- •2.6.1.Філософія марксизму ..208
- •1 Курс лекцій
- •1.1 Філософія, коло її проблем і роль у суспільстві
- •1.1.1 Світогляд, його структура і типи
- •1.1.2 Специфіка філософського світогляду. Природа філософських проблем
- •1.1.3 Філософія і наука. Методологічна функція філософії
- •1.1.4 Філософія в системі культури
- •1.2 Антична філософія
- •1.2.1 Історичні передумови і джерела античної філософії
- •1.2.2 Космоцентричний характер античної філософії
- •1.2.3 Проблема буття у філософії Античності
- •1.2.4 Проблеми діалектики
- •1.2.5 Проблеми пізнання
- •1.2.6 Розуміння людини філософією Античності
- •1.2.7 Вчення про суспільство
- •1.3 Філософія Середньовіччя і Відродження
- •1.3.1 Філософія Середньовіччя як синтез християнства й античної філософії
- •1.3.2 Співвідношення віри і розуму, релігії і філософії у філософії Середньовіччя
- •1.3.3 Проблема буття і пізнання
- •1.3.4 Проблема людини і суспільства
- •1.3.5 Проблема універсалій
- •1.3.6 Гуманістичний характер філософії Відродження
- •1.4 Філософія Нового часу
- •1.4.1 Соціально-економічні перетворення, наукова революція і їхнє відображення у філософії Нового часу
- •1.4.2 Проблема методу пізнання. Емпіризм і раціоналізм
- •1.4.3 Вчення про субстанцію
- •1.4.4 Вчення про людину і суспільство
- •1.5 Німецька класична філософія
- •1.5.1 «Коперниканський переворот» і. Канта у філософії
- •1.5.2 Філософія Гегеля. Метод і система
- •1.5.3 Антропологічний матеріалізм л. Фейєрбаха
- •Література
- •1.6 Філософська думка в Україні
- •Виток і соціальні передумови формування філософської думки
- •Філософські ідеї в культурі Київської Русі
- •Розвиток філософської думки в Україні у XV-XIX ст.
- •1.6.4 Розвиток української філософської думки в XIX - на початку XX століть
- •1.6.5 Філософська проблематика мислителів української діаспори та особливості нової української філософії
- •1.7 Філософія марксизму
- •1.7.1 Соціально-історичні передумови виникнення філософії марксизму. Проблема відчуження
- •1.7.2 Матеріалістичне розуміння історії
- •1.7.3 Концепція матеріалістичної діалектики
- •1.8 Філософія життя
- •1.8.1 Критика попередньої філософії і розуміння предмета
- •1.8.2 Криза європейської людини. Критика християнства
- •1.8.3 Надлюдина – носій нової моралі. Імморалізм
- •1.8.4 Філософія життя і суспільні науки
- •1.9 Філософія «психоаналізу»
- •1.9.2 Структура психіки за з. Фрейдом
- •1.9.3 Психоаналітична концепція особистості і суспільства
- •1.9.4 Неофрейдизм
- •1.10 Екзистенціалізм
- •1.10.1 Соціальні передумови й ідейні джерела екзистенціалізму
- •1.10.2 Категорія буття. Буття світу і буття людини
- •1.10.3 Людське існування і його модуси
- •1.10.4 Екзистенція і свобода
- •1.11. Теоретико-пізнавальні проблеми в західній філософії
- •1.11.1 Позитивізм і етапи його розвитку
- •1.11.2 Неопозитивізм
- •1.11.3 Прагматизм
- •1.11.4 Феноменологія
- •1.11.5 Герменевтика
- •1.12 Постмодернізм
- •1.12.1 Модернізм, його границі і риси
- •1.12.2 Зміст постмодернізму
- •1.13 Російська релігійна філософія кінця хіх – початку
- •1.13.1 Слов'янофіли і Західники про шляхи розвитку Росії
- •1.13.2 Філософія всеєдності в. Соловйова
- •1.13.3 Філософія свободи м . Бердяєва
- •1.14 Неотомізм
- •1.14.1 Проблема буття у неотомізмі
- •1.14.2 Співвідношення віри і розуму, науки і релігії в процесі Пізнання
- •1.14.3 Вчення Тейяра де Шардена про людину
- •2 Тематика семінарських занять
- •2.1 Філософія, коло її проблем і роль у суспільстві
- •2.1.5 Філософія в системі культури.
- •Поняття світогляду, його структура. Людина та світ – головне питання світогляду
- •Типи світогляду
- •Природа й зміст філософських проблем
- •Філософія й наука. Методологічна функція філософії
- •Філософія в системі культури
- •2.2 Антична філософія
- •2.2.1 Проблема буття й пізнання у філософії «досократиків»
- •2.2.2 Софісти й Сократ. Самопізнання як ціль філософії. Етичний ідеалізм Сократа
- •2.2.3 Філософія Платона
- •2.2.4 Філософія Аристотеля
- •2.3 Філософія Середньовіччя та Нового часу
- •2.3.2 Філософія Нового часу:
- •2.3.1 Філософія Середньовіччя
- •2.3.2 Філософія Нового часу
- •2.3.3 Вчення про субстанцію у філософії Нового часу
- •2.4 Німецька класична філософія
- •2.4.1 Теорія пізнання й етика і. Канта
- •2.4.2 Абсолютний ідеалізм г. В. Ф. Гегеля
- •2.5 Філософська думка України
- •2.5.1 Єдність джерел російської і української філософії
- •2.5.2 Класичний період української філософії. Г. С. Сковорода
- •2.5.3 Соціально-політичні погляди Кирило-Мефодіївського товариства
- •2.5.4 Філософська думка в Україні кінця хіх – початку хх ст.
