- •Загальні вимоги до виконання пояснювальної записки
- •Зміст пояснювальної записки курсової роботи
- •Методичні вказівки до розрахункової частини пояснювальної записки
- •Необхідні для розрахунку дані
- •Розрахункові значення Mz і Qy
- •Порівняння мас перерізів
- •Методичні вказівки до графічної частини курсової роботи
- •Вказівки про вимірності
- •Список використаної літератури
- •Приклад розв’язання завдання
- •Необхідні для розрахунку дані
- •Розрахункові значення Mz і Qz
- •Перевірка правильності побудови епюр згинальних моментів і поперечних сил
- •Порівняння мас отриманих перерізів
- •Графічна частина
Розрахункові значення Mz і Qy
Ділянки |
Z, м |
Mz, кН · м |
Qy, кН |
||
|
|
|
|
|
|
1.3. Визначення небезпечного перерізу балки для виконання проектувального розрахунку на згин за нормальною напругою:
визначити з епюри згинальних моментів переріз, в якому Mz найбільший за абсолютним значенням –– Mz max;
визначити допустиму напругу матеріалу балки з співвідношення:
,
де [nт] — коефіцієнт запасу міцності;
σт — границя текучості матеріалу балки, (МПа);
[σ] — допустима напруга на згин, (МПа); .
Звідки:
;
1.4. Проектувальний розрахунок балки на згин і підбір перерізів балки у 3-х варіантах.
Для виконання проектувального розрахунку балки слід додержуватись такої послідовності:
визначити з умови міцності на згин за нормальною напругою необхідний момент опору небезпечного перерізу відносно нейтральної осі X:
,
де Mz max — згинальний момент у небезпечному перерізі, (кН м);
Wx — момент опору перерізу балки відносно нейтральної осі, (мм3);
[σ] — допустима напруга, (МПа);
звідки:
,
визначити діаметр круглого перерізу балки D з співвідношення для кола
,
звідки:
,
(мм) — округлити до цілого значення;
визначити площину круглого перерізу за формулою:
;
визначити сторони прямокутного перерізу b і h із співвідношення для прямокутника h/b (таблиця 1):
,
де b — ширина перерізу (мм);
h — висота перерізу (мм).
За даним співвідношенням h/b зробити підстановку в формулу і знаходять b і h, округлити до цілих значення;
визначити площу прямокутного перерізу A прям = b · h (мм2);
визначити номер двотаврового профілю за ГОСТ 8239-89 за визначеним з умови міцності моментом опору небезпечного перерізу відповідно нейтральної осі X, (Wx –– дивись додаток). Обирати слід двотавр, момент опору якого Wx не менше (або дорівнює) моменту опору з умови міцності. Якщо прийняти номер профілю з меншим моментом опору, то слід визначити % перенапруги, який не повинен перевищувати 5 %:
,
де σmax — розрахункова напруга у перерізі прийнятного двотавра, (МПа);
[σ] — допустима напруга матеріалу балки на згин, (МПа);
для прийнятого профілю із сортаменту слід виписати такі необхідні для розрахунку дані:
а) момент опору двотавра — Wx, см3;
б) площа перерізу — Aдв, (см2);
в) висота профілю — h (мм);
г) ширина полки двотавра — b (мм);
д) товщина стінки — d (мм);
е) середня товщина полки — t (мм);
ж) момент інерції перерізу відносно осі Х — Ix (см4);
з) статичний момент половини перерізу відносно осі Х — Sx max (см3).
1.5. Оцінка економічності прийнятих перерізів:
порівняти їх маси балок отриманих перерізів, які прямо пропорційні площам цих перерізів:
mдв : mпрям : mкола = Aдв : A прям : A кола.
Якщо масу двотаврової балки прийняти за одиницю, то співвідношення слід записати у вигляді:
mдв : mпрям : mкола = 1 : A прям/A дв : A кола /A дв;
отримані результати порівняння слід представити у вигляді таблиці 3.
Таблиця 3
