Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
kompleks_ukr.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.33 Mб
Скачать

2.2 Антична філософія

ПЛАН

2.2.1 Проблема буття й пізнання філософії «досократиків».

2.2.2 Софісти та Сократ. Самопізнання як ціль філософії. Етичний ідеалізм Сократа.

2.2.3 Філософія Платона:

а) вчення про буття;

б) теорія пізнання;

в) проблема людини й суспільства.

2.2.4 Філософія Аристотеля:

а) вчення про буття;

б) гносеологія Аристотеля;

в) проблема людини й суспільства.

Основні філософські категорії: космоцентризм, буття, діалектика, метафізика, ідеалізм, матеріалізм, атомізм, софістика, ідея (эйдос), матерія, самопізнання, етичний ідеалізм, етичний релятивізм, людина, суспільство, держава.

2.2.1 Проблема буття й пізнання у філософії «досократиків»

Специфікою давньогрецької філософії в її початковий період (VI–V вв. до н.е.) є прагнення зрозуміти сутність природи, миру в цілому, космосу. Саме тому перших грецьких філософів називали фізиками ( від гр. phisis – природа). Головним питанням давньогрецької філософії було питання про першооснову світу.

У давньогрецькій філософії існували різні філософські школи, які по-різному трактували проблему пошуку першооснови світу (АРХЭ). При розгляді даного питання можна використовувати джерела [1; 5; 8].

Студент повинен вивчити та запам'ятати основні філософські школи, їх представників, погляди на проблему першооснови буття.

  1. Іонійська або Мілетська школа VI–V вв. до н.е. (представники: Фалес, Анаксимандр, Анаксимен, Геракліт). «Світ – це все, що існує, а буття – те, як воно існує» В основі буття лежить яка-небудь природна стихія (вода, повітря, вогонь).

  2. Італійська школа, яка містила в собі такі напрями, як Піфагорейський союз та елейську школу.

  3. Піифагорейський союз VI в. до н.е. (представники: Піфагор, Кратил). Істинно сущим, справжнім буттям є число, числові комбінації, які як можна краще виражають гармонію Всесвіту.

  4. Елейська школа V–IV вв. до н.е. (представники: Ксенофан, Парменид, Зенон). Елейська школа вперше в історії філософії висунула поняття єдиного буття як безперервного, незмінного, неподільного, однаково присутнього у всіх елементах дійсності. «Буття є (вічно), небуття ні». Згодом поняття єдиного, незмінного буття стало одним із джерел ідеалізму Платона, неоплатоників.

  5. Епікурейська школа IV в. до н.е. – VI в. н.е. (представники: Демокрит, Левкип). Буття є щось гранично простою, неподільною, істотою – атомом. Атомів незліченна безліч, вони і є буття.

Студент може також скористатися додатковою літературою [4; 5; 7].

Вчення про буття в античних філософів нерозривно пов'язане з їхньою уявою про пізнання.

При розгляді цієї частини питання студент повинен звернути увагу на наступні особливості:

  1. Античні філософи акцентують увагу на пізнанні єдиного, неподільного, незмінного, доконаного й завжди рівного самому собі КОСМОСУ. (З моменту виникнення антична філософія носить космоцентричний характер).

  2. Ціль пізнання антична філософія бачить не в пізнанні мінливої чуттєво-предметної реальності, а в тому, що стоїть за нею, у пізнанні ЄДИНОГО. Тому філософія і є, на думку греків, вищою наукою, тільки за допомогою її можна досягти першооснови. Знання, що втримуються в інших науках усього лише думки ( більш-менш достовірні).

  3. Грецькі філософи виділяють два засоби пізнання: ПОЧУТТЯ та РОЗУМ. (Почуттєве пізнання не може дати нам дійсне знання, істина доступна тільки розуму).

  4. В античній філософії були закладені основи двох основних методів пізнання навколишнього світу ДІАЛЕКТИКА (Геракліт) і МЕТАФІЗИКА (Ксенофан).

Найбільше повну відповідь на дане питання можна знайти в джерелах [4; 9; 10].

Література

  1. Асмус, В. Ф. Античная философия / В. Ф. Асмус. – М. : Наука, 1976. – 55 с.

2. Балкина, В. И. Космологическое учение Гераклита Эфесского / В. И. Балкина // Вестник МГУ. – 1998. – № 4. – С. 42–55.

3. Канке, В. А. Философия / В. А. Канке. – М. : Логос, 2000 – 200 с.

4. История философии в кратком изложении. – М. : Мысль, 1994. – 510 с.

5. Лузан, А. А. Введение в философию / А. А. Лузан. – Краматорск : ДГМА, 2009. – С. 22–25.

6. Надточаев, Н. С. Философия и наука в эпоху античности / Н. С. Надточаев. – М. : Наука, 1980. – 287 с.

7. Невлева, И. М. Философия : учеб. пособие для студентов вузов / И. М. Невлева. – М. : РДЛ, 2002. – С. 43 - 47.

8. Скирбекк, Г. История философии / Г. Скирбекк, Н. Гилье. – М., 2001. – С. 19–42.

9. Философия : учебник / под ред. проф. В. Н. Лавриненко. – М. : Юрист, 2002. – С. 30–37.

10. Філософія : навч. посібник / за ред. І. Ф. Надольного. – 2-е вид., перероб. і доп. – К. : Вікар, 2001. – С. 29–39.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]