Паралітична косоокість

Ознаки: • відсутність рухів ока у той чи інший бік або зменшення обсягу

рухів (по горизонталі або вертикалі);

• первинний кут відхилення не дорівнює вторинному (кут вторин-

ного відхилення більший, ніж кут первинного відхилення);

• диплопія, що зникає при закриванні одного ока;

• вимушене положення голови

Етапи лікування cпівдружної косоокісті:

I ЕТАП – оптична корекція аметропії. Призначається за даними статичної рефракції. Акомодаційний фактор визначається після 3–денної атропінізації (розчин атропіну сульфату 1 % інстилюється в обидва ока двічі на день упродовж 3 днів). Окуляри носяться при розширених зіницях на висоті циклоплегії. 

II ЕТАП­ – плеоптичне лікування.

Мета – нормалізація та закріплення правильної фіксації; підвищення гостроти зору.

1. Оклюзія – виключення ока, гострота зору якого вища (монолатеральна) або по черзі – за однакової гостроти зору (альтернувальна).

2. Засвіти: метод Кюпперса; метод Аветисова (ефективний лише за правильнії фіксації); метод Ковальчука («фігурні засліплювальні поля» (ФЗП) за допомогою імпульсного спалаху).

3. Лазерстимуляція сітківки (СМ–4, СМ–5).

III ЕТАП ­– ортоптичне лікування.

Ортоптичне лікування можна починати при підвищенні гостроти зору більше ніж 0,3.

Мета – розвиток біфовеального злиття та фузійних резервів ФР–позитивних та негативних.

Синаптофор: починають з мигань із високою частотою, поступово зменшуючи частоту мигань. Об'єктивний кут (ОК) повинен відповідати суб'єктивному куту (СК). У разі аномальної кореспонденції сітківок (АКС) заняття проводити до досягнення результату.

Норми ФР :	(+) позитивні – до 30 градусів;
	(–) негативні – до 10 градусів.

 

IV ЕТАП – хірургічне лікування.

Показання – наявність кута девіації (крім випадків акомодаційної косоокості).

V ЕТАП – диплоптичне лікування.

Мета – розвиток просторового зору.

Диплоптичні вправи проводять при симетричному положенні очей, що було досягнуто за допомогою оптичної корекції або операції.

Етапи лікування паралітичної косоокості – проводиться після визначення локалізації вогнища ураження, ретельного неврологічного обстеження та електроміографії і передбачаєтаке:

1) терапію основного захворювання;

2) консервативне лікування: вправи, спрямовані на розвиток рухливості ока, електростимуляція уражених м'язів, медикаментозне лікування;

3) показане оперативне лікування при стійких паралічах та парезах (але не раніше ніж через 12 місяців після активного лікування та стабілізації процесу).

При уродженій паралітичній косоокості доцільно проводити хірургічне лікування у віці 3 – 4 років.

Як провести дослідження кута косоокості за Гіршбергом?

Посадити хворого перед собою, джерело світла розмістити зліва від себе. У праву руку взяти офтальмоскоп і направити світловий рефлекс на око, що косить. Якщо рефлекс розміщений по краю зіниці, кут косоокості дорівнює 15, у центрі райдужної оболонки 25–30, на лімбі – 45, за лімбом – 60 і більше.

Амбліопія, або «ліниве око» – це порушення зору, при якому одне з двох очей мало задіяне в процесі зору. Амбліопія – це зворотне зниження гостроти зору. Амбліопія розвивається при таких захворюваннях, як косоокість, далекозорість, астигматизм, катаракта та ін. Лікування амбліопії – основний первинний етап лікування косоокості, тому що від його ефективності залежить результат хірургічного лікування косоокості. 

Виділяють такі види амбліопії:

• дисбінокулярна;

• анізометропічна;

• істерична;

• обскураційна.

Дисбінокулярна амбліопія _ етіологія полягає у розладі бінокулярного зору у співдружності з косоокістю.

Патогенез амбліопії виявляється у стійкому гальмуванні зорового сприйняття ока, яке постійно косить.

Симптоми амбліопії – зниження гостроти центрального зору, зазвичай значне і часте порушення зорової фіксації. Носіння окулярів зору не покращує. Зазначені порушення з часом набувають все більш стійкого, переважно незворотного характеру. Із об'єктивної точки зору певні зміни заломлювальних середовищ і дна ока відсутні. Діагноз амбліопії, як правило, базується на виключенні інших причин зниження гостроти зору.

Лікування амбліопії повинно бути постійним і тривалим з виведенням провідного ока.

Прогноз амбліопії. При центральній фіксації своєчасне лікування, як правило, призводить до підвищення гостроти зору. При нецентральній фіксації це вдається далеко не завжди.

Профілактика амбліопії – раннє виведення з акту зору провідного ока при монолатеральній косоокості.

Амбліопія анізометропічна розвивається при значному розходженні заломлювальної здатності очей.

Амбліопія істерична – Етіологія полягає в гальмуванні зорового сприйняття в корі головного мозку.

Симптоми і перебіг: раптове зниження гостроти зору, як правило двобічне, що може супроводжуватися концентричним звуженням поля зору, появою геміанопсіі. Зір залишається зниженим від декількох годин до багатьох місяців. Нелегко відрізнити від симуляції.

Лікування істеричної амбліопії полягає в психотерапії, застосуванні седативних засобів.

Амбліопія обскураційна – етіологія захворювання–помутніння рогівки і кришталика, зазвичай уроджене або рано набуте.

Патогенез: функціональна бездіяльність очей і пов'язана з нею затримка розвитку зорового аналізатора. Характерною є низька гострота зору, незважаючи на усунення помутнінь і відсутність виражених анатомічних змін очного дна.

Профілактика і лікування. Операція кератопластики або екстракції катаракти в ранньому віці. Для поліпшення зору–подразнення сітківки ока світлом, вправи для тренування амбліопічного ока.

Прогноз: на значне покращення зору розраховувати не можна, оскільки його зниження обумовлене не тільки функціональними, але й анатомічними причинами амбліопії.