- •1.4 Практична робота № 4 - Робота командира формування цивільного захисту при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій . . . 78
- •Розділ 1. Практичні роботи
- •1.1 Практична робота № 1 - Основи цивільного захисту в Україні
- •1. Основні положення Кодексу цивільного захисту України.
- •1.1.1 Основні положення Кодексу цивільного захисту України
- •1.1.2 Єдинна державна система цивільного захисту та її складові
- •1.1.3 Класифікація та загрози виникнення надзвичайних ситуацій
- •Природні загрози
- •Загрози геологічного характеру
- •Загрози гідрометеорологічного характеру
- •Загрози медико-біологічного характеру
- •Загрози пожеж в природних екосистемах
- •Техногенні загрози
- •Загрози радіаційної небезпеки
- •Загрози хімічної небезпеки
- •Загрози пожежовибухонебезпеки
- •Загрози гідродинамічної небезпеки
- •Загрози небезпеки на транспорті
- •Загрози небезпеки на об'єктах життєзабезпечення
- •Транскордонні загрози
- •Соціально-політичні загрози
- •Надзвичайні ситуації воєнного характеру
- •Зона ураження при застосуванні сучасних засобів
- •1.2 Практична робота № 2 – Рішення типових задач з оцінки обстановки у надзвичайних ситуаціях
- •1.2.1 Оцінка хімічної обстановки у разі виникнення нс з виливом (викидом) хімічно-отруйних речовин
- •Рішення.
- •1.2.2 Оцінка обстановки, яка склалася в результаті радіаційного забруднення місцевості
- •Визначення можливих доз опромінення
- •Приклад
- •Рішення:
- •Рішення:
- •Рішення:
- •Рішення:
- •Рішення:
- •1.3 Практична робота № 3 - Основні заходи по запобіганню надзвичайних ситуацій на об’єктах господарчої діяльності (огд)
- •1.3.1 Основи організації та проведення дозиметричного та хімічного контролю на огд
- •1.3.2 Основні величини дозиметричного контролю та одиниці їх вимірювання
- •1.3.3 Методи виявлення іонізуючих випромінювань
- •1.3.4 Прилади радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю. Порядок підготовки та робота з ними
- •Дозиметри
- •Комплект індивідуальних дозиметрів дк-0,2
- •Радіометри-рентгенметри
- •Військовий прилад хімічної розвідки (впхр)
- •1.4 Практична робота № 4 - Робота командира формування цивільного захисту при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
- •1.4.1 Види і способи ведення рятувальних та інших невідкладних робіт (рінр)
- •1.4.2 Практична частина
- •1. Уяснення завдання
- •3. Віддати попередні розпорядження підлеглим.
- •4. Що значить усвідомити задачу?
- •5. Що таке задум старшого начальника?
- •Оцінка радіаційної обстановки на маршруті:
- •Оцінка хімічної обстановки:
- •1.5 Контрольні завдання для самостійної роботи
- •2.1 Загальні вказівки до виконання та оформлення домашньої контрольної роботи
- •2.2 Методика оцінки стійкості об’єктів до дії різних вражаючих факторів
- •2.2.1 Визначення максимальних значень параметрів вражаючих факторів, очікуваних на об’єкті
- •2.2.2 Оцінка стійкості об'єкту до дії ударної хвилі ядерного вибуху
- •2.2.3 Оцінка стійкості роботи об’єкту в умовах радіаційного забруднення (рз) і проникаючої радіації (пр)
- •2.2.4 Шляхи і способи підвищення стійкості роботи об’єкту
- •Перелік літератури
- •Додатки
- •Приклад оформлення титульного листа
- •Домашня контрольна робота
- •Приклад оформлення завдання
- •П риклад оформлення графічної частини
- •Вихідні дані для оцінки стійкості цеху до впливу вражаючих факторів ядерного вибуху
- •Коефіцієнт умов розташування сховища Кр
- •Товщина шару половинного ослаблення радіації для різних матеріалів d, см
Загрози хімічної небезпеки
До основних чинників хімічної небезпеки в Україні слід віднести функціонування понад 1,4 тис. об'єктів, на яких зберігається або використовується у виробничій діяльності більше 350 тис.т небезпечних хімічних речовин, у тому числі: близько 9 тис. т хлору, 213 тис. т аміаку та понад 130 тис. т інших небезпечних хімічних речовин, а саме:
• об'єкти з виробництва вибухових речовин та утилізації непридатних боєприпасів;
• великотоннажні виробництва неорганічних речовин (добрива, хлор, аміак, кислоти);
• нафто- та газопереробні заводи;
• об'єкти з виробництва продуктів органічного синтезу;
• об'єкти, що використовують або зберігають хлор та аміак;
• склади і бази із запасами отрутохімікатів для сільського господарства;
• магістральні аміако- та етиленопроводи.
За ступенями хімічної небезпеки ці об'єкти розподілені на:
• I ступеня хімічної небезпеки - 93 об'єкти (у зонах можливого хімічного зараження від кожного з них мешкає більше 3,0 тис. осіб);
• II ступеня хімічної небезпеки - 202 об'єкти (від 0,3 до 3,0 тис. осіб);
• III ступеня хімічної небезпеки - 290 об'єктів (від 0,1 до 0,3 тис. осіб.);
• IV ступеня хімічної небезпеки - 829 об'єктів (менше 0,1 тис. осіб).
Усього в зонах можливого хімічного зараження мешкає понад 10,0 млн. осіб (близько 22% населення країни).
Особливу небезпеку для населення і навколишнього природного середовища становлять аміакопроводи, хімічне виробництво, відстійники, сховища небезпечних речовин тощо.
Найбільш поширеними шкідливими сильнодіючими отруйними речовинами (СДОР) на підприємствах хімічної промисловості є аміак, хлор, двоокис азоту, акрилонітрил, сірковий ангідрид, концентрована азотна та сірчана кислоти, фосген, метанол, бензол, карбамідоаміачні суміші, їдкий натрій, формалін тощо.
Загрози пожежовибухонебезпеки
У господарському комплексі України діє понад 1,5 тис. вибухо і пожежонебезпечних об'єктів, на яких зосереджено близько 13 млн. тонн твердих і рідких вибухо і пожежонебезпечних речовин. Реальну загрозу виникнення техногенно-екологічних катастроф створюють близько 2,5 млн. тонн звичайних видів боєприпасів, не придатних для подальшого використання, які зберігаються на арсеналах, базах і складах Збройних Сил, дислокованих по всій території України.
Переважна кількість вибухо- і пожежонебезпечних об'єктів розташована в центральних, східних і південних областях країни, де сконцентровані хімічні, нафто- і газопереробні, коксохімічні, металургійні і машинобудівні підприємства, функціонує розгалужена мережа нафто-, газо-, аміакопроводів, експлуатуються нафтові і газові промисли, вугільні шахти.
Протягом 2008 року на об'єктах та в населених пунктах України виникло 49838 пожеж. Внаслідок пожеж загинули 3896, з них 92 дитини, та 1817 осіб отримали травми, з них 160 дітей. Економічні втрати від пожеж склали 3 млрд. 864 млн. 207 тис. грн. (з них прямі матеріальні збитки становлять 2 млрд. 945 млн. 231 тис. грн., побічні - 918 млн. 976 тис. грн.). Вогнем було знищено та пошкоджено 21 тис. будівель та споруд різного призначення, 3,1 тис. одиниць транспортних засобів, 15,5 тис. тонн грубих кормів Щоденно в Україні, в середньому, виникало 136 пожеж, економічні втрати від яких складали 10,6 млн. гривень. Однією пожежею державі наносились прямі збитки на суму 77,5 тис. гривень. Кожного дня внаслідок пожеж, в середньому, гинули 11 і отримували травми 5 осіб, вогнем знищувалось або пошкоджувалось 57 будівель та 8 одиниць техніки.