Методи збирання вторинної інформації

1. Традиційний аналіз документів становить:

1. аналіз ланцюжка умовиводів, що відображають суть матеріалу з конкретної точки зору;

2. аналіз змісту тексту за допомогою деяких значеннєвих категорій;

3. аналіз ставлення автора до описуваних подій;

4. правильної відповіді немає.

2. Основним недоліком традиційного аналізу є:

1. безліч протиріч у матеріалі;

2. суб'єктивність;

3. невичерпне розкриття змісту документів;

4. правильної відповіді немає.

3. Порядок проведення класичного аналізу документів містить у собі:

1. виявлення структури тексту і його інформативність;

2. виявлення категорій, за допомогою яких описується зміст досліджуваної проблеми;

3. зовнішній і внутрішній аналіз;

4. усі відповіді вірні.

3. Під інформативністю першого роду розуміється:

1. сукупність відомостей, викладених у документі;

2. сукупність намірів автора донести певний зміст;

3. основний зміст тексту;

4. правильної відповіді немає.

3. Вимоги до документів при проведенні контент-аналізу:

1. можливість визначити чіткі критерії для реєстрації характеристик;

2. можливість представити вичерпний зміст тексту;

3. достатня частота появи виділеного елементу змісту;

4. правильної відповіді немає.

3. Основною перевагою контент-аналізу є:

1. можливість виділити основні ідеї змісту;

2. можливість зробити статистично достовірні висновки про задані параметри тексту;

3. усі відповіді вірні;

4. правильної відповіді немає.

3. Кількісними характеристиками тексту є:

1. місце появи документу;

2. кількість авторів документу;

3. кількість рядків у документі;

4. час появи документа.

3. Модальність документу означає:

1. оцінку ставлення автора до переданого змісту;

2. ступінь переконаності і допущення автором переданого змісту;

3. рівень досягнення цілей комунікації;

4. усі відповіді вірні.

3. Непряма форма подання події означає:

1. про подію розповідає деяка особа;

2. про подію розповідає його учасник;

3. про подію наводять лише факти;

4. правильної відповіді немає.

3. Прихована форма ставлення автора до переданого змісту діагностується за допомогою:

1. абсолютних оцінок, викладених автором у категоричній формі;

2. певної лексики;

3. оцінки події з позиції моралі суспільства;

4. вірні відповіді б) і в).

3. Категорія контент-аналізу — це:

1. найбільш загальне ключове поняття, що дозволяє співвіднести викладені події з метою аналізу;

2. сукупність деяких відомостей про об'єкт дослідження;

3. усі відповіді вірні;

4. правильної відповіді немає.

3. Вимога до вичерпності категорій контент-аналізу означає, що повинно бути:

1. знайдено найбільш загальні визначення для групування фактів, що викладені у тексті;

2. охоплено всі сторони досліджуваної проблеми;

3. проаналізовано всі елементи змісту документа;

4. правильної відповіді немає.

3. Вимога надійності використовуваних категорій контент-аналізу означає, що повинно бути:

1. відображено всі елементи змісту тексту;

2. визначено чіткі правила віднесення елементів змісту до деяких категорій;

3. усі відповіді вірні;

4. правильної відповіді немає.

3. Інформативно-цільовий аналіз дозволяє вирішити наступні задачі дослідження:

1. визначити програму комунікації, яка закладена в тексті;

2. виміряти загальний обсяг уваги до проблеми;

3. створити статистично достовірну гіпотезу з досліджуваної проблеми;

4. правильної відповіді немає.

3. Коефіцієнт надлишкової інформативності означає:

1. у скільки разів перевищена кількість символів, яка необхідна для передачі повідомлення;

2. скільки разів у тексті повторюються ті самі символи;

3. кількість комунікативних цілей автора;

4. правильної відповіді немає.

3. До якого виду дослідження ринку належить вивчення різних довідників і статистичної літератури?

1. кабінетні дослідження;

2. польові дослідження;

3. усі відповіді вірні;

4. правильної відповіді немає.

3. Джерело інформації, що передає відомості про стан інших об'єктів, є:

1. джерелом первинної інформації;

2. джерелом вторинної інформації;

3. зведенням результатів маркетингового дослідження;

4. правильної відповіді немає.

3. Які кабінетні методи дослідження ринку можуть використовуватися фахівцями з маркетингу?

1. вибіркове спостереження;

2. телефонне опитування;

3. проведення експериментального продажу товару;

4. аналіз звітів попередніх досліджень.

3. Кабінетний метод дослідження, який ґрунтується на обробці змісту великого масиву інформації, називається:

1. традиційним аналізом;

2. контент-аналізом;

3. інформативно-цільовим аналізом;

4. правильної відповіді немає.

3. До джерел вторинної інформації належать:

1. досьє клієнтів;

2. газети та журнали;

3. бізнес-плани;

4. усі відповіді вірні.

3. До внутрішніх джерел вторинної інформації належать:

1. досьє клієнтів;

2. патенти;

3. усі відповіді вірні;

4. правильної відповіді немає.

3. По видах інформація може мати таку структуру:

1. інформація про споживачів;

2. бібліотечна інформація;

3. усі відповіді вірні;

4. правильної відповіді немає.

3. Бібліотечна інформація – це інформація, що поміщається в:

1. наукових монографіях;

2. журналах;

3. комп‘ютерних базах;

4. усі відповіді вірні.

3. До переваг вторинної інформації належить:

1. економічна вигода з точки зору витрат, труда, засобів та часу;

2. методологія збору відома досліднику і контролюється;

3. усі відповіді вірні;

4. правильної відповіді немає.

3. Ярмарки є джерелом:

1. вторинної інформації;

2. первинної інформації;

3. бібліотечної інформації;

4. правильної відповіді немає.