- •1.4 Практична робота № 4 - Робота командира формування цивільного захисту при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій . . . 78
- •Розділ 1. Практичні роботи
- •1.1 Практична робота № 1 - Основи цивільного захисту в Україні
- •1. Основні положення Кодексу цивільного захисту України.
- •1.1.1 Основні положення Кодексу цивільного захисту України
- •1.1.2 Єдинна державна система цивільного захисту та її складові
- •1.1.3 Класифікація та загрози виникнення надзвичайних ситуацій
- •Природні загрози
- •Загрози геологічного характеру
- •Загрози гідрометеорологічного характеру
- •Загрози медико-біологічного характеру
- •Загрози пожеж в природних екосистемах
- •Техногенні загрози
- •Загрози радіаційної небезпеки
- •Загрози хімічної небезпеки
- •Загрози пожежовибухонебезпеки
- •Загрози гідродинамічної небезпеки
- •Загрози небезпеки на транспорті
- •Загрози небезпеки на об'єктах життєзабезпечення
- •Транскордонні загрози
- •Соціально-політичні загрози
- •Надзвичайні ситуації воєнного характеру
- •Зона ураження при застосуванні сучасних засобів
- •1.2 Практична робота № 2 – Рішення типових задач з оцінки обстановки у надзвичайних ситуаціях
- •1.2.1 Оцінка хімічної обстановки у разі виникнення нс з виливом (викидом) хімічно-отруйних речовин
- •Рішення.
- •1.2.2 Оцінка обстановки, яка склалася в результаті радіаційного забруднення місцевості
- •Визначення можливих доз опромінення
- •Приклад
- •Рішення:
- •Рішення:
- •Рішення:
- •Рішення:
- •Рішення:
- •1.3 Практична робота № 3 - Основні заходи по запобіганню надзвичайних ситуацій на об’єктах господарчої діяльності (огд)
- •1.3.1 Основи організації та проведення дозиметричного та хімічного контролю на огд
- •1.3.2 Основні величини дозиметричного контролю та одиниці їх вимірювання
- •1.3.3 Методи виявлення іонізуючих випромінювань
- •1.3.4 Прилади радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю. Порядок підготовки та робота з ними
- •Дозиметри
- •Комплект індивідуальних дозиметрів дк-0,2
- •Радіометри-рентгенметри
- •Військовий прилад хімічної розвідки (впхр)
- •1.4 Практична робота № 4 - Робота командира формування цивільного захисту при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
- •1.4.1 Види і способи ведення рятувальних та інших невідкладних робіт (рінр)
- •1.4.2 Практична частина
- •1. Уяснення завдання
- •3. Віддати попередні розпорядження підлеглим.
- •4. Що значить усвідомити задачу?
- •5. Що таке задум старшого начальника?
- •Оцінка радіаційної обстановки на маршруті:
- •Оцінка хімічної обстановки:
- •1.5 Контрольні завдання для самостійної роботи
- •2.1 Загальні вказівки до виконання та оформлення домашньої контрольної роботи
- •2.2 Методика оцінки стійкості об’єктів до дії різних вражаючих факторів
- •2.2.1 Визначення максимальних значень параметрів вражаючих факторів, очікуваних на об’єкті
- •2.2.2 Оцінка стійкості об'єкту до дії ударної хвилі ядерного вибуху
- •2.2.3 Оцінка стійкості роботи об’єкту в умовах радіаційного забруднення (рз) і проникаючої радіації (пр)
- •2.2.4 Шляхи і способи підвищення стійкості роботи об’єкту
- •Перелік літератури
- •Додатки
- •Приклад оформлення титульного листа
- •Домашня контрольна робота
- •Приклад оформлення завдання
- •П риклад оформлення графічної частини
- •Вихідні дані для оцінки стійкості цеху до впливу вражаючих факторів ядерного вибуху
- •Коефіцієнт умов розташування сховища Кр
- •Товщина шару половинного ослаблення радіації для різних матеріалів d, см
2.2 Методика оцінки стійкості об’єктів до дії різних вражаючих факторів
В ході досліджень необхідно, керуватися наступними положеннями:
а) оцінка стійкості елементів об’єкта проводиться до дії кожного вражаючого чинника окремо;
б) всі елементи об’єкта підлягають дії вражаючих чинників одночасно і в однаковій мірі;
в) дослідження доцільно проводити для найнесприятливіших умов.
Це дозволяє визначити максимальні значення параметрів вражаючих факторів та доцільну межу підвищення стійкості роботи об’єкта.
