БЕРДЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо забезпечення самостійної роботи студентів з дисципліни

«ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ПРИ ПОРУШЕННЯХ

ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ»

Галузь знань: 0102 «Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини»

напрям підготовки: 6.010203«Здоров’я людини»

(шифр і назва напряму підготовки)

факультет: фізичного виховання .

(назва факультету)

Б ердянськ

Підготовлено викладачем кафедри  основ здоров’я, фізичної реабілітації та екології В.В Орловською

Затверджено на засіданні кафедри  основ здоров’я, фізичної реабілітації та екології (протокол № 1 від 01.09. 2016 р.)

Орловська В. В. Методичні  рекомендації  щодо  організації  самостійної роботи  студентів  з  дисципліни  «Фізичної реабілітації при порушеннях опорно-рухового апарату» (для  бакалаврів спеціальності 6.010203 – здоров’я людини).  —  Б.: БДПУ, 2016. — 13 с.

Методичні  рекомендації  містять  пояснювальну  записку,  загальні  положення,  організацію  та  форми  самостійної  роботи  студентів,  контроль  самостійної  роботи  студентів,  завдання  для  самостійної  роботи,  а  також  список  літератури.

©  Бердянський державний 

п едагогічний університет (БДПУ), 2016

1. Пояснювальна записка

Останнім часом в медицині все більш стверджується реабілітаційний напрям, ствердженням якого є етапне, відновне комплексне лікування захворювань і ушкоджень. У цьому процесі провідну роль відіграє фізична реабілітація. Вона по­ліпшує якість лікування, запобігає можливим ускладненням при різних захворю­ваннях і травмах, прискорює відновлення функцій органів і систем, тренує і загар­товує організм, повертає працездатність, зменшує ймовірність інвалідизації. У випадках інвалідності фізична реабілітація допомагає хворому розвинути навич­ки самообслуговування, професійно перекваліфікуватися, виробити постійні ком­пенсації при незворотних змінах, пристосуватися до життя у нових умовах, що створилися внаслідок хвороби або травми.

Захворювання і пошкодження опорно-рухового апарату лікують комплексно, вико­ристовуючи консервативні і оперативні методи. Серед них засоби фізичної реабілітації, що цілеспрямовано діють на різноманітні прояви патологічного процесу, мають надзвичайно велике значення.

Мета викладання навчальної дисципліни визначається у формуванні в студентів уміння застосовувати засоби фізичної реабілітації при захворюваннях органів руху та опори.

Завдання вивчення дисципліни полягає у засвоєнні сутності, принципів і методів фізичної реабілітації при захворюваннях органів руху та опори.

Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки фахівця. «Фізичної реабілітації при порушеннях опорно-рухового апарату» займає важливе місце в професійно-педагогічній підготовці фахівця зі здоров’я людини. Вивчення предмету тісно пов'язане з рядом дисциплін медико-біологічного та реабілітаційного циклу підготовки вчителя основ здоров'я.

Для виконання даної програми в процесі навчання студентів передбачені такі види занять: лекції, практичні заняття, самостійна робота.

Під час навчання на кафедрі студенти у відповідності з навчальною програмою підвищують рівень теоретичної підготовки та оволодівають практичними навичками. Теоретична підготовка передбачає обов'язкове відвідування лекцій, активну участь на практичних заняттях, науково-практичних конференціях тощо. З найбільш актуальних тем програми студенти готують реферати, які обговорюються на семінарах та практичних заняттях.

Інтегровані вимоги до знань і вмінь з навчальної дисципліни.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати :

- загальні поняття про анатомію і фізіологію органів руху та опори людини;

• найбільш розповсюджені захворювання опорно-рухового апарату;

• механізми дії лікувальних фізичних чинників на органи руху та опори;

• основні методи фізичної реабілітації при захворюваннях опорно-рухового апарату;

• показання і протипоказання для застосування фізичної реабілітації при захворюваннях органів опори та руху;

• організацію фізичної реабілітації при захворюваннях опорно-рухового апарату;

уміти:

• розпізнавати основні захворювання органів опори та руху;

• орієнтуватися у виборі методів фізичної реабілітації при захворюваннях опорно-рухового апарату;

• визначати показання і протипоказання для застосування фізичної реабілітації при захворюваннях органів опори та руху;

• здійснювати вибір фізичних лікувальних чинників для фізичної реабілітації при захворюваннях опорно-рухового апарату;

• організовувати фізичну реабілітацію при захворюваннях опорно-рухового апарату;

• самостійно здійснювати основні методи фізичної реабілітації при захворюваннях опорно-рухового апарату.

Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни. Дисципліна «Фізичної реабілітації при порушеннях опорно-рухового апарату» тісно пов’язана з попередніми дисциплінами: анатомія, фізіологія, спортивна медицина, спортивна фізіологія, фізичне виховання, фізична реабілітація; інтегрує з наступними дисциплінами за навчальним планом: біологія, основи медичних знань, гігієна, лікувальна фізична культура, масаж, психологія здоров'я.

Кредитно-трансферній система організації навчального процесу спонукає студентів системно вчитися, готуватися до кожного заняття.

Видами навчальних занять згідно з навчальним планом є:

а) лекції,

б) практичні заняття,

в) самостійна робота студентів.

Кафедри, які здійснюють викладання дисципліни мають право вносити зміни до навчальної програми у межах до 15%, проте повинні виконувати в цілому обсяг вимог з дисципліни згідно з кінцевими цілями ОКХ і ОПП за фахом підготовки та навчальним планом.

Самостійна робота студентів передбачає підготовку до практичних занять та підсумкового модульного контролю, роботу з науково-методичною літературою, заповнення відповідної документації, написання рефератів, участь у науково-дослідницькій роботі, підготовку наукових доповідей на студентські наукові конференції або виконання інших індивідуальних завдань.

Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями та під час індивідуальної роботи викладача зі студентами.

Рекомендується застосовувати такі засоби визначення рівня підготовки студентів: тести, розв’язування ситуаційних задач, проведення індивідуального та фронтального усного опитування, реферування літератури, актуальних публікацій у періодиці.

Підсумковий контроль засвоєння змістових модулів здійснюється після їх завершення.

Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних змістових модулів і має визначення за системою ECTS та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.