- •2.6.1.Філософія марксизму ..208
- •1 Курс лекцій
- •1.1 Філософія, коло її проблем і роль у суспільстві
- •1.1.1 Світогляд, його структура і типи
- •1.1.2 Специфіка філософського світогляду. Природа філософських проблем
- •1.1.3 Філософія і наука. Методологічна функція філософії
- •1.1.4 Філософія в системі культури
- •1.2 Антична філософія
- •1.2.1 Історичні передумови і джерела античної філософії
- •1.2.2 Космоцентричний характер античної філософії
- •1.2.3 Проблема буття у філософії Античності
- •1.2.4 Проблеми діалектики
- •1.2.5 Проблеми пізнання
- •1.2.6 Розуміння людини філософією Античності
- •1.2.7 Вчення про суспільство
- •1.3 Філософія Середньовіччя і Відродження
- •1.3.1 Філософія Середньовіччя як синтез християнства й античної філософії
- •1.3.2 Співвідношення віри і розуму, релігії і філософії у філософії Середньовіччя
- •1.3.3 Проблема буття і пізнання
- •1.3.4 Проблема людини і суспільства
- •1.3.5 Проблема універсалій
- •1.3.6 Гуманістичний характер філософії Відродження
- •1.4 Філософія Нового часу
- •1.4.1 Соціально-економічні перетворення, наукова революція і їхнє відображення у філософії Нового часу
- •1.4.2 Проблема методу пізнання. Емпіризм і раціоналізм
- •1.4.3 Вчення про субстанцію
- •1.4.4 Вчення про людину і суспільство
- •1.5 Німецька класична філософія
- •1.5.1 «Коперниканський переворот» і. Канта у філософії
- •1.5.2 Філософія Гегеля. Метод і система
- •1.5.3 Антропологічний матеріалізм л. Фейєрбаха
- •Література
- •1.6 Філософська думка в Україні
- •Виток і соціальні передумови формування філософської думки
- •Філософські ідеї в культурі Київської Русі
- •Розвиток філософської думки в Україні у XV-XIX ст.
- •1.6.4 Розвиток української філософської думки в XIX - на початку XX століть
- •1.6.5 Філософська проблематика мислителів української діаспори та особливості нової української філософії
- •1.7 Філософія марксизму
- •1.7.1 Соціально-історичні передумови виникнення філософії марксизму. Проблема відчуження
- •1.7.2 Матеріалістичне розуміння історії
- •1.7.3 Концепція матеріалістичної діалектики
- •1.8 Філософія життя
- •1.8.1 Критика попередньої філософії і розуміння предмета
- •1.8.2 Криза європейської людини. Критика християнства
- •1.8.3 Надлюдина – носій нової моралі. Імморалізм
- •1.8.4 Філософія життя і суспільні науки
- •1.9 Філософія «психоаналізу»
- •1.9.2 Структура психіки за з. Фрейдом
- •1.9.3 Психоаналітична концепція особистості і суспільства
- •1.9.4 Неофрейдизм
- •1.10 Екзистенціалізм
- •1.10.1 Соціальні передумови й ідейні джерела екзистенціалізму
- •1.10.2 Категорія буття. Буття світу і буття людини
- •1.10.3 Людське існування і його модуси
- •1.10.4 Екзистенція і свобода
- •1.11. Теоретико-пізнавальні проблеми в західній філософії
- •1.11.1 Позитивізм і етапи його розвитку
- •1.11.2 Неопозитивізм
- •1.11.3 Прагматизм
- •1.11.4 Феноменологія
- •1.11.5 Герменевтика
- •1.12 Постмодернізм
- •1.12.1 Модернізм, його границі і риси
- •1.12.2 Зміст постмодернізму
- •1.13 Російська релігійна філософія кінця хіх – початку
- •1.13.1 Слов'янофіли і Західники про шляхи розвитку Росії
- •1.13.2 Філософія всеєдності в. Соловйова
- •1.13.3 Філософія свободи м . Бердяєва
- •1.14 Неотомізм
- •1.14.1 Проблема буття у неотомізмі
- •1.14.2 Співвідношення віри і розуму, науки і релігії в процесі Пізнання
- •1.14.3 Вчення Тейяра де Шардена про людину
- •2 Тематика семінарських занять
- •2.1 Філософія, коло її проблем і роль у суспільстві
- •2.1.5 Філософія в системі культури.
