- •1.4 Практична робота № 4 - Робота командира формування цивільного захисту при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій . . . 78
- •Розділ 1. Практичні роботи
- •1.1 Практична робота № 1 - Основи цивільного захисту в Україні
- •1. Основні положення Кодексу цивільного захисту України.
- •1.1.1 Основні положення Кодексу цивільного захисту України
- •1.1.2 Єдинна державна система цивільного захисту та її складові
- •1.1.3 Класифікація та загрози виникнення надзвичайних ситуацій
- •Природні загрози
- •Загрози геологічного характеру
- •Загрози гідрометеорологічного характеру
- •Загрози медико-біологічного характеру
- •Загрози пожеж в природних екосистемах
- •Техногенні загрози
- •Загрози радіаційної небезпеки
- •Загрози хімічної небезпеки
- •Загрози пожежовибухонебезпеки
- •Загрози гідродинамічної небезпеки
- •Загрози небезпеки на транспорті
- •Загрози небезпеки на об'єктах життєзабезпечення
- •Транскордонні загрози
- •Соціально-політичні загрози
- •Надзвичайні ситуації воєнного характеру
- •Зона ураження при застосуванні сучасних засобів
- •1.2 Практична робота № 2 – Рішення типових задач з оцінки обстановки у надзвичайних ситуаціях
- •1.2.1 Оцінка хімічної обстановки у разі виникнення нс з виливом (викидом) хімічно-отруйних речовин
- •Рішення.
- •1.2.2 Оцінка обстановки, яка склалася в результаті радіаційного забруднення місцевості
- •Визначення можливих доз опромінення
- •Приклад
- •Рішення:
- •Рішення:
- •Рішення:
- •Рішення:
- •Рішення:
- •1.3 Практична робота № 3 - Основні заходи по запобіганню надзвичайних ситуацій на об’єктах господарчої діяльності (огд)
- •1.3.1 Основи організації та проведення дозиметричного та хімічного контролю на огд
- •1.3.2 Основні величини дозиметричного контролю та одиниці їх вимірювання
- •1.3.3 Методи виявлення іонізуючих випромінювань
- •1.3.4 Прилади радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю. Порядок підготовки та робота з ними
- •Дозиметри
- •Комплект індивідуальних дозиметрів дк-0,2
- •Радіометри-рентгенметри
- •Військовий прилад хімічної розвідки (впхр)
- •1.4 Практична робота № 4 - Робота командира формування цивільного захисту при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
- •1.4.1 Види і способи ведення рятувальних та інших невідкладних робіт (рінр)
- •1.4.2 Практична частина
- •1. Уяснення завдання
- •3. Віддати попередні розпорядження підлеглим.
- •4. Що значить усвідомити задачу?
- •5. Що таке задум старшого начальника?
- •Оцінка радіаційної обстановки на маршруті:
- •Оцінка хімічної обстановки:
- •1.5 Контрольні завдання для самостійної роботи
- •2.1 Загальні вказівки до виконання та оформлення домашньої контрольної роботи
- •2.2 Методика оцінки стійкості об’єктів до дії різних вражаючих факторів
- •2.2.1 Визначення максимальних значень параметрів вражаючих факторів, очікуваних на об’єкті
- •2.2.2 Оцінка стійкості об'єкту до дії ударної хвилі ядерного вибуху
- •2.2.3 Оцінка стійкості роботи об’єкту в умовах радіаційного забруднення (рз) і проникаючої радіації (пр)
- •2.2.4 Шляхи і способи підвищення стійкості роботи об’єкту
- •Перелік літератури
- •Додатки
- •Приклад оформлення титульного листа
- •Домашня контрольна робота
- •Приклад оформлення завдання
- •П риклад оформлення графічної частини
- •Вихідні дані для оцінки стійкості цеху до впливу вражаючих факторів ядерного вибуху
- •Коефіцієнт умов розташування сховища Кр
- •Товщина шару половинного ослаблення радіації для різних матеріалів d, см
2.2.3 Оцінка стійкості роботи об’єкту в умовах радіаційного забруднення (рз) і проникаючої радіації (пр)
Початковими даними для оцінки стійкості є:
- максимальна доза проникаючої радіації Дmax, яка очікується на об'єкті при ядерному вибуху;
- максимальний рівень радіації на першу годину після вибуху Р1max, який очікується на об'єкті при ядерному вибуху;
- характеристика виробничих ділянок (конструкція будівель, місце розташування);
- характеристика сховищ (тип, матеріал і товщина кожного захисного шару перекриття і виступаючих над поверхнею землі стін);
- характеристика технологічного устаткування, приладів, апаратури і використовуваних матеріалів.
