1.Внутрішньоклітинна локалізація ферментів. Мультиферментні комплекси.

Внутрішньоклітинна локалізація ферментів безпосередньо пов’язана з функцією, яку виконує дана структура і природою хімічних процесів, які в ній відбуваються.

Мітохондрії – протікають аеробні процеси, що забезпечують клітину енергією, тому знаходяться ферменти дихального ланцюга, ферменти циклу Кребса та β-окислення жирних кислот.

Ядро – відбувається синтез нуклеотидів та НК, містить ферменти, що відповідають за їх синтез (ДНК-полімераза).

Рибосоми – ферменти, що каталізують синтез білка.

Лізосоми – містять гідролази, оскільки там відбуваються процеси деструкції органічних сполук.

Цитоплазма – ферменти гліколізу, біосинтезу ліпідів, вуглеводів, амінокислот.

У клітинах метаболічні перетворення субстратів здійсню-ються послідовно декількома ферментами. Кожний з цих ферментів каталізує певну ділянку загального метаболічного шляху. Сукупність ферментів, які каталізують перетворення субстрату в продукт через ланцюг послідовних реакцій, має назву мультиферментний комплекс (мультиферментна система).

2.Коферменти та кофактори

Кофактор — небілкова (неамінокислотна) хімічна сполука, органічна або неорганічна, що зв'язується (щільно або вільно) з білками (найчастіше ферментами) і потрібна для виконання білком своєї біологічної функції. Кофактори зазвичай поділяють на дві великі групи: коферменти і простетичні групи. Коферме́нт (коензим) — невелика 0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BA"небілкова (неамінокислотна) молекула, що вільно зв'язується з 0%A4%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82"ферментом та важлива для його 0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7"каталітичної активності. Коферменти іноді називають косубстратами. Ці молекули не формують постійної частини 0%A1%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D0%BA%D1%96%D0%B2"структури ферментів і звільняються в процесі каталітичного циклу.

3.Коферментні функції пантотенової кислоти

В організмі пантотенова кислота використовується для синтезу коензиму А (КоА-SH) — коферменту ацилювання, що є одним із ключових коферментів у реакціях метаболізму вуглеводів (окислення піровиноградної та α-кетоглутарової кислот), окислення та синтезу жирних кислот, обміну амінокислот, використання ацильних радикалів у біосинтезі стероїдів, процесах детоксикації тощо.

В3 Пантотенова кислота

Коензим A

Каталізує реакції синтезу КоА-SН, який приймає участь в реакціях: 1) окислення ПВК, α-кетоглутарової кислоти; 2) окислення і синтезу жирних кислот, обміну амінокислот; 3) біосинтезу стероїдів. Приймає участь в процесах детоксикації.

4.Екзергічні та ендоергічні біохімічні реакції; роль атф та інших макроергічних фосфатів у їх спряженні.

Серед реакцій метаболізму розрізняють екзергонічні та ендергонічні реакції.

Екзергонічні реакції (процеси) — такі, що супроводжуються вивільненням хімічної енергії, необхідної для функціонування живих організмів. Найбільш важливими екзергонічними процесами в живих системах є окислювальні реакції, що каталізуються окислювально-відновлювальними ферментами мембран мітохондрій. Енергія, яка вивільняється в окислювальних реакціях, здебільшого акумулюється у формі макроергічних сполук.

Ендергонічні реакції (процеси) — такі, що потребують для своєї течії витрат енергії; це ферментативні реакції синтезу та відновлення:

– реакції синтезу призводять до утворення нових хімічних зв’язків, ускладнення структури біомолекул (простих сполук та біополімерів); за джерело енергії в більшості реакцій синтезу правлять макроергічні зв’язки АТФ;

– реакції відновлення — приєднання до біоорганічних сполук (здебільшого, ненасичених зв’язків) атомів водню; в реакціях відновлення як донори використовуються молекули відновленого нікотинамідаденіндинуклеотидфосфату (НАДФН).

Головною макроергічною сполукою в живих організмах є молекула АТФ. У структурі молекули АТФ є два макроергічні зв’язки, молекули АДФ — один макроергічний зв’язок. До макроергічних сполук належать також такі інтермедіати вуглеводного, ліпідного і амінокислотного метаболізму, як фосфоенолпіруват, 1,3-дифосфогліцерат та важливий енергетичний резерв м’язів — креатин фосфат.