- •Поняття світогляду, його структура. Людина та світ – головне питання світогляду
- •Типи світогляду
- •Природа й зміст філософських проблем
- •Філософія й наука. Методологічна функція філософії
- •Філософія в системі культури
- •2.2 Антична філософія
- •2.2.1 Проблема буття й пізнання у філософії «досократиків»
- •2.2.2 Софісти й Сократ. Самопізнання як ціль філософії. Етичний ідеалізм Сократа
- •2.2.3 Філософія Платона
- •2.2.4 Філософія Аристотеля
- •2.3 Філософія Середньовіччя та Нового часу
- •2.3.2 Філософія Нового часу:
- •2.3.1 Філософія Середньовіччя
- •2.3.2 Філософія Нового часу
- •2.3.3 Вчення про субстанцію у філософії Нового часу
- •2.4 Німецька класична філософія
- •2.4.1 Теорія пізнання й етика і. Канта
- •2.4.2 Абсолютний ідеалізм г. В. Ф. Гегеля
- •2.5 Філософська думка України
- •2.5.1 Єдність джерел російської і української філософії
- •2.5.2 Класичний період української філософії. Г. С. Сковорода
- •2.5.3 Соціально-політичні погляди Кирило-Мефодіївського товариства
- •2.5.4 Філософська думка в Україні кінця хіх – початку хх ст.
- •2.6 Філософія марксизму Проблема людини в некласичній Філософі
- •2.6.1 Філософія марксизму:
- •Філософія марксизму
- •2.6.2 Філософія життя
- •2.6.3 Філософія психоаналізу
- •2.7 Теоретико-пізнавальні проблеми у філософії хх ст
- •2.7.1 Неопозитивізм
- •2.7.2 Прагматизм
- •2.7.3 Феноменологія і герменевтика
- •2.7.4 Філософія постмодерна
- •2.8 Філософія епохи Відродження
- •2.8.1 Гуманізм філософії епохи Відродження
- •2.8.2 Натурфілософія Відродження
- •2.8.3 Вчення н. Макіавеллі про етику і державу
- •2.9 Російська релігійна філософія кінця хіх – початку хх століть
- •2.9.1 Філософські й соціально-політичні погляди слов'янофілів і західників
- •2.9.2 Концепція позитивного «всеєдності» в. Соловйова. Ідея боголюдини
- •2.9.3 Філософія свободиі м. Бердяєва
- •2.10 Релігійна філософія хх ст
- •2.10.1 Неотомізм – офіційна сучасна філософська доктрина Ватикану
- •2.10.2 Еволюційна концепція Тейяра де Шардена
- •2.10.3 Етичні проблеми релігійної філософії
- •3 Тематика контрольних робіт
- •3.1 Питання до контрольних робіт з філософії
- •4. Філософія і наука. Методологічна функція філософії.
- •5. Філософія в системі культури.
- •3.2 Екзаменаційні питання з філософії (для студентів усіх спеціальностей усіх форм навчання)
- •22 Філософська думка в Україні.
- •4 Словник
- •Загальна література
2.2 Антична філософія
ПЛАН
2.2.1 Проблема буття й пізнання філософії «досократиків».
2.2.2 Софісти та Сократ. Самопізнання як ціль філософії. Етичний ідеалізм Сократа.
2.2.3 Філософія Платона:
а) вчення про буття;
б) теорія пізнання;
в) проблема людини й суспільства.
2.2.4 Філософія Аристотеля:
а) вчення про буття;
б) гносеологія Аристотеля;
в) проблема людини й суспільства.
Основні філософські категорії: космоцентризм, буття, діалектика, метафізика, ідеалізм, матеріалізм, атомізм, софістика, ідея (эйдос), матерія, самопізнання, етичний ідеалізм, етичний релятивізм, людина, суспільство, держава.
2.2.1 Проблема буття й пізнання у філософії «досократиків»
Специфікою давньогрецької філософії в її початковий період (VI–V вв. до н.е.) є прагнення зрозуміти сутність природи, миру в цілому, космосу. Саме тому перших грецьких філософів називали фізиками ( від гр. phisis – природа). Головним питанням давньогрецької філософії було питання про першооснову світу.