Методика дослідження стійкості роботи об’єкта зводиться до визначення:
мінімальної відстані від об’єкту до передбаченого центру виникнення небезпеки;
максимального значення очікуваних величин основних показників кожного вражаючого фактора:
ΔPФmax – надлишковий тиск, МПа;
Ісвmax – світловий імпульс, кДж/м2;
Дmax – доза радіації, Р;
Р1max – рівень радіоактивного забруднення на 1 год після аварії, Р/год;
межі стійкості (lim) кожного елемента і об’єкта в цілому до кожного вражаючого фактора в порівнянні з очікуваною величиною.
зробити висновок про стійкість об’єкту до кожного вражаючого чинника, тобто чи може об’єкт виконувати роботу після аварії, здійснити заходи по підвищенню стійкості.
Розглянемо окремі методики оцінки стійкості до кожного вражаючого чинника.
2.2.1 Визначення максимальних значень параметрів вражаючих факторів, очікуваних на об’єкті
Вражаючими факторами ядерної зброї є ударна хвиля, світлове випромінювання, проникаюча радіація, електромагнітний імпульс, радіоактивне зараження.
Ударна хвиля – це область різкого стискування середовища, яка у вигляді сферичного шару розповсюджується в усі сторони від місця вибуху з надзвуковою швидкістю.
Ударна хвиля руйнує будівлі, споруди, наносить травми людям. Ступінь руйнувань та травм залежить від величини надлишкового тиску у фронті ударної хвилі (∆Рф). Розглядають чотири ступені руйнувань:
слабкі руйнування – ∆ Рф= 10-20 кПа;
середні руйнування – ∆ Рф = 20-30 кПа;
сильні руйнування – ∆ Рф = 30-50 кПа;
повні руйнування – ∆Рф = > 50 кПа.
Світлове випромінювання – сукупність видимого світла, ультрафіолетових та інфрачервоних променів. Джерело випромінювання - область вибуху, що світиться (речовини ядерного боєприпасу, повітря та ґрунту).
Вражаюча дія характеризується величиною світлового імпульсу (Ісв). Викликає пожежі, оплавлення матеріалів, опіки відкритих частин тіла, тимчасове осліплення та опіки сітківки очей.
Залежно від величини світлового імпульсу розрізняють три зони пожеж:
- зона окремих пожеж – Ісв = 100-200 кДж/м2, охоплює зону слабких і частину зони середніх руйнувань;
- зона суцільних пожеж – Ісв = 400-600 кДж/м2, охоплює зону середніх і більшу частину сильних руйнувань;
- зона горіння та тління у завалах – Ісв = 2000-40000 кДж/м2, охоплює всю зону повних і частину сильних руйнувань.
Проникаюча радіація – це потік гамма-випромінювання та нейтронів із зони ядерного вибуху. Вражаюча дія характеризується дозою опромінення.
У людей та тварин може викликати променеву хворобу. На виробництві виводить і строю оптику, фотоматеріали, радіотехнічну апаратуру.
Радіоактивне зараження – це забруднення території продуктами ядерного вибуху. Виникає в наслідок випадання радіоактивних речовин з хмарами ядерного вибуху.
Діючи на людей і тварин викликає загальне опромінення (променеву хворобу), ураження шкіри та ураження внутрішніх органів.
Залежно від рівня радіації осередок радіоактивного забруднення поділяють на чотири зони:
зона «А» – помірного забруднення, Р1 = 8-80 Р/год;
зона «Б» – сильного забруднення, Р1 = 80-240 Р/год;
зона «В» – небезпечного забруднення, Р1 = 240-800 Р/год;
зона «Г» – надзвичайно небезпечного забруднення, Р1 = >800 Р/год.
Для визначення максимальних значень параметрів вражаючих факторів – надлишкового тиску у фронті ударної хвилі (∆Рфmax), величини світлового імпульсу (Ісвmax), дози проникаючою радіації (Дmax), радіаційного забруднення, яке можливе на першу годину після вибуху (Р1max) – необхідно знати мінімальну відстань від об’єкту до передбаченого центру виникнення небезпеки (Rх).
Rх =Rм – rвідх. (2.1)
де Rх – мінімальна відстань від об’єкту до передбаченого центру вибуху;
Rм – віддалення об’єкту від точки прицілювання;
rвідх – вірогідне максимальне відхилення боєприпасу.
Визначаємо максимальне значення параметрів вражаючих факторів по додатках в залежності від Rх, маси боєприпасу (q), виду вибуху (наземний, або повітряний) та швидкості середнього вітру:
- надлишковий тиск ∆Рфmax – додаток 5;
- світловий імпульс Ісвmax – додаток 6;
- доза проникаючої радіації Дmax – додаток 7;
- рівень радіації на 1 годину після вибуху Р1max – додаток 8.
У висновках треба вказати в зоні яких руйнувань, пожеж, радіоактивного забруднення і проникаючої радіації може опинитися об’єкт.
