- •Загальні вимоги до виконання пояснювальної записки
- •Зміст пояснювальної записки курсової роботи
- •Методичні вказівки до розрахункової частини пояснювальної записки
- •Необхідні для розрахунку дані
- •Розрахункові значення Mz і Qy
- •Порівняння мас перерізів
- •Методичні вказівки до графічної частини курсової роботи
- •Вказівки про вимірності
- •Список використаної літератури
- •Приклад розв’язання завдання
- •Необхідні для розрахунку дані
- •Розрахункові значення Mz і Qz
- •Перевірка правильності побудови епюр згинальних моментів і поперечних сил
- •Порівняння мас отриманих перерізів
- •Графічна частина
Перевірка правильності побудови епюр згинальних моментів і поперечних сил
Якщо епюри Mz і Qy побудовані правильно, то мають виконуватися такі закономірності:
на ділянці АС епюра Mz зображується параболою назустріч рівномірно-розподіленому навантаженню;
під моментом М = 25 кНм на епюрі Mz маємо стрибок, який дорівнює цьому моментові: (16 + 9 = 25 кНм = М);
під силою Р = 20 кН на епюрі Qy маємо стрибок, який дорівнює цій силі: (9 + 11 = 20 кН = Р);
на ділянках АО, СЕ, ВЕ згинальний момент Mz зростає зліва направо, тому поперечна сила на цих ділянках має знак (+);
на ділянці ОС згинальний момент Mz зменшується зліва направо, тому поперечна сила на цій ділянці має знак (–);
на ділянці АС поперечна сила змінює знак з (+) на (–), тому згинальний момент у перерізі, де Qy = 0 має найбільше значення Mz1 мах.
Епюри побудовані правильно.
1.3. Визначення небезпечного перерізу балки для виконання проектувального розрахунку на згин за нормальною напругою.
Небезпечний переріз балки у точці Е:
Mz мах = МЕ = 16 кНм.
Допустима напруга
МПа.
1.4. Проектувальний розрахунок балки на згин і підбір перерізів балки у 3-х варіантах.
Необхідний момент опору
небезпечного перерізу
мм3
= 100 см3.
Переріз-коло:
М
омент
опору кола:
,
звідки:
см.
Приймаємо D = 100 мм.
Переріз-прямокутник:
h/b = 2; h = 2b;
Момент опору перерізу відносно
осі Х:
;
;
см.
Приймаємо b = 53 мм.
h = 2 · 53 = 106 мм.
Площа перерізу
Апр = b · h = 53 · 106 = 5620 мм2.
П
ереріз-двотавр:
Приймаємо двотавр № 16 за ГОСТ 8239-89 (додаток) для якого:
момент опору Wx = 109 см3;
площа перерізу Aдв = 20,2 см2 = 2010 мм2;
висота перерізу h = 160 мм;
ширина перерізу b = 81 мм;
товщина стінки d = 5,0 мм;
середня товщина полки t = 7,8 мм;
момент інерції Ix = 873 см4;
статичний момент напівперерізу
Sx max = 62,3 см3.
1.5. Оцінка економічності прийнятих перерізів.
Співвідношення мас отриманих перерізів:
mдв : mпр : mкола = Адв. : Апр : Акола = 2020 : 5620 : 7750.
Якщо прийняти масу двотаврової балки за одиницю, то
mдв : mпр : mкола = 1 : 2,8 : 3,9.
Результати порівняння представимо у вигляді таблиці 7.
Таблиця 7
Порівняння мас отриманих перерізів
Переріз |
Площа A, мм2 |
A / Aдв |
Двотавр |
2020 |
1 |
Прямокутник |
5620 |
2,8 |
Коло |
7750 |
3,9 |
Маса двотаврової балки у 2,8 рази менше маси балки прямокутного перерізу і у 3,9 рази менше маси балки круглого перерізу, отже найбільш економічним і раціональним перерізом балки є двотавровий.
1.6. Побудова епюр нормальних і дотичних напруг для небезпечних перерізів двотаврової балки.
Схема двотаврового перерізу балки у довільно обраному масштабі і характерні точки перерізу 1, 2, 3, 4, 5.
Рисунок 2
Нормальні напруги в точках для перерізу, де Mz = 16 кН м:
МПа;
3 = 0 — нейтральна вісь Х;
,
де у4,
5 = h/2
– t = 80
– 7,8 = 72,2 мм;
МПа.
Дотичні напруги в точках двотаврового перерізу, де Qу max = 11 кН.
1 = 2 = 0 — на поверхні перерізу;
МПа;
,
де
= Аполки
yc;
Аполки = b t = 81 7,8 = 6318 мм2;
yc
=
80 – 3,9 = 76,1 мм;
= 6318 76,1 = 48080 мм3;
4, 5 (стінка)
МПа;
4, 5 (полка)
=
МПа.
Епюри нормальних і дотичних напруг у довільному масштабі (рис. 2).
Напруги і у точках переваги двотавра №16 представимо у вигляді таблиці 8.
Таблиця 8
Точки перерізу двотавра |
Нормальні напруги , МПа |
Дотичні напруги , МПа |
1, 2 — на поверхні |
147 |
0 |
3 — нейтральна вісь |
0 |
16 |
4, 5 — перехід стінки до полки |
132 |
12 |
4, 5 — перехід полки до стінки |
132 |
0,75 |
1.7. Повна перевірка міцності перерізу двотаврової балки.
Переріз балки, де одночасно достатньо великі значення згинального моменту і поперечної сили обираємо в точці E:
МЕ = 16 кН.м і QЕ = 9 кН.
Розрахункова напруга за ІІІ-ю
гіпотезою міцності у найбільш небезпечних
точках 4 і 5 небезпечного перерізу
двотавра №16
,
де 4,
5 — нормальні напруги,
4,
5 — дотичні напруги у
точках 4 і 5 переходу стінки до полки
(див. рис. 2 і табл. 8):
= 134 МПа.
134 МПа < [σ] = 160 МПа — недонапруга;
% недонапруги =
%
= 16,25% > 5%.
Недонапруга перевищує 5%, тому перевіримо менший профіль двотавра за ГОСТ 8239-89 — двотавр № 14, для якого:
h = 140 мм; t = 7,5 мм;
d = 4,9 мм; b = 73мм;
Wx = 81,7 см3; Ix = 572 см4.
Нормальні напруги у точках 4 і 5:
Мпа, y4,5
= 70 – 7,5 = 62,5 мм;
Мпа;
Дотичні напруги у точках 4 і 5:
Мпа,
73 · 7,5 · (70 – 3,75) = 36272 мм3;
Мпа.
Розрахункова напруга р ІІІ:
176 Мпа > 160 Мпа
— перенапруга.
% перенапруги =
=10%
>> 5%
Переріз двотавра не міцний.
Висновок: остаточно приймаємо переріз двотаврової балки № 16, який задовольняє умови міцності.