У давньогрецькій філософії існували різні філософські школи, які по-різному трактували проблему пошуку першооснови світу (АРХЭ). При розгляді даного питання можна використовувати джерела [1; 5; 8].
Студент повинен вивчити та запам'ятати основні філософські школи, їх представників, погляди на проблему першооснови буття.
Іонійська або Мілетська школа VI–V вв. до н.е. (представники: Фалес, Анаксимандр, Анаксимен, Геракліт). «Світ – це все, що існує, а буття – те, як воно існує» В основі буття лежить яка-небудь природна стихія (вода, повітря, вогонь).
Італійська школа, яка містила в собі такі напрями, як Піфагорейський союз та елейську школу.
Піифагорейський союз VI в. до н.е. (представники: Піфагор, Кратил). Істинно сущим, справжнім буттям є число, числові комбінації, які як можна краще виражають гармонію Всесвіту.
Елейська школа V–IV вв. до н.е. (представники: Ксенофан, Парменид, Зенон). Елейська школа вперше в історії філософії висунула поняття єдиного буття як безперервного, незмінного, неподільного, однаково присутнього у всіх елементах дійсності. «Буття є (вічно), небуття ні». Згодом поняття єдиного, незмінного буття стало одним із джерел ідеалізму Платона, неоплатоників.
Епікурейська школа IV в. до н.е. – VI в. н.е. (представники: Демокрит, Левкип). Буття є щось гранично простою, неподільною, істотою – атомом. Атомів незліченна безліч, вони і є буття.
Студент може також скористатися додатковою літературою [4; 5; 7].
Вчення про буття в античних філософів нерозривно пов'язане з їхньою уявою про пізнання.
При розгляді цієї частини питання студент повинен звернути увагу на наступні особливості:
Античні філософи акцентують увагу на пізнанні єдиного, неподільного, незмінного, доконаного й завжди рівного самому собі КОСМОСУ. (З моменту виникнення антична філософія носить космоцентричний характер).
Ціль пізнання антична філософія бачить не в пізнанні мінливої чуттєво-предметної реальності, а в тому, що стоїть за нею, у пізнанні ЄДИНОГО. Тому філософія і є, на думку греків, вищою наукою, тільки за допомогою її можна досягти першооснови. Знання, що втримуються в інших науках усього лише думки ( більш-менш достовірні).
Грецькі філософи виділяють два засоби пізнання: ПОЧУТТЯ та РОЗУМ. (Почуттєве пізнання не може дати нам дійсне знання, істина доступна тільки розуму).
В античній філософії були закладені основи двох основних методів пізнання навколишнього світу ДІАЛЕКТИКА (Геракліт) і МЕТАФІЗИКА (Ксенофан).
Найбільше повну відповідь на дане питання можна знайти в джерелах [4; 9; 10].
Література
Асмус, В. Ф. Античная философия / В. Ф. Асмус. – М. : Наука, 1976. – 55 с.
2. Балкина, В. И. Космологическое учение Гераклита Эфесского / В. И. Балкина // Вестник МГУ. – 1998. – № 4. – С. 42–55.
3. Канке, В. А. Философия / В. А. Канке. – М. : Логос, 2000 – 200 с.
4. История философии в кратком изложении. – М. : Мысль, 1994. – 510 с.
5. Лузан, А. А. Введение в философию / А. А. Лузан. – Краматорск : ДГМА, 2009. – С. 22–25.
6. Надточаев, Н. С. Философия и наука в эпоху античности / Н. С. Надточаев. – М. : Наука, 1980. – 287 с.
7. Невлева, И. М. Философия : учеб. пособие для студентов вузов / И. М. Невлева. – М. : РДЛ, 2002. – С. 43 - 47.
8. Скирбекк, Г. История философии / Г. Скирбекк, Н. Гилье. – М., 2001. – С. 19–42.
9. Философия : учебник / под ред. проф. В. Н. Лавриненко. – М. : Юрист, 2002. – С. 30–37.
10. Філософія : навч. посібник / за ред. І. Ф. Надольного. – 2-е вид., перероб. і доп. – К. : Вікар, 2001. – С. 29–39.