розумінні органічного зв'язку людини із природою, космосом.

Найбільше повно відповідь на дане питання можна знайти в джерелах [1; 3; 4; 7].

Література

1. Горский, В. С. История украинской философии / В. С. Горский. – К. : 1996. – С. 504.

2. Громов, М. А. Кардиогносия П. Юркевича и традиции отечественной философии / М. А. Громов // Философская и социологическая мысль. – 1996. – № 3. – С. 16–29; – № 4. – С. 21–32.

3. Дубінін, В. В. Розвиток філософської думки в Україні / В. В. Дубінін. – Краматорськ : ДДМА, 2006. – 208 с.

4. Петрушенко, А. И. Философия : учеб. пособие / А. И. Петрушенко. – К. : 2002. – 544 с.

5. Подольская, Е. А. Учебник / Е. А. Подольская. – К. : Центр учебной литературы, 2006. – 704 с.

6. Пич, Р. Критическое рассмотрение Юркевичем философии Канта / Р. Пич // Вопросы философии. – 2002. – № 7. – С. 107–115.

7. Философия : учебник / под общ. ред. М. И. Горлача [и др.]. – Харьков. : Консум, 2000. – С. 270–274.

8. Философия : учеб. пособие / под ред. Л. В. Губернского [и др.]. – 2-е изд., перераб. и доп. – К. : Викар. – 2001. – С. 122–126.