- •2.6 Філософія марксизму Проблема людини в некласичній Філософі
- •2.6.1 Філософія марксизму:
- •Філософія марксизму
- •2.6.2 Філософія життя
- •2.6.3 Філософія психоаналізу
- •2.7 Теоретико-пізнавальні проблеми у філософії хх ст
- •2.7.1 Неопозитивізм
- •2.7.2 Прагматизм
- •2.7.3 Феноменологія і герменевтика
- •2.7.4 Філософія постмодерна
- •2.8 Філософія епохи Відродження
- •2.8.1 Гуманізм філософії епохи Відродження
- •2.8.2 Натурфілософія Відродження
- •2.8.3 Вчення н. Макіавеллі про етику і державу
- •2.9 Російська релігійна філософія кінця хіх – початку хх століть
- •2.9.1 Філософські й соціально-політичні погляди слов'янофілів і західників
- •2.9.2 Концепція позитивного «всеєдності» в. Соловйова. Ідея боголюдини
- •2.9.3 Філософія свободиі м. Бердяєва
- •2.10 Релігійна філософія хх ст
- •2.10.1 Неотомізм – офіційна сучасна філософська доктрина Ватикану
- •2.10.2 Еволюційна концепція Тейяра де Шардена
- •2.10.3 Етичні проблеми релігійної філософії
- •3 Тематика контрольних робіт
- •3.1 Питання до контрольних робіт з філософії
- •4. Філософія і наука. Методологічна функція філософії.
- •5. Філософія в системі культури.
- •3.2 Екзаменаційні питання з філософії (для студентів усіх спеціальностей усіх форм навчання)
- •22 Філософська думка в Україні.
- •4 Словник
- •Загальна література
1.4 Філософія Нового часу
Границі теми «Філософія Нового часу» не збігаються з історичним періодом Нового часу. Історичний період Нового часу охоплює період з XVII ст. до кінця ХІХ ст. У цей історичний період існувало багато філософських шкіл і напрямків, найбільш значимі з яких будуть розглянуті в наступних лекціях. Дана лекція присвячена розгляду причин, що викликали світоглядний переворот, і характеристиці основних положень нового світогляду, закладених філософією Нового часу в XVII – першій половині XVIII століть.
1.4.1 Соціально-економічні перетворення, наукова революція і їхнє відображення у філософії Нового часу
Епоха Відродження була предтечею соціально-економічних перетворень європейського суспільства, поклала початок тому світоглядному перевороту, що знаходить своє завершення у філософії Нового часу.
XVII століття характеризується початком інтенсивного розпаду феодального суспільства у Європі. Капіталістичні суспільні відносини затверджуються в Голландії, у той час найпередовішій країні Європи, де сільське населення складало незначну частину. На шлях капіталістичного розвитку стає Англія. Період первісного нагромадження капіталу проходить Франція. В інших країнах Європи феодальні відносини також знаходяться в стані кризи. Усе це приводить до корінних змін в економічній сфері, самому характері праці і виробництва. Феодальне суспільство спирається на замкнуте, натуральне господарство, основу якого складає сільське господарство і кустарне ремісниче виробництво, що ґрунтується на традиціях, сімейній передачі досвіду. Раннє капіталістичне виробництво базується на мануфактурі, де панує поділ праці, що відкриває можливість і вимагає раціоналізації виробничого процесу на основі наукових знань. При цьому питання стоїть не про знання метафізичних сутностей, а про знання конкретних природних і суспільних процесів, на які людина впливає у своїй практичній діяльності і які, у свою чергу, впливають на людину. Ці потреби практики були значною мірою підкріплені успіхами експериментально-математичного природознавства, досягнутими в епоху Відродження.
Відродження, а слідом за ним і Новий час успадкували дві фундаментальні теорії Античності, що зробили величезний вплив на становлення нової науки: атомістичну теорію Демокрита і філософію математики Піфагора-Платона. Атомістична теорія давала можливість уявити світ як сукупність малих матеріальних часток, які рухаються в порожньому просторі, з'єднуючись, і які створюють макрооб'єкти. А математична теорія давала можливість сформулювати закони цього руху. Але Античність не дійшла до застосування математики до аналізу реальних природних процесів. Математика для Античності виступає скоріше як принцип гармонії, досконалості світу, ніж метод аналізу реальних фізичних взаємозв'язків. Греки не змогли пристосувати математику до аналізу якісно різнорідної фізичної, а тим більше психічної і соціальної реальності, де і сьогодні застосування математики досить обмежене. Це вдалося зробити тільки в епоху Відродження і Новий час, завдяки введенню в науку таких ідеалізованих об'єктів, як матеріальна точка, порожній простір, механічні сили, що діють на відстані, і т. д.
Потреби практики і розвиток науки ставлять перед філософією нові завдання, визначають нові напрямки дослідження. На перший план виходять гносеологічні проблеми, насамперед проблема методу пізнання, що дає можливість побудувати нову науку в противагу середньовічній схоластиці, науку, що розкриває суть, закономірності реальних фізичних процесів і тим самим дає можливість більш ефективно впливати на дійсність.