- •1.4 Практична робота № 4 - Робота командира формування цивільного захисту при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій . . . 78
- •Розділ 1. Практичні роботи
- •1.1 Практична робота № 1 - Основи цивільного захисту в Україні
- •1. Основні положення Кодексу цивільного захисту України.
- •1.1.1 Основні положення Кодексу цивільного захисту України
- •1.1.2 Єдинна державна система цивільного захисту та її складові
- •1.1.3 Класифікація та загрози виникнення надзвичайних ситуацій
- •Природні загрози
- •Загрози геологічного характеру
- •Загрози гідрометеорологічного характеру
- •Загрози медико-біологічного характеру
- •Загрози пожеж в природних екосистемах
- •Техногенні загрози
- •Загрози радіаційної небезпеки
- •Загрози хімічної небезпеки
- •Загрози пожежовибухонебезпеки
- •Загрози гідродинамічної небезпеки
- •Загрози небезпеки на транспорті
- •Загрози небезпеки на об'єктах життєзабезпечення
- •Транскордонні загрози
- •Соціально-політичні загрози
- •Надзвичайні ситуації воєнного характеру
- •Зона ураження при застосуванні сучасних засобів
- •1.2 Практична робота № 2 – Рішення типових задач з оцінки обстановки у надзвичайних ситуаціях
- •1.2.1 Оцінка хімічної обстановки у разі виникнення нс з виливом (викидом) хімічно-отруйних речовин
- •Рішення.
- •1.2.2 Оцінка обстановки, яка склалася в результаті радіаційного забруднення місцевості
- •Визначення можливих доз опромінення
- •Приклад
- •Рішення:
- •Рішення:
- •Рішення:
- •Рішення:
- •Рішення:
- •1.3 Практична робота № 3 - Основні заходи по запобіганню надзвичайних ситуацій на об’єктах господарчої діяльності (огд)
- •1.3.1 Основи організації та проведення дозиметричного та хімічного контролю на огд
- •1.3.2 Основні величини дозиметричного контролю та одиниці їх вимірювання
- •1.3.3 Методи виявлення іонізуючих випромінювань
- •1.3.4 Прилади радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю. Порядок підготовки та робота з ними
- •Дозиметри
- •Комплект індивідуальних дозиметрів дк-0,2
- •Радіометри-рентгенметри
- •Військовий прилад хімічної розвідки (впхр)
- •1.4 Практична робота № 4 - Робота командира формування цивільного захисту при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
- •1.4.1 Види і способи ведення рятувальних та інших невідкладних робіт (рінр)
- •1.4.2 Практична частина
- •1. Уяснення завдання
- •3. Віддати попередні розпорядження підлеглим.
- •4. Що значить усвідомити задачу?
- •5. Що таке задум старшого начальника?
- •Оцінка радіаційної обстановки на маршруті:
- •Оцінка хімічної обстановки:
- •1.5 Контрольні завдання для самостійної роботи
- •2.1 Загальні вказівки до виконання та оформлення домашньої контрольної роботи
- •2.2 Методика оцінки стійкості об’єктів до дії різних вражаючих факторів
- •2.2.1 Визначення максимальних значень параметрів вражаючих факторів, очікуваних на об’єкті
- •2.2.2 Оцінка стійкості об'єкту до дії ударної хвилі ядерного вибуху
- •2.2.3 Оцінка стійкості роботи об’єкту в умовах радіаційного забруднення (рз) і проникаючої радіації (пр)
- •2.2.4 Шляхи і способи підвищення стійкості роботи об’єкту
- •Перелік літератури
- •Додатки
- •Приклад оформлення титульного листа
- •Домашня контрольна робота
- •Приклад оформлення завдання
- •П риклад оформлення графічної частини
- •Вихідні дані для оцінки стійкості цеху до впливу вражаючих факторів ядерного вибуху
- •Коефіцієнт умов розташування сховища Кр
- •Товщина шару половинного ослаблення радіації для різних матеріалів d, см
1.1.3 Класифікація та загрози виникнення надзвичайних ситуацій
За останні роки населення, об'єкти господарювання та територія України продовжували перебувати під значним негативним впливом уражаючих чинників природного та техногенного походження, які призводили до виникнення надзвичайних ситуацій і небезпечних подій, загибелі людей на виробництві і в побуті, погіршення умов життєдіяльності населення, забруднення навколишнього природного середовища, значних економічних збитків.
Небезпечна (надзвичайна) подія це подія, під час якої порушені нормальні умови життєдіяльності людей, що не набула масштабу надзвичайної ситуації, але представляє собою загрозу життю та здоров’ю людей чи заподіяння матеріальних збитків;
Під надзвичайною ситуацією НС розуміється порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, викликане небезпечною подією (аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження), яке привело до загибелі людей та значних матеріальних втрат.
Ознаками НС є:
- наявність або загроза загибелі людей та тварин, або значне погіршення умов їх життєдіяльності;
- заподіяння великих економічних збитків;
- істотне погіршення стану навколишнього природного середовища.
Класифікація НС здійснюється для:
- забезпечення організації взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій у процесі вирішення питань, пов'язаних з НС та ліквідацією їх наслідків;
- ведення державної статистики;
- для машинного оброблення інформації в автоматизованих системах управління економікою держави, забезпечення інформаційної сумісності задач органів різних рівнів управління.
Основними нормативно-правовими документами здійснення класифікації НС є Державний класифікатор надзвичайних ситуацій ДК 019-2001 та Порядок класифікації НС техногенного та природного характеру за їх рівнями.
Згідно з ДК 019-2001 залежно від причин, які можуть зумовити виникнення НС на території України, розрізняються:
НС техногенного характеру – НС, що виникли внаслідок дії чинників техногенного характеру, якими можуть бути транспортні аварії (катастрофи), пожежі, вибухи, аварії з викидом (загрозою викидання) небезпечних і шкідливих, хімічних і радіоактивних речовин, раптове руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах зв'язку та телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічні аварії та ін.;
НС природного характеру – НС, що з'явилися внаслідок дії природного характеру, таких як небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні явища, деградація ґрунтів чи надр, пожежі у природних екологічних системах, зміни стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність і масове отруєння людей, інфекційні захворювання свійських тварин, масова загибель диких тварин, ураження сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками та ін;
НС соціально-політичного характеру – НС, що пов'язані з протиправними діями терористичного та антиконституційного спрямування, такими як захоплення та силове утримання важливих об'єктів, або реальна загроза здійснення таких акцій, захоплення та силове утримання атомних електростанцій або інших об'єктів атомної енергетики або реальна загроза здійснення таких акцій, замах на життя керівників держави і народних депутатів України, замах на життя членів екіпажу повітряного або морського (річкового) судна, захоплення заручників з членів екіпажу чи пасажирів, викрадення (спроба викрадення), знищення (спроба знищення) таких суден, установлення вибухового пристрою у багатолюдних місцях, в установі, організації, на підприємстві, у житловому секторі, на транспорті, зникнення або викрадення зброї та небезпечних речовин з об'єктів їх зберігання, використання, перероблення та під час транспортування, виявлення застарілих боєприпасів, аварії на арсеналах, складах боєприпасів та інших об'єктах військового призначення з викиданням уламків, реактивних та звичайних снарядів, нещасні випадки з людьми та ін.;
НС воєнного характеру – НС, пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, транспортних та інженерних комунікацій тощо.
НС, залежно від обсягів заподіяних збитків, технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, можуть бути державного, регіонального, місцевого або об'єктового рівня.
Для визначення рівня НС встановлюються такі критерії:
- територіальне поширення та обсяги технічних і матеріальних ресурсів, які необхідні для ліквідації наслідків НС;
- кількість людей, які постраждали або умови життєдіяльності яких було порушено внаслідок НС;
- розмір заподіяних (очікуваних) збитків.
Державного рівня визнається НС:
- яка поширилась або може поширитися на територію інших держав;
- яка поширилась на територію двох чи більше регіонів України (Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя), а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих регіонів, але не менш як 1 відсоток від обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів (НС державного рівня за територіальним поширенням);
- яка призвела до загибелі понад 10 осіб або внаслідок якої постраждало понад 300 осіб (постраждалі – особи, життю або здоров'ю яких було заподіяно шкоду внаслідок надзвичайної ситуації), чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 50 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби);
- внаслідок, якої загинуло понад 5 осіб, або постраждало понад 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності, понад 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки (оцінені в установленому законодавством порядку), спричинені НС, перевищили 25 тис. мінімальних розмірів (на час виникнення НС) заробітної плати;
- збитки від якої перевищили 150 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;
- яка в інших випадках, передбачених актами законодавства, за своїми ознаками визнається як НС державного рівня.
Регіонального рівня визнається НС:
- яка поширилась на територію двох чи більше районів (міст обласного значення) Автономної Республіки Крим, областей і для її ліквідації необхідні матеріальні та технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих районів, але не менш як 1 відсоток обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів (НС регіонального рівня за територіальним поширенням);
- яка привела до загибелі від 3 до 5 осіб або внаслідок, якої постраждало від 50 до 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 1 тис. до 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки перевищили 5 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;
- збитки від якої перевищили 15 тис. Мінімальних розмірів заробітної плати.
Місцевого рівня визнається НС:
- яка вийшла за межі території потенційно небезпечного об'єкта, загрожує довкіллю, сусіднім населеним пунктам, інженерним спорудам і для її ліквідації необхідні матеріальні та технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об'єкта;
- внаслідок, якої загинуло 1-2 особи або постраждало від 20 до 50 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 100 до 1000 осіб на тривалий час (більш як на 3 доби) і збитки перевищили 0,5 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;
- збитки від якої перевищили 2 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.
Об'єктового рівня визнається НС, яка не підпадає під названі вище визначення.
НС відноситься до певного рівня, за умови відповідності її не менше одного із зазначених критеріїв.
У випадку, коли внаслідок НС для відповідних порогових значень рівнів людських втрат або кількості осіб, які постраждали чи зазнали порушення нормальних умов життєдіяльності, обсяг збитків, якого не досягає визначеного критерію, рівень НС визнається на ступінь менше (для дорожньо-транспортних пригод - на дві ступені менше).
Віднесення НС, яка виникла на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, до державного та регіонального рівня, за територіальним поширенням або за сумарними показниками її наслідків не є підставою для віднесення НС до державного або регіонального рівня окремо для кожної з цих адміністративно-територіальних одиниць.
Остаточне рішення щодо рівня НС приймає МНС за погодженням, у разі потреби із зацікавленими міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, а також з урахуванням експертного висновку (у разі його надання) регіональної комісії з питань ТЕБ та НС щодо рівня НС. Це рішення вважається підставою для здійснення інших заходів щодо реагування на НС.
