Новоутворення повік

Новоутворення повік поділяють на доброякісні та злоякісні.

До доброякісних пухлин належать бородавки (на шкірі повіки ближче до її переднього ребра), шкірний ріг (утвір у вигляді невеличкого підняття з ороговілих епідермальних клітин), ангіоми (варикозно або кавернозно змінені судини, телеангіектазії). Лікування їх хірургічне, у разі необхідності вдаються до електрокоагуляції, рентгенотерапії.

До злоякісних пухлин зараховують – саркому (зовні подібна до халязіону, але пізніше росте і постійно рецидивує після видалення) і карциному вона – найчастіше локалізується біля внутрішнього кута ока на нижній повіці та має вигляд ущільнення на шкірі з виразками в центрі, нерівним дном і ділянками розпаду та рубцювання тканин.

Лікування залежить під розмірів пухлини та її локалізації – використовують хірургічне видалення, електроексцизію. кріодеструкцію, рентгено- та хіміотерапію.

Пухлини кон’юнктиви

Доброякісні новоутворення. Дермоїд – природжені утворення на кон'юнктиві із сполучної або м'язової тканини, що мають сальні й потові залози та пучечки волосся. Лікування оперативне.

Папілома – прозорі утворення біля лімба з помітними судинними петлями.

Гемангіома– на кон'юнктиві часто супроводжує гемангіому шкіри повік та обличчя. Трапляється гемангіома ізольована і така, що проростає з глибоких шарів. Дифузні ангіоми зі схильністю до поширення в глибину орбіти видаляють шляхом електрокоагуляції, кріодеструкції тощо.

Злоякісні новоутворення. Меланома – пігментовані або безпігментні гладенькі або горбкуваті пухлини, що локалізуються в ділянці склепінь або лімба і часто метастазують.

Рак кон'юнктиви має вигляд біляво-рожевої пухлини з широкою основою; вона здатна проростати в сусідні тканини.

Лікування. Необхідно якомога раніше вдатися до видалення злоякісних пухлин кон'юнктиви. У разі проростання в рогівку пухлину видаляють у межах здорової тканини з подальшою кератопластикою. У задавнених випадках видаляють око (енуклеація), при поширенні процесу на орбіту застосовують екзентерацію орбіти. За необхідності призначають променеву терапію.

Кісти і пухлини склери

Кісти трапляються відносно рідко. Причини розвитку проникнення епітелію між шарів склери, розшарування ії тканини рідиною. Ростуть кісти повільно, можуть мати різні розміри, форму. Дрібні кісти, як правило, не спричинюють у хворих дискомфорту і не потребують лікування. Великі кісти необхідно видаляти хірургічним шляхом із подальшою пластикою склери.

Пухлини склери виникають украй рідко. Переважно вони вторинні, розвиваються внаслідок проростання епібульбарних і внутріш-ньоочних пухлин (меланоми, ретинобластоми). До первинних пухлин відносять фіброми, гемангіоми; їх видаляють у межах здорових тканин. При вторинних злоякісних пухлинах показана енуклеація ока.

Пухлини судинної оболонки

Первинні новоутворення судинної оболонки поділяють на доброякісні та злоякісні. Проте клінічне не завжди легко їх відрізнити: тільки за допомогою гістологічного дослідження можлива точна діагностика пухлин.

Для клінічної діагностики пухлин увеального тракту широко застосовують діафаноскопію, ехоофтальмографію, сканування, флуоресцентну ангіографію, радіоізотопну діагностику, методи бокового освітлення, біо-мікроскопію, гоніо- та циклоскопію.

Необхідно пам'ятати, що великий відсоток пухлин трапляється у разі однобічної абсолютної глаукоми та катаракти. Про новоутворення також свідчать застійні явища в кон'юнктиві та склері, стафіломи останньої, темні вузлики в тканинах, зміщення зіниці та ін. Необхідно диференціювати такі псевдопухлинні процеси, як туберкульоми, сифіломи, субретинальні та субхоріоїдальні крововиливи, макулодистрофії, ретиношизис та різноманітні ексудативні зміни очного дна (особливо в похилому віці). Часто в судинній оболонці спостерігаються вторинні пухлини – метастази новоутворень інших органів, що потребують особливого комплексного підходу в лікуванні.

Доброякісні новоутворення судинної оболонки — це кісти, невуси, нейрофіброми, невриноми, лейоміоми, доброякісні меланоми та інші. Кісти трапляються найчастіше і можуть бути спонтанними (внаслідок порушення ембріогенезу) та як наслідок травматичного заносу епітелію рогівки в передню камеру після проникних поранень або внутрішньоочних операцій. Ці кісти прозорі, круглої форми та мають сіро-коричневе забарвлення (нагадують перлину). За активного росту вони можуть викликати ускладнення у вигляді катаракти, підвивиху кришталика, вторинної глаукоми, ендотеліальної дистрофії рогівки. У цьому разі лікування тільки хірургічне; пункція та відсмоктування кісти малоефективні – настають рецидиви. Видалення кісти повинно бути повним (у капсулі). Добрі результати дає лазеркоагуляція. Якщо кіста стаціонарна і не викликає ускладнень, то з операцією поспішати не варто.

Невуси — доброякісні пігментовані поліморфні пухлини, що трапляються у всіх відділах увеального тракту: добре видимі в райдужці і випадково виявляються в хоріоїдеї під час офтальмоскопії. Підлягають постійному спостереженню, тому що інколи можуть малігнізуватися і бути джерелом меланом, а також викликати вторинну гіпертензію.

Невриноми і нейрофіброми (хвороба Реклімгхаузена) — це місцевий прояв системного захворювання спадкового генезу. Трапляється рідко і характеризується численними фіброматознимп утвореннями з оболонок нервів, сірого кольору, круглої форми, розміром з просяне зерно.Здебільшого процес двобічний, перебіг тривалий, прогресуючий. Лікування радикальне неможливе, інколи настає злоякісне переродження вузлів.

Лейоміоми – трапляються відносно часто, утворюються з гладких м'язів райдужки і рідко — з війкового тіла. Пухлина без чітких меж, з великою кількістю новоутворених судин (можливі рецидивні гіфеми), рихлої консистенції, жовтого або світло-коричневого кольору.

Гемангіоми (природжені судинні пухлини) трапляються капілярні, кавернозні та рецимозні. У судинній оболонці найчастіше виявляється кавернозна гемангіома у вигляді пухлини біля диска зорового нерва, з нерівномірною поверхнею, синюватого відтінку (іноді сірувата або зеленувата), без ознак запалення і з повільним ростом. Можливе зниження зорових функцій. Ефективною в лікуванні є фотолазеркоагуляція. У разі злоякісного переродження лікування комбіноване (хірургічне видалення з одальшою рентгено- або хіміотерапією).