Оцінка стійкості об'єкту до дії проникаючої радіації і радіоактивного зараження проводиться в такій послідовності:
1) визначається ступінь захищеності робітників і службовців – коефіцієнт послаблення дози радіації Кпосл кожної будівлі, споруди і сховища, в яких працюватиме або ховатиметься виробничий персонал.
Значення Кпосл для основних типів будівель, споруд і транспортних засобів розраховані і приводяться в додатку 10.
Коефіцієнт послаблення сховища залежить від його типу (вбудоване або окремо стояче), товщини і матеріалу перекриття, місця розташування і розраховується по формулі:
,
i
= 1,2,3,…., n,
(2.2)
де Кр – коефіцієнт, який враховує умови розташування сховища, знаходиться по додатку 11;
hi – товщина і-го захисного шару, см (зазначено у завданні);
di – товщина шару половинного ослаблення матеріалу і-го захисного шару, см, знаходиться по додатку 12 окремо для розрахунку коефіцієнта послаблення від ПР і РЗ;
n – кількість захисних шарів матеріалів перекриття сховища, які виступають над поверхнею стін.
2) Визначається доза радіації, яку може отримати виробничий персонал, що перебуває у виробничих будівлях та у сховищах, при дії проникаючої радіації і радіоактивного зараження.
Доза радіації при дії проникаючої радіації у будівлі цеху та сховищі розраховується за формулою:
(2.3)
де Двідк. – доза радіації, яку можуть одержати люди на відкритій місцевості.
Доза радіації при дії радіоактивного зараження у будівлі цеху та сховищі розраховується за формулою:
(2.4)
де Р1 – рівень радіації на 1 годину після вибуху, Р/год;
tп – час початку роботи в умовах зараження від моменту вибуху, год;
tк – час закінчення роботи в умовах зараження від початку вибуху, який дорівнює сумі часу початку і тривалості роботи, год;
Кпосл. – коефіцієнт послаблення дози радіації будівлею (спорудою).
Час початку роботи в умовах зараження від моменту вибуху розраховується за формулою:
,
(2.5)
де tвип – час випадіння радіоактивних речовин, год, tвип = 1 год;
Rх – мінімальна відстань від об’єкту до передбаченого центру вибуху;
Vвітру – швидкість середнього вітру.
Час закінчення роботи в умовах зараження розраховується за формулою:
tк = tп + tроб , (2.6)
де tроб – час тривалості роботи, год, tроб = 12 год.
По значенню дози визначається можливий вихід зі строю людей і оцінюється стійкість об'єкту.
Якщо Д > Двст, то об’єкт не стійкий. Якщо Д < Двст, то об’єкт стійкий.
3) Визначається межа стійкості цеху в умовах радіоактивного зараження – найбільше значення рівня радіації, Р/год, на об'єкті, при якому ще можлива виробнича діяльність у звичайному режимі (двома повними змінами, повний робочий день і при цьому персонал не отримає дозу опромінювання більшу за встановлену):
(2.7)
де Двст – допустима (встановлена) доза опромінювання для працюючих зміни з урахуванням можливого радіоактивного опромінювання в заміській зоні і при переїзді на об'єкт з таким розрахунком, щоб сумарна доза опромінювання не перевищила допустимої норми одноразового опромінювання (50 Р).
4) Порівнюємо межу стійкості цеху з максимальним значенням очікуваного рівня радіації на об'єкті.
Якщо P1lim ≥ P1max, то об’єкт стійкий до радіоактивного зараження.
Якщо P1lim < P1max, то цех (об’єкт) не стійкий до радіоактивного зараження.
5) Результати розрахунків заносяться у таблицю 2.4.
Таблиця 2.4 – Результати оцінки стійкості цеху до дії проникаючої радіації і радіоактивного забруднення
Елемент цеху |
Характеристика будівель і споруд |
Коефіцієнт послаблення дози радіації, Кпосл |
Доза радіації, Р |
Межа стійкосі в умовах РЗ, Р/год |
||
від ПР |
від РЗ |
при ПР |
при РЗ |
|||
Будівля цеху |
Характеристика будівлі, місце розташування |
|
|
|
|
|
Сховище |
Місце розташування, характеристика перекриттів |
|
|
|
|
|
6) Отримані результати аналізуються і робляться висновки, в яких вказуються заходи по підвищенню стійкості роботи об’єкту.
