Кровопостачання

1. Очна артерія (a. Ophthalmica) разом із зоровим нервом проходить через зоровий канал і попадає в очну ямку, де біля її медіальної стінки поділяється на кінцеві гілки – надблокову артерію, спинкову артерію носа та присередні повікові артерії.

1.1. Надблокова артерія (a. supratrochlearis) перегинається через лобову вирізку, розгалужується у м'язах та шкірі лоба і анастомозує з гілками поверхневої скроневої артерії.

1.2. Артерія спинки носа (a. dorsalis nasi) пронизує коловий м'яз ока під присередньою повіковою зв'язкою, прямує вздовж спинки носа і анастомозує з лицевою артерією.

1.3. Присередні повікові артерії (аа. palpebrales mediales) анастомозують з бічними повіковими артеріями, формуючи верхню та нижню повікові дуги (arcus palpebralis superior/ inferior), що проходять над хрящем верхньої повіки та під хрящем нижньої повіки відповідно. Бічними артеріями очної ямки є:

1.Слізна артерія (a. Lacrimalis) досягає слізної залози і кровопостачає її, віддаючи бічнй вікови артерії (аа. palpebrales laterales).

2. Центральна артерія сітківки (a. centralis retinae) разом із зоровим нервом заходить в очне яблуко і розгалужується в сітківці.

3. Довгі та короткі задні війкові артерії (аа. ciliares posteriores longae et breves) прямують до судинної оболонки, проходячи крізь склеру очного яблука.

4. Передні війкові артерії (аа. ciliares anteriores) розгалужуються на надблокові артерії (аа. episclerales) та передні кон'юнктивальні артерії (аа. conjunctivales anteriores).

5. М'язові артерії( аа. Musculares) проходять до верхніх м'язів очного яблука.

6. Задня решітчаста артерія (a. ethmoidalis posterior) досягає задніх решітчастих клітин крізь однойменний отвір на присередній стінці очної ямки.

7. Передня решітчаста артерія (a. ethmoidalis anterior) крізь однойменний отвір проходить у передню черепну ямку, та віддає передню оболонкову артерію (a. meningea anterior), що кровопостачає тверду мозкову оболонку, далі її гілки прямують через решітчасті отвори гратчастої пластинки до носової порожнини і розгалужуються у слизовій оболонці;

8. Надочноямкова артерія (a. Supraorbitalis) проходіть однойменну вирізку до шкіри та м'язів чола.

Нерви ока та його захисний апарат

До нервів ока належать 8 із 12 пар черепних нервів. За своїми функціями 4 – нерви належать до рухових (nn.abducens, oculomotorius, trochlearis, n. facialis), 2 – до чутливих (nn.trigeminus, opticus) та 2 – до вегетативної нервової системи (nn.sympathicus et vaous parasympathicus).

РУХОВІ НЕРВИ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ТАКІ ФУНКЦІЇ М'ЯЗІВ ОКА:

Лицевий нерв (n.facialis) іннервує коловий м'яз повік.

Чутливі нерви ока забезпечують сприйняття основної світлової та оп­тиковегетативної інформації (за рахунок очного нерва – n.opticus), a також тактильну, больову, температурну, барорецепторну, дотикову та інші види чутливості всіх ділянок ока (завдяки дії першої гілки n.trigeminus - n.ophthalimicus), за винятком, власне, судинної оболонки та сітківки. 

N. ophthalmicus відгалужується від вузла трійчастого нерва  (гассерового вузла) у середній черепній ямці, потрапляє в орбіту верхньою орбітальною щіли­ною та утворює там 3 дрібніших нерва: слізний (n.lacrimalis), носовійковий (n.nasociliaris) та лобовий (n.frontalis).

Слізний нерв розміщений у зовнішній частині орбіти іннервує слізну залозу, зовнішній відділ кон'юнктиви, шкіру зовнішнього кута верхньої повіки. Нижня гілочка нерва, що досягає слізної залози, виконує секре­торну функцію, після того як з'єднається з вилично-скроневим відгалужен­ням виличного нерва.

Лобовий нерв поділяється на верхньоорбітальний (n.supraorbitalis) та верхньоблоковий (n. supratrochlearis) нерви, що проходять кістковими заглибинами та разом із лобовим нервом іннервують середню і внутрішню частини шкіри верхньої повіки. Усі гілки трійчастого нерва анастомозують між собою та гілками лицевого нерва.

Носовійковий нерв поширює свої відгалуження – решітчасті нерви –до порожнини носа, а війкові – до ока.

Довгі війкові нерви пронизують склеру поблизу заднього полюса, про­ходять супрахоріоїдальним простором і разом із короткими війковими нервами утворюють густе нервове сплетення у війковому тілі і навколо рогівки. Довгі війкові нерви здійснюють чутливу й трофічну іннервацію рогівки. В орбіті до них приєднуються симпатичні волокна із сплетення внутрішньої сонної артерії.

Війковий (циліарний) вузол (ganglion ciliare) розміром близько

2 мм, розміщений під зовнішнім прямим м'язом (між ним і зоровим нервом) на відстані 10 – 18 мм від заднього полюса ока. До його складу входять: чутливі волокна – від довгого корінця носовійкового нерва, відме­жовані від стовбура трійчастого нерва в глибині орбіти; рухові – від нижньої гілки окорухового нерва; симпатичні – від сплетення внут­рішньої сонної артерії. Від війкового вузла відгалужуються 4 – 6 коротких війкових нервів, які, з'єднуючись з гілкою симпатичного не­рва, через склеру потрапляють у судинний тракт, утворюють 20 – 30 дрібних нервів і розподіляються у тканинах ока, переважно в судинному тракті.

Таким чином, короткі вій­кові нерви здійснюють рухову, чут­ливу і вазомоторну іннервацію ока. 

Окоруховий, блоковий та відвідний нерви досягають відповідних м'язів, потрапляючи до орбіти пече­ристою пазухою. Рухові нерви мають симпатичні волокна, що відгалужу­ються від сплетення сонної артерії.

Травматичний або запальний процес у ділянці верхньої орбітальної щілини внаслідок порушення судинно-нервового пучка з венозним током (каналами v. ophthalmicа superior) та ушкодженням функції рухових нервів (n. oculomotorius et n. abducens) і першої гілки трійчастого нерва (n.ophthalmicus) характеризує такий симптомокомплекс: очне яблуко не­рухоме, пнуте до переду через ретробульбарні крововиливи, втрачені тонус м'язів ока і чутливість та порушена трофіка рогівки.

Унаслідок чого пізніше  виникає нейропаралітичний кератит.

Венозною системою орбіти можливе поширення процесу зі шкіри обличчя або самої орбіти в порож­нину черепа. Особливості розміщення нервів в орбіті мають діагностичне значення за умови захворювань її та центральної нервової